10. Конституція Пилипа Орлика. Конститу́ція Пили́па о́рлика — договір гетьмана

Війська Запорозького Пилипа Орлика зі старшиною та козацтвом Війська

(від усієї старшини та козацтва конституцію Орлика підписав кошовий

отаман Кость Гордієнко), який визначав права і обов'язки усіх членів Війська.

Укладений 1710 року. Затверджений шведським королем Карлом XII.

Написаний латиною і староукраїнською. Складається з преамбули та 16 статей.

Найвищу виконавчу владу мав гетьман, влада якого була довічною. У період між

сесійними зборами Генеральної Ради виконував її повноваження. Можливості

гетьмана і його владні повноваження були значно обмежені статтями 6, 7 і 8.

Відповідно до цих положень гетьман не мав права розпоряджатися державним

скарбом та землями, проводити власну кадрову політику, вести самостійну

зовнішню політику. Для задоволення матеріальних потреб гетьманові виділялись

певні рангові маєтності з чітко визначеними прибутками, проте лише на час

його перебування на посаді.

10. ПосИлення впоиву русс імперії в 2 пол 18 ст

Росі́йська імпе́рія — назва державного утворення, що виникло на основі земель

колишнього Московського царства, цю назву вона дістала в процесі петровських

реформ 1708–1721 рр, відомих також як «прорубування вікна в Європу. Це

державне утворення проіснувало до Лютневої революції 1917 року.

Правонаступником Російської імперії стала Російська республіка. Російська

імперія була утворена на основі Московського царства — державного

утворення з центром у Москві, яке виникло у XVI–XVII ст. у процесі розпаду

Великої Степової Імперії Чингісхана — Золотої Орди, але столицю бул

о перенесено з Москви на берег Балтійського моря, в Санкт-Петербург,

який постав на відвойованих у шведів землях.

Малоросі́йська коле́гія — колегія Російської імперії, утворена 1722 року замість

Малоросійського приказу для контролю за діяльністю українського гетьмана і

генеральної старшини. У 1764 році Катерина II скасувала гетьманську владу і

відновила Малоросійську колегію. Остаточна ліквідація автономії України,

поширення на її території порядків, що панували в Російської імперії, призвели

до остаточної ліквідації Малоросійської.І так настав кінець гетьманату України.

10. Причини та наслідки ліквідування козацтва

Несумісність республіканського устрою Січі з

імперськими порядками.

■ Побоювання можливого союзу Нової Січі з Кримським

ханством для спільної боротьби з імперією.

■ Висока ймовірність унезалежнення Запорожжя.

■ Недоцільність існування в межах імперії державного утворення

зі своєю митною системою, що перешкоджало вільному доступу

до Чорного моря. в Прагнення російських землевласників

привласнити землі Запорожжя.

■ Загроза того, що Запорожжя може знову стати осередком

національно-визвольної боротьби українців.

■ Перетворення Запорожжя з його гаслом «Утікачів не видавати»

на загрозу для розвитку кріпосницького господарства імперії.

НАСЛІДКИ

Запорозького козацтва не стало, закінчилась в історії України

козацька доба. Землі Запорозької Січі увійшли до складу спочатку

Новоросійської і Азовської губернії, а з 1784 року — до

Катеринославського намісництва. Ці землі, политі кров'ю і потом

українського січового козацтва, російський уряд став щедрою рукою

роздавати поміщикам, офіцерам і іноземцям.