Глава 1.5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві

1. Вимоги законодавства до розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві

Власник повинен проводити розслідування і вести облік нещасних випад­ків, професійних захворювань і аварій на виробництві (ст. 22 Закону «Про охо­рону праці» і Положення, затвердженого Кабміном 21.08.01 № 1094). Дія цього Положення поширюється на підприємства, установи й організації незалежно від форм власності.

Нещасні випадки класифікують за такими ознаками:

1. За кількістю потерпілих:

• одиночні, коли потерпає одна людина;

• групові, коли одночасно, наприклад травмуються дві чи більше особи не­залежно від ступеню ушкодження їхнього здоров'я.

2. Виробничого чи невиробничого характеру.

До виробничихнещасних випадків відносяться ті, щозв’язані з виробниц­твом- такі нещасні випадки, що відбулися в робочий час при виконанні трудо­вих обов'язків або доручень роботодавця, у тому числі у відрядженнях, а також при діях в інтересах підприємства. З метою розслідування та обліку таких не­щасних випадків складається акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та акт про нещасний випадокН-1чи акт спеціального розслідування. Не­щасні випадки, що відбулися з працівниками на території підприємства або в іншому місці роботи, під час перерви для відпочинку і харчування, а також під час перебування працівників на території підприємства в зв'язку з проведенням роботодавцем наради, одержанням заробітної плати, обов'язковим проходжен­ням медичного огляду, а також у випадках, передбачених колективним догово­ром, розслідуються згідно з Положенням і про кожен з них складається акт за формою Н-1.

До нещасних випадків невиробничогохарактеру відносяться ті, що не пов’язані з виконанням трудових обов’язків, отруєння, самогубства, ураження електричним струмом, опіки, отримані внаслідок стихійного лиха, контакту з тваринами, при виконанні донорських функцій, громадських обов’язків, при прямуванні на роботу чи з роботи транспортом, що не належить підприємству і т. п. За результатами розслідування таких нещасних випадків складається акт за формоюНТ(невиробничий травматизм).

3. За типом розслідування: типове чи спеціальне розслідування.

Спеціальне розслідуванняпроводиться при нещасних випадках із смерте­льними наслідками, при групових нещасних випадках, у разі нещасного випад­ку з тяжкими наслідками та при зникненні працюючого під час виконання тру­дових обов’язків. Розслідування ведеться з оформленням акту спеціального ро­зслідування за формою Н-5.

Типове розслідування ведеться з оформленням акту Н-1.

2. Порядок і терміни розслідування нещасних випадків на виробництві

Розслідуванню підлягають нещасні випадки, що призвели до втрати пра­цівником працездатності на один робочий день або більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легку) роботу, а також випадки смерті на ви­робництві.

Розслідування проводиться за участю представника профспілкової орга­нізації, членом якої є потерпілий, а у випадках, передбачених Положенням, та­кож за участю представників органів державного нагляду, керування охороною праці й профспілок.

Про нещасний випадок свідокабопотерпілийповинні негайно повідоми­ти безпосередньо керівника робіт і вжити заходів для надання необхідної допомоги.

Керівникробіт, у свою чергу, зобов'язаний:

• терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому;

• повідомити про випадок роботодавцю, профорганізації;

• зберегти до прибуття комісії обстановку на місці події незмінною, якщо це не загрожує життю і здоров'ю інших працюючих. Лікувально-профілактична установа про кожне звертання потерпілого,

при посиланні на нещасний випадок на виробництві, якщо немає направлення підприємства, повинна протягом доби повідомити:

• на підприємство, де працює потерпілий;

• у відповідний робочий орган виконавчої дільниці Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захво­рюваннях (далі - Фонд).

Роботодавець,одержавши повідомлення про нещасний випадок, крім ви­падків зі смертельним результатом і групових:

• повідомляє про нещасний випадок відповідному робочому органу вико­навчої дирекції Фонду;

• організує його розслідування і створює комісію з розслідування.

До складу комісії включаються: керівник чи представник служби охорони праці; керівник структурного підрозділу, на якому працює потерпілий; предста­вник профспілкової організації або уповноважений трудового колективу з пи­тань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки.

Керівник робіт, який безпосередньо відповідає за охорону праці на місці, де стався нещасний випадок, до складу комісії не включається.

При нещасному випадку з можливою інвалідністю до складу комісії включається також представник Фонду.

Потерпілий або його довірена особа має право брати участь у розсліду­ванні нещасного випадку.

Комісія з розслідування протягом трьох днів зобов’язана:

• обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і причетних осіб, і, по можливості, одержати пояснення потерпілого;

• визначити відповідність умов і безпеки праці вимогам нормативно- правових актів з охорони праці;

• з'ясувати обставини й причини нещасного випадку, визначити зв'язок цього випадку з виробництвом;

• визначити осіб, які порушили вимоги охорони праці, а також розробити заходи щодо запобігання подібних випадків;

• скласти акт розслідування за формою Н-5 у двох примірниках, а також

акт Н-1 або НТ про випадок в шести примірниках і передати його на за­

твердження роботодавцеві.

До першого примірника акта Н-5 (далі - акт розслідування нещасного ви­падку) додаються акт Н-1 або НТ, пояснення свідків, потерпілих, витяг з екс­плуатаційної документації, схеми, фотографії та інші документи, що характери­зують стан робочого місця, а також, у разі потреби, медичний висновок про на­явність в організмі потерпілого алкоголю, отруйних або наркотичних речовин.

Роботодавець повинен розглянути і затвердити акти Н-1 або НТ протягом однієї добипо закінченні розслідування.

Затверджені акти протягом трьох днівнадсилаються:

• потерпілому або його довіреній особі разом з актом Н-5;

• керівникові структурного підрозділу, де стався нещасний випадок, для

здійснення заходів щодо запобігання подібних випадків;

• відповідному робочому органу Фонду разом з копією акта Н-5;

• відповідному територіальному органу Держнаглядохоронпраці;

• профспілковій організації, членом якої є потерпілий;

• керівнику служби охорони праці підприємства акт Н-1 або НТ надсила­ється разом з першим примірником акта Н-5 та іншими супровідними матеріалами.

Копія акта Н-1надсилається в орган, до сфери керування якого відно­ситься підприємство, а у разі відсутності такого органа - відповідній місцевій держадміністрації або виконавчому органу місцевого самоврядування.

Акти розслідування нещасного випадку (Н-5), акти Н-1 або НТ разом з матеріалами розслідування підлягають збереженню протягом 45 роківна підп­риємстві, працівником якого є або був потерпілий.

На вимогу потерпілого голова комісії зобов'язаний ознайомити його з ма­теріалами розслідування нещасного випадку.

По закінченні періоду тимчасової непрацездатності або у випадку смерті потерпілого роботодавець, що взяв на облік нещасний випадок, складає повідо­млення про наслідки нещасного випадку за формою Н-2ів десятиденний тер­мінвисилає його організаціям і посадовим особам, яким направлявся акт зафо­рмою Н-1абоНТ.

3. Спеціальне розслідування нещасних випадків

Розслідування нещасних випадків із смертельним результатом,а такожгрупових, проводиться комісією з спеціального розслідування, що призначаєть­ся наказом керівника територіального органу Держнаглядохоронпраці за узго­дженням з органами, представники яких входять до складу комісії.

До складу комісіїіз спеціального розслідування включаються: посадова особа територіального органу Держнаглядохоронпраці, який є головою комісії; представник відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду; пред­ставники органу, до сфери керування якого відноситься підприємство, а у разі його відсутності - представники відповідної місцевої держадміністрації або ви­конавчого органу місцевого самоврядування; представники роботодавця, проф­організації, членом якої є потерпілий; вищестоящого профспілкового органу або уповноважений трудового колективу з питань охорони праці, якщо потер­пілий не є членом профспілки.

Спеціальне розслідування проводиться протягом 10 робочих днів.За ре­зультатами розслідування складається акт спеціального розслідування за фор­мою Н-5, а також оформляються інші необхідні матеріали.

Акт за формою Н-1 або НТ на кожного потерпілого складається відповід­но до акту спеціального розслідування (Н-5) у двох примірниках.

Роботодавець у п’ятиденнийтермін після закінчення терміну, відведеного на спеціальне розслідування, надсилає копії всіх матеріалів розслідування орга­нам прокуратури, іншим органам, представники яких брали участь у розсліду­ванні.

Перший примірник матеріалів розслідування залишається на підприємст­ві і зберігається 45років.Потерпілому, членам його родини або довіреній особі надсилається затверджений акт Н-1 або НТ разом з копією акта спеціального розслідування (Н-5). Роботодавець на підставі актів за формою Н-1 по всіх не­щасних випадках, що були в звітному році, складає державну статистичну звіт­ність про потерпілих за формою, затвердженою Держкомстатом, і подає її у встановленому порядку відповідним організаціям, а також несе відповідаль­ність за її вірогідність згідно з діючим законодавством.

4. Порядок розслідування професійних захворювань на виробництві

Розслідування профзахворювань проводиться тільки після одержання по­відомлення(форма П-3), яке складається в клініках науково-дослідних інститу­тів гігієни праці й профзахворювань, спеціалізованих відділеннях професійної патології. Таке повідомлення протягом трьох днів після встановлення остаточ­ного діагнозу надсилається: підприємству, з вини якого виникло захворювання; санепідемслужбі та лікувально-профілактичній установі, що обслуговує підп­риємство; відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду.

Роботодавець організовує розслідування кожного випадку виявлення профзахворювання протягом десяти робочих днівз моменту одержання пові­домлення. Розслідування проводиться комісією в складі представників: санепі- демслужби, який є головою комісії; лікувально-профілактичної установи; підп­риємства; профспілкової організації, членом, якого є хворий, або уповноваже­ного трудового колективу; відповідного робочого органа виконавчої дирекції Фонду.

Акт розслідуванняпричин професійного захворювання (форма П-4) скла­дається протягомтрьох днівпісля закінчення розслідування в шести примірни­ках і надсилається роботодавцем: хворому; лікувально-профілактичній устано­ві; яка обслуговує підприємство; робочому органу Фонду; профспілковій орга­нізації, членом якої є хворий; відповідній установі Держсанепідемслужби.

Перший примірник акта залишається на підприємстві і зберігається 45

років.

У разі втрати працівником працездатності внаслідок професійного захво­рювання роботодавець направляє потерпілого на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК) для розгляду питання подальшої його працездатності.

Реєстраціяй облік випадків профзахворювань ведуться в спеціальному журналі в таких місцях:

• на підприємстві, у відповідному робочому органі Фонду й в установах санепідемслужби на підставі повідомлень про профзахворювання та актів їхнього розслідування;

• у лікувально-профілактичних установах.

Установи Держсанепідемслужби на підставі актів розслідування склада­ють карти обліку профзахворювань за формою П-5, що зберігаються протягом 45 років. Форми державної статистичної звітності щодо професійних захворю­вань затверджуються Міністерством охорони здоров’я.

5. Порядок розслідування аварій на виробництві

На підприємстві повинні бути розроблені плани попередження і ліквідації можливих аварій чи надзвичайних ситуацій.

Аварії класифікують за двома категоріями.

До 1 категоріївідносяться аварії, внаслідок яких: загинуло 5 або травмо­вано 10 і більше осіб; відбувся викид або збільшилася більше гранично допус­тимого значення концентрація небезпечних речовин за межами санітарно- захисної зони; створена загроза для життя і здоров'я значної кількості людей.

До ІІ категоріївідносяться аварії, внаслідок яких: загинуло до 5 або тра­вмовано від 4 до 10 осіб; створена загроза життю і здоров'ю для 100 і більше працюючих.

Випадки порушення технологічних процесів, тимчасової зупинки вироб­ництва та інші локальні порушення не відносятьсядо категорійних аварій і ро­зслідуються відповідно з діючим законодавством.

Одержавши повідомлення про аварію, роботодавець зобов’язанийдіяти згідно з планом ліквідації аварії і негайно повідомити: Держнаглядохоронпраці;

в орган, до сфери керування якого відноситься підприємство; відповідну місце­ву держадміністрацію; штаб цивільної оборони і надзвичайних ситуацій; про­куратуру; відповідний профспілковий орган; а у випадку травмування або заги­белі працівників - відповідний робочий орган Фонду.

Порядок розслідування аварій і нещасних випадків той самий, що і під час спеціального розслідування нещасних випадків.

Розслідування аварій без нещасних випадків проводиться комісіями з ро­зслідування, що створюються:

• у випадку аварії 1 категорії - наказом центрального органа виконавчої влади, розпорядженням відповідної місцевої держадміністрації за узго­дженням з Держнаглядохоронпраці відповідними органами і МНС;

• у випадку аварії ІІ категорії - наказом керівника органа, до сфери керу­вання якого відноситься підприємство, розпорядженням районної держ­адміністрації або виконавчого органа місцевого самоврядування за узго­дженням з Держнаглядохоронпраці і МНС.

Головою комісії призначається представник: органу, до сфери керування якого відноситься підприємство, держадміністрації, Держнаглядохоронпраці або МНС. Комісія з розслідування зобов'язана протягом десяти робочих днів розслідувати аварію і скласти акт за формою Н-5, визначивши збиток, заподія­ний аварією.

Перший примірник акта розслідування аварії (Н-5), внаслідок якої не від­бувся нещасний випадок, зберігається на підприємстві до завершення термінів здійснення заходів, визначених комісією з розслідування, але не менше двох років. Облік аварій І й ІІ категорій ведуть підприємства й відповідні органи державного керування й нагляду за охороною праці з реєстрацією їх у відповід­ному журналі. Державна статистична звітність щодо аварій затверджується Держкомстатом за поданням Держнаглядохоронпраці.

Контроль і нагляд за своєчасним і об'єктивним розслідуванням, докумен­тальним оформленням і обліком аварій, здійсненням заходів щодо усунення їх причин покладається на органи державного керування і нагляду за охороною праці.

Контрольні запитання

1. Якими законодавчими документами регламентується порядок ро­зслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві ?

2. Як класифікують нещасні випадки ?

3. Викладіть порядок розслідування нещасних випадків за актом форми Н-1.

4. Які обов'язки покладаються на керівника робіт при розслідуванні нещас­них випадків ?

5. У чому полягають обов'язки лікувально-профілактичної установи при ро­зслідуванні нещасних випадків ?

6. У чому полягають обов'язки роботодавця при розслідуванні нещасних випадків ?

7. Який склад комісії з розслідування нещасного випадку?

8. У чому полягають обов'язки комісії з розслідування нещасних випадків ?

9. Порядок розсилання актів розслідування нещасних випадків.

10. У чому полягають дії роботодавця по закінченні періоду тимчасової не­працездатності працюючого після нещасного випадку?

11. Склад комісії спеціального розслідування нещасних випадків на виробництві.

12. Порядок розсилання актів спеціального розслідування нещасних випадків.

13. Порядок розслідування професійних захворювань на виробництві.

14. Порядок розсилання повідомлення П-3.

15. Порядок розслідування професійних захворювань.

16. Порядок оформлення і розсилання акта П-4.

17. Правила реєстрації професійних захворювань.

18. Як розслідуються аварії на виробництві ?

19. Класифікація аварій.

20. Які дії пропонуються до виконання роботодавцем при аварії ?

21. Порядок розслідування аварій на виробництві.

22. Склад комісії при розслідуванні аварій на виробництві.