Глава 1.8. Атестація робочих місць за умовами праці

Метою атестаціїробочих місць за умовами праці (атестації) є врегулю­вання відносин між власником і працівниками в області реалізації прав на здо­рові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги і компенса­ції за роботу в несприятливих умовах.

Атестація проводиться на підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використане уста­ткування, сировина і матеріали є джерелом шкідливих і небезпечних виробни­чих факторів, що можуть негативно впливати на стан здоров'я працюючих, ная­вного та майбутніх поколінь.

Завданняіатестації робочих місць:

• встановлення небезпечних і шкідливих виробничих факторів та причин виникнення несприятливих умов праці;

• дослідження санітарно-гігієнічного стану виробничого середовища, сту­пеня важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці;

• оцінка комплексного рівня негативних факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність стандартам безпеки праці, санітарним нормам і правилам;

• встановлення ступеня небезпеки і шкідливості праці відповідно до гігіє­нічної класифікації умов праці;

• обґрунтована класифікація робочих місць, як зі шкідливими або особливо шкідливими, важкими або особливо важкими умовами праці;

• встановлення або підтвердження права працівників на пільгове пенсійне забезпечення, додаткову відпустку, скорочений робочий день, інші пільги й компенсації за роботу в несприятливих умовах праці (дод. 1);

• складання списку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільго­вим, пенсійним забезпеченням працівників; перевірка правильності їх­нього застосування;

• розробка комплексу технічних і організаційних заходів, спрямованих на нормалізацію умов праці й оздоровлення трудящих; аналіз результатів їх­ньої реалізації.

Атестація проводитьсявідповідно до «Порядку проведення атестації ро­бочих місць за умовами праці» й «Методичних рекомендацій з проведення ате­стації робочих місць за умовами праці», затверджених Міністерством праці і соціальної політики та Міністерством охорони здоров'я України. Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству в терміни, визначені колективним договором, але не рідшеодного разу в п’ять років.

Позачерговаатестація проводиться в таких випадках:

• при докорінній зміні умов і характеру праці;

• з ініціативи власника, профспілкового комітету, трудового колективу, за рішенням органів Державної експертизи умов праці.

Результати атестації робочих місць заносяться в карти умов праці,форма яких затверджується Міністерством праці і соціальної політики разом з Мініс­терством охорони здоров'я України.

Відповідальність за своєчасне проведення атестації покладається на кері­вника підприємства.

Атестація робочих місць за умовами праці проводиться тільки санітарни­ми лабораторіями, атестованими органами Держстандарту і Міністерства охо­рони здоров'я.

При необхідності до проведення атестації можуть залучатися проектні й науково-дослідні організації, а також технічні інспекції праці профспілок, ін­спекції Держнаглядохоронпраці.

Контроль якості проведення атестації робочих місць покладається на ор­гани державної експертизи умов праці.

Результати атестації використовуються:

• при призначенні пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до Зако­ну України «Про пенсійне забезпечення»;

• при визначенні пільг та компенсацій за рахунок підприємств і організа­цій;

• обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2* виробництв, робіт, професій, посад і показників, що надають право на пільгове пенсійне забезпечення;

• для розробки організаційних, технічних, економічних і соціальних захо­дів колективного договору з поліпшення умов праці й оздоровлення пра­цюючих.

Організація робіт з атестації робочих місць починається з видання керів­ником підприємства наказу, в якому:

• визначаються підстава і завдання атестації;

• затверджуються склад, голова і секретар атестаційної комісії, визнача­ються її повноваження, а при необхідності - склад структурних атеста- ційних комісій;

• встановлюються термін і графіки проведення підготовчих робіт у струк­турних підрозділах підприємств;

• визначається взаємодія із зацікавленими державними органами й громад­ськими організаціями (експертизою умов праці, санітарно- епідеміологічною службою);

• визначаються проектні, науково-дослідні установи для проведення нау­ково-технічної оцінки умов праці й участі в розробці заходів з ліквідації небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

До складу атестаційних комісій рекомендується вводити головних фахів­ців, працівників відділу кадрів, праці й зарплати, охорони праці, органів охоро­ни здоров'я на підприємстві, представників громадських організацій.

*

Атестаційна комісія виконує покладені на неї обов'язки в такій послідов­ності:

Список № 1производств, работ, профессий, должностей и показателей на подземньїх работах, на работах с особо вредньїми и особо тяжельїми условиями труда, занятость в которьіх полньїй рабочий день дает право на пенсию по возрасту на льготньїх условиях.

Список № 2производств, работ, профессий, должностей и показателей с вредньїми и тяжельїми условиями труда, занятость в которьіх полньїй рабочий день дает право на пенсию по возрасту на льготньїх условиях.

здійснює організаційне й методичне керівництво і контроль за проведен­ням роботи на всіх етапах;

формує необхідну правову і нормативно-довідкову базу, організує її ви­вчення;

визначає і залучає у встановленому порядку необхідні організації до ви­конання спеціальних робіт;

організує виготовлення планів розміщення устаткування в кожному під­розділі з урахуванням його експлікації, визначає межі робочих місць (ро­бочої зони) і присвоює їм відповідний номер; складає перелік робочих місць, що підлягають атестації; порівнює досліджуваний технологічний процес, склад устаткування, ви­користовувані сировину й матеріали з передбаченими у проектах; визначає та організує необхідний обсяг та дослідження небезпечних і шкідливих факторів виробничого середовища;

прогнозує і виявляє джерела небезпечних і шкідливих факторів на робо­чих місцях;

встановлює на підставі Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника (ЄТКД) відповідність найменувань професій і посад, зайнятих на робочих місцях, характеру фактично виконуваних робіт. У разі невідповідності назви професії (посади) вона приводиться у відповідність з ЄТКД за фак­тично виконуваною роботою;

складає «Карту умов праці» (далі - Карта) на кожне обстежуване робоче місце або групу аналогічних місць (дод. 2);

проводить атестацію та складає перелік робочих місць, виробництв, про­фесій і посад з несприятливими умовами праці;

уточнює діючі пільги та вносить пропозиції з встановлення пільг і компе­нсацій залежно від умов праці, визначає витрати на ці заходи; розробляє заходи щодо поліпшення умов праці й оздоровлення працівників.

Комісія виконує свої функції в період до призначення нового складу при позачерговій атестації.

Вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу прово­диться в такій послідовності:

• визначаються характерні для конкретного робочого місця виробничі фак­тори, що підлягають лабораторним дослідженням (дод. 2, гр. 2 Карти);

• на підставі діючих стандартів безпеки праці, санітарних норм і правил, інших регламентів визначаються нормативні значення (ГДК, ГДУ) (дод. 2, гр. 4 Карти);

• визначаються фактичні значення факторів виробничого середовища і трудового процесу шляхом лабораторних досліджень або розрахунків (дод. 2, гр.5 Карти).

Прилади й устаткування для вимірів повинні відповідати метрологічним вимогам і підлягають перевірці у встановлені терміни.

Дослідження фізичних, хімічних, біологічних, психофізичних факторів проводяться в процесі виконання робіт у характерних (типових) умовах вироб­ництва при справних і ефективно діючих засобах індивідуального й колектив­ного захисту.

Результати вимірів показників досліджуваних факторів оформляються протоколами (форми протоколів повинні відповідати державним стандартом або типовим формам, затверджених Міністерством охорони здоров'я України) і заносяться в Карту (дод. 2, гр. 5). При цьому необхідно визначати тривалість дії фактора (у відсотках від тривалості зміни). Ці дані заносяться в гр. 9 Карти.

Гігієнічна оцінка умов праці проводиться шляхом порівняння результатів проведених вимірів з нормативними значеннями (шум і вібрація оцінюються за еквівалентними рівнями).

Ступінь небезпеки і шкідливості факторів визначається за критеріями, встановленим гігієнічною класифікацією праці (дод. 3). Розглядаються тільки ті фактори, що за ступенем небезпеки й шкідливості відносяться до ІІІ класу (дод. 2, гр. 6, 7, 8 Карти).

Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці підрозділя­ються на чотири класи:

1. й клас - оптимальніумови праці -умови, при яких зберігається не тільки здоров'я працюючих, а створюються умови для підтримки високого рів­ня працездатності. Оптимальні гігієнічні нормативи виробничих факторів уста­новлені тільки для мікрокліматичних параметрів і факторів трудового процесу. Для інших факторів умовний рівень оптимальності визначається рівнем, який прийнятий, як безпечний для населення.

2. й клас - допустиміумови праці - характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, що не перевищують встановлені гігієнічні нормативи для робочих місць, а можливі зміни функціо­нального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку чергової зміни і не створюють несприятливого впливу на стан здоров'я працівників і їхнє потомство в найближчому й віддаленому періодах.

3. й клас - шкідливіумови праці, що характеризуються наявністю шкідли­вих виробничих факторів, рівень яких перевищує гігієнічні нормативи і може справляти несприятливий вплив на організм працюючих і/або його потомство.

3. й клас за ступенем перевищення гігієнічних нормативів і виразності змін в організмі працюючих поділяється на чотири ступені (3.1, 3.2, 3.3, 3.4):

• І ступінь (3.1) - умови праці, що характеризуються такими відхиленнями від гігієнічних нормативів, що, як правило, викликають функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань і часто сприяють рос­ту захворюваності з тимчасовою втратою працездатності;

• ІІ ступінь (3.2) - умови праці, що характеризуються такими рівнями фак­торів виробничого середовища і трудового процесу, що можуть виклика­ти стійкі функціональні порушення, які приводять у більшості випадків до росту захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, підви­щенню частоти загальної захворюваності, появі окремих ознак професій­ної патології (передпатології);

• ІІІ ступінь (3.3) - умови праці, що характеризуються такими рівнями шкі­дливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, що ведуть до підвищення рівня захворюваності з тимчасовою втратою працездатно­сті й розвитку, як правило, початкових стадій професійних захворювань;

• IV ступінь (3.4) - умови праці, що характеризуються такими рівнями не­гативних факторів виробничого середовища, що здатні призвести до роз­витку виражених форм професійних захворювань, значному росту хроні­чної патології і рівня захворюваності з тимчасовою втратою працездатності.

3. й клас - небезпечніумови праці - характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни (або її частини) створює високий ризик виникнення важких форм гострих професій­них уражень, отруєнь, каліцтв, загрози для життя.

З наведених визначень стає ясно, чому при атестації робочих місць мо­жуть розглядатися лише умови праці, що відносяться до І...Ш ступенів 3-го класу.

Оцінка технічного й організаційного рівня робочого місця проводиться в два етапи за технічним та організаційним рівнями.

Оцінка технічного рівняробочого місця здійснюється за результатами аналізу:

• відповідності технологічного процесу, будинків і споруд - проектам, устаткування - технічній документації, характеру й обсягу виконуваних робіт, оптимальності технологічних режимів;

• технологічної оснащеності робочого місця (наявність справних контроль­но-вимірювальних приладів, забезпеченість робочого місця підйомно- транспортними засобами, необхідним інструментом і технологічним оснащенням);

• відповідності технологічного процесу, устаткування, оснащення, інстру­мента й засобів контролю вимогам стандартів безпеки і нормам охорони праці;

• впливу технологічних процесів, що протікають на інших робочих місцях. Оцінку організаційного рівняробочого місця одержують з аналізу:

• раціональності планування робочого місця (відповідність площі робочого місця нормам технологічного проектування і раціонального розміщення устаткування й оснащення), а також відповідності його стандартам безпе­ки, санітарним нормам і правилам;

• забезпеченості працівників спецодягом, спецвзуттям, засобами індивіду­ального й колективного захисту, що відповідають стандартам безпеки праці й встановленим нормам;

• організації роботи захисних споруд, пристроїв, контрольно- вимірювальних приладів.

Атестацію робочих місць виконують за результатами комплексного об­стеження і оцінки умов та характеру праці.

Оцінка стану робочого місця за умовами праці здійснюють з урахуванням впливу на працівників усього комплексу факторів виробничого середовища і трудового процесу, передбачених Гігієнічною класифікацією праці (розд. І Кар­ти) , сукупних факторів технічного й організаційного рівня умов праці (розд. ІІ Карти), а також ступеня ризику ушкодження здоров'я.

На підставі такої оцінки робочі місця можуть бути віднесені до одного з наступних видів умов праці:

• з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці;

• з шкідливими і небезпечними умовами праці;

• з шкідливими умовами праці.

Результати оцінки заносять у розд. ІІІ Карти, (дод. 2).

Право на пенсію на пільгових умовах визначають за показниками, наве­деними в дод. 4; інші пільги й компенсації, залежно від умов праці, - за діючи­ми законодавчими актами (наприклад, додаткова відпустка (дод. 1)).

Оцінка умов праці керівників і фахівців виконується залежно від умов праці керованих ними працівників, за умови, що вони зайняті виконанням робіт в умовах, передбачених у списках № 1 і № 2 для їхніх підлеглих протягом пов­ного робочого дня. Під повним робочим днем розуміється виконання робіт, пе­редбачених списками, протягом не менше 80 % робочого часу, що повинно бу­ти підтверджено відповідними документами.

За результатами проведеної атестації визначаються першочергові невід­кладні заходи щодо поліпшення умов і безпеки праці, для розробки й реалізації яких не залучаються сторонні організації чи фахівці (розд. IV Карти).

Карту підписують голова і члени комісії, а з отриманими результатами знайомлять працівників, на робочих місцях яких проведена атестація. За ре­зультатами атестації складається перелік:

• робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких пі­дтверджено право на пільги й компенсації, передбачені законодавством;

• робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких пропонується встановити пільги й компенсації за рахунок засобів підпри­ємства відповідно до ст. 26 Закону України «Про підприємства» і ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

• робочих місць з несприятливими умовами праці, на яких необхідно вико­нати першочергові заходи щодо їх поліпшення.

Перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджене право на пільги й компенсації, (крім пільгового пенсійного забезпечення, передбаченого законодавством) підписує голова комісії за узго­дженням з профспілковим комітетом. Цей перелік затверджується наказом по підприємству і зберігається протягом 50 років (виписки з наказу додаються до трудових книжок працівників, професії і посади яких включені в перелік). Ма­теріали атестації є документами строгої звітності.

Контрольні запитання і завдання

1. Мета атестації робочих місць за умовами праці.

2. Які завдання вирішуються у процесі атестації робочих місць ?

3. Порядок і терміни проведення атестації робочих місць.

4. в яких випадках виконується позачергова атестація робочих місць ?

5. Як використовуються результати атестації робочих місць ?

6. Викладіть порядок організації робіт з атестації робочих місць.

7. Послідовність проведення атестації робочих місць.

8. Який порядок вивчення негативних факторів ?

9. Як виконується гігієнічна оцінка умов праці ?

10. Наведіть класи умов праці.

11. Як оцінюється рівень організації робочого місця ?

12. Як здійснюється атестація робочого місця ?

РОЗДІЛ 2. ВИРОБНИЧА САНІТАРІЯ