В. Препарати йоду

С. Метімазол або пропілтіоурацил

Д. Відновити антибактеріальне лікування

Е. Видаленнязобу

80. Жінка 35 років звернулась до сімейного лікаря із скаргами на біль в області шиї з іррадіацією в потилицю і вухо, біль при ковтанні, слабкість, занепокоєння, пітливість, підвищення температури тіла. Занедужала гостро. При обстеженні: температура тіла 38,2С, АТ - 140/75 мм рт. ст., ЧСС - 100 уд/хв, ЧД - 20 у хв. Щитовидна залоза помірно ущільнена, дифузно збільшена до ІІ ступеня, болюча при пальпації, визначаються збільшені підщелепні і передньо-шійні лімфовузли.У крові підвищення кількості лейкоцитів, ШОЕ - 30 мм/год. Найбільш імовірним діагнозом є:

A. Підгострий тиреоїдит

B. Аутоімунний тиреоїдит

C. Післяпологовий тиреоїдит

D. Дифузний токсичний зоб

E.Ендемічний зоб

81. На консультативному прийомі лікаря чоловік 42-річного віку зі скаргами на різкий біль по передній поверхні шиї, збільшення температури тіла неефективністю лікування. Захворів 2 тижні тому після застуди. Консульто-ваний ЛОР-лікарем. Патології не знайдено. Терапевт призначив лікування бісептолом, 480 мг щоденно. Лікування не поліпшує стан хворого. Пальпатор-но щитоподібна залоза дуже болюча. У загальному аналізі крові прискорення ШОЕ - 55 мм/год. Яке подальше лікування Ви оберете?

A. Замінити лікування на преднізолон у дозі 30 мг на добу

B. Подвоїти дозу бісептолу

C. Замінити бісептол на цефалексин, 250 мг 4 рази на добу

D. Замінити бісептол на амоксицилін, 250 мг 4 рази на добу

E. Замінити бісептол на доксициклін, 100 мг щоденно

82. Хворий С., 18 років, відзначає збільшення щитовидної залозі протягом 3 міс., неболюча, рухома. На скенограмі нерівномірність накопичення радіоактивного йоду (мозаїчність).На основі наведених даних можна запідозрити:

A. Аyтоімунний тироїдит

B. Рак щитовидної залози

C. Дифузне токсичне воло

D. Підгострий тироїдит

E. Фіброзний тироїдит

83. Хвора З., 21 років, відзначає збільшення щитовидної залози протягом 4 міс. При огляді: щитовидна залозанеболюча, рухома. На сканограмі нерівномірненакопичення радіоактивного йоду (мозаїчність). Яку пробу призначите для диференціального діагнозу?

A. Преднізолонову

В. З тиротропіном

С. З сухоїдінням

Е. Малу дексаметазонову

D. Інсулінову

84. Хвора 20 років, мешканка Тернопільської області звернулась в ендокринологічний диспансер у зв'язку зі зміною конфігурації шиї. Об'єктивно: Температура тіла 36,7⁰С, ЧСС - 76 уд/хв., АТ - 110/70 мм рт ст. Щитовидная залоза дифузно збільшена до II ст., м'яка, рухлива, безболісна. При УЗД - структура тканини однорідна, розміри помірковано збільшені. Т₄, Т₃ - на нижній межі норми, ТТГ - у межах норми. Єкскреція йоду із сечею - знижена. Який вид профілактики доцільно застосувати?

A. Вживання иодованї солі

B. Застосування антиструміну 1 табл. у тиждень

C. Застосування L-тироксина 25-50 мкг на добу

D. Застосування мерказоліла 10-15 мг на добу

E. Застосування глюкокортикоїдів

85. Хвора Н., 30 р., мешкає в Карпатах, звернулася зі скаргами на побільшення щитовидної залози. З обстежень виявлено дифузне збільшення щитовидної залози до 1а ст., функція не порушена. Який вид профілактики ендемічного зобу ви порадите?

A. Антиструмін 1 табл. в тиждень

B. Антиструмін 1 табл. 2 рази в тиждень

C. L-тироксин 25 мкг на добу

D. L-тироксин 50 мкг на добу

E. Мерказоліл 20 мг на добу

86. Для профілактики виникнення ендемічного зобу не використовують:

A. Йоддицерин

B. Антиструмін

C. Йодовану соль

D. Йодид

E. Йодоване масло

87. Мешканка Нагірнянського району Іванофранківської області, віком 23 років, скаржиться на невиношування вагітності. У шлюбі 5 років, було декілька вагітностей і всі закінчились викиданнями. Під час огляду визначається зоб ІІ ст. щитоподібна залоза м’яка. Клінічно ознак порушення функції прищито-подібної залози не визначається. Під час обстеження плазми крові встановлено рівень тироксину 66 наномоль/л, трийодтироніну - 2,78 наномоль/л, тиреотропіну – 4,0 мМО/л. За даними обласної СЕС середня йодурія у жителів цього регіону 4,5 мкг/100мл. Яка можлива причина страждань пацієнтки?

A. Йододефіцитний стан

B. Низький рівень тироксину у плазмі крові

C. Високий рівень трийодтироніну у плазмі крові

D. Зростання тиротропіну у плазмі крові

E. Наявність зобу

88. На прийомі у лікаря жінка 38 років зі скаргами на неефективне лікування у неї гіпотиреозу. Народилась і постійно мешкає на Закарпатті, у м.Хусті. У 12-літньому віці в неї діагностований ендемічний зоб. Через це постійно приймала антиструмін по 1 табл. раз на 3 дні. Два роки тому у пацієнтки діагностовано гіпотиреоз, призначено лікування L-тироксином у дозі 50 мкг щоденно. Антиструмін приймати не рекомендовано. Стан пацієнтки незадовільний. Найбільш їй дошкуляють менорагії та галакторея. На час огляду шкіра блідожовтувата, суха. Значна одутність обличчя та всього тіла. Пульс - 54 уд/хв. Звучність серцевих тонів значно послаблена, не пальпується щитоподібна залоза. Вміст тиреотропіну в плазмі крові – 18,8 нкОД/л, гемоглобін – 67 г/л. Як потрібно корегувати подальше лікування пацієнтки?

A. Поступово нарощувати дозу L-тироксину до стану клінічного благополуччя та вмісту тиреотропіну в межах норми

B. Відновити прийом антиструміну

C. Додатково до призначеного лікування провести курс імунокорекції ербісолом по 4,0 мл дом’язово щоденно впродовж 20 діб

D. Додатково до лікування призначити курс біогенних стимуляторів – ФІБС по 2,0 щоденно підшкірно впродовж 20 діб

E. Доповнити призначення лікування тривалим прийомом препаратів захисного заліза

89. Хвора К., чотири роки тому періїхала у місцевість, ендемічну по зобу. Останній рік помітила збільшення щитовидной залози. При обстеженні виявлено дифузний зоб 3 ступіню, еутиреоїдний стан. Ваша лікувальна тактика?

A. Призначити препарати йоду

B. Призначити тироксин

C. Призначити тиреостатики - похідні імідазолу

D. Призначити карбонат літію

E. Призначити глюкокортикоїди

90. Жінка 34 років. Мешкає у ендемічній по зобу місцевості. Скаржиться на слабість, сонливість, набряки на обличчі, руках, ногах, зябкість, закрепи. Ріст – 169 см, маса тіла – 73 кг. Набряклість обліччя, тилу кистів, стоп, гомілок. Випадіння волосся. Р – 52 уд/хв., АТ – 110/70 мм рт.ст. Щитовидна залоза збільшена (“округла шия”), щільна, поверхня ії рівна. Ваш діагноз?

A. Ендемічний гіпотиреоїдний зоб ІІ ст.

B. Дифузний нетоксичний зоб ІІ ст.

C. Дифузний токсичний зоб ІІ ст.

D. Змішаний нетоксичний зоб

E. Підгострий тиреоідит

91. Жінка 37 років. Мешкає у ендемічній по зобу місцевості. Скаржиться на слабість, сонливість, набряки на обличчі, руках, ногах, зябкість, закрепи. Ріст – 169 см, маса тіла – 73 кг. Набряклість обліччя, тилу, кистів, стоп, гомілок. Випадіння волосся. Р – 52 уд/хв., АТ – 110/70 мм рт. ст. Щитовидна залоза збільшена (“округла шия”), щільна, поверхня ії рівна. Яке з нижче перелікованих досліджень можуть достовірно підтвердити діагноз?

A. ТТГ, Т₄, Т₃ в плазмі крові

B. Екскреція з сечою 17-КС і 17-ОКС

C. Електроліти крові

D. Поглинання І¹³¹щитовидною залозою

E. Пункційна біопсія

92. Жінка 41 року, мешкає у ендемічній по зобу місцевості. Скаржиться на слабість, сонливість, набряки на обличчі, руках, ногах, зябкість, закрепи. Ріст – 169 см, маса тіла – 73 кг. Набряклість обліччя, тилу кистів, стоп, гомілок. Випадіння волосся. Р – 52 уд/хв., АТ – 110/70 мм рт.ст. Щитовидна залоза збільшена (“округла шия”), щільна, поверхня ії рівна. Рекомендуєме лікування:

A. Тироксин

B. Розчин Люголя

C. Лазикс

D. Преднізолон

E. Струмектомія

93. Жінка 23 років, скаржиться на збільшення щитовидної залози. Вагітність - 10 тижнів. Обєктивно: пульс – 72 уд/хв., АТ – 120/70 мм рт.ст. Щитовидна залоза дифузно збільшена за рахунок всіх відділів (“округла шия”), безболюча. Ваш діагноз?

A. Дифузний нетоксичний зоб ІІ ст.

B. Аутоімунний тиреоідит

C. Дифузний токсичвний зоб ІІ ст.

D. Підгсотрий тиреоідит

E. Змішанний нетоксичний зоб ІІ ст.

94. Жінка 25 років, скаржиться на збільшення щитовидної залози. Вагітність - 10 тижнів. Обєктивно: пульс – 72 уд/хв., АТ – 120/70 мм рт.ст. Щитовидна залоза дифузно збільшена за рахунок всіх відділів (“округла шия”), безболюча. Призначьте лікування еутиреоїдного зобу у вагітних:

A. Тиреотом-форте 1,5 табл. щоденно

B. Тіамазол 5 мг щоденно

C. Мерказоліл 15 мг щоденно

D. Антиструмін - 1 табл. щоденно

E. Розчин за Люголем – 3 краплі щоденно, після сніданку

95. Жінка 23 років, скаржиться на збільшення щитовидної залози. Вагітність - 10 тижнів. Обєктивно: пульс – 72 уд/хв., АТ – 120/70 мм рт.ст. Щитовидна залоза дифузно збільшена за рахунок всіх відділів (“округла шия”), безболюча. Способи контролю за ефективністю лікування простого еутиреоїдного зобу:

A. Визначення обєму залози ультразвуковим обстеженням

B. Визначення основного обміну через 3-4 міс.

C. Пальпаторне обстеження залози через 6 міс.

D. Визначення секреції йоду з сечою

E. Визначення йод-поглинальної функції щитовидної залози кожні 6 міс.

96. Жінка 26 років, скаржиться на збільшення щитовидної залози. Вагітність - 10 тижнів. Обєктивно: пульс – 72 уд/хв., АТ – 120/70 мм рт.ст. Щитовидна залоза дифузно збільшена за рахунок всіх відділів (“округла шия”), безболюча. Яка тактика лікування простого еутиреоїдного зобу в ендемічних за зобом теренах?

A. Призначення Л-тироксину в повній дозі впродовж 6-12 міс., після зменшення розміру залози – підтримуюча доза Л-тироксину, за повної нормалізації залози – йодована сіль

B. Провести передопераційну підготовку йодидами з радикальним хірургічним лікуванням

C. Призначити лікувальну дозу йоду¹³¹

D. Комплексне лікування полівітамінними препаратами з вмістом мікроелементів

E. Достатньо лиш йодування солі

97. Жінка 29 років, скаржиться на збільшення щитовидної залози. Вагітність - 10 тижнів. Обєктивно: пульс – 72 уд/хв., АТ – 120/70 мм рт.ст. Щитовидна залоза дифузно збільшена за рахунок всіх відділів (“округла шия”), безболюча. Вказані препарати гальмують перетворення тироксину в трийодтиронін, крім:

A. Норадреналін

B. Пропранолол

C. Літію карбонат

D. Преднізолон

E. Мікройод

98. Жінка 28 років, отримує мерказоліл у дозі 5 мг/добу у звязку з дифузним токсичним зобом ІІІ ст., тиреотоксикозом тяжкого ступеня. Через 1 міс. від початка лікування зявились сонливість, набряки (ямка при натискувані не лишається), сухість шкіри, осиплість голосу, закрепи. Назвіть можливі причини погіршення стану?

A. Медикаментозний гіпотиреоз

B. Алергія на мерказоліл

C. Рецидив тиреотоксикозу

D. Розвиток супутньої патології серцево-судинної системи

E. Все вищепереліковане

99. Жінка 26 років, отримує мерказоліл у дозі 5 мг/добу у звязку з дифузним токсичним зобом ІІІ ст., тиреотоксикозом тяжкого ступеня. Через 1 місяць від початку лікування зявились сонливість, набряки (ямка при натискувані не лишається), сухість шкіри, осиплість голосу, закрепи. Які дослідження є необхідними для підтвердження діагнозу?

A. Визначення в крові Т₄ та Т₃

B. Сканування щитовидної залози

C. Поглинання І¹³¹ щитовидною залозою

D. Тиреолімфографія

E. МРТ

100. Жінка 25 років, отримує мерказоліл у дозі 5 мг/добу у звязку з дифузним токсичним зобом ІІІ ст., тиреотоксикозом тяжкого ступеня. Через 1 міс. від початка лікування зявились сонливість, набряки (ямка при натискувані не лишається), сухість шкіри, осиплість голосу, закрепи. Ваші лікувальні заходи?

A. Відмінити мерказоліл і призначити лівотироксин

B. Зменшити дозу мерказолілу

C. Відмінити мерказоліл

D. Призначити преднізолон

E. Призначити розчин Люголя