- •Конспект лекцій
- •Конспект лекцій
- •0 Вступ
- •1 Однофазні та багатофазні випрямлячі
- •1.1 Функціональна схема пристрою випрямлення
- •1.2 Діоди випрямлення та їх характеристики
- •1.2.1 Статична характеристика діода
- •1.2.2 Інерційність діодів
- •1.2.4 Паралельне та послідовне з'єднання діодів
- •1.3 Схеми випрямлення та їх класифікація
- •1.2.3 Енергетичні характеристики діодів
- •1.4 Аналіз схем випрямляння при активному навантаженні
- •1.4.1 Однофазний однопівперіодний випрямляч
- •1.4.2 Однофазний двопівперіодний випрямляч
- •1.4.3 Багатофазний однопівперіодний випрямляч
- •1.4.4 Пульсації напруги випрямлячів
- •1.4.5 Мостовий однофазний випрямляч
- •1.4.6 Мостовий випрямляч для отримання різнополярних напруг
- •1.4.7 Багатофазний мостовий випрямляч
- •1.4.8 Основні характеристики випрямлячів
- •1.4.9 Характеристика навантаження випрямляча
- •1.5 Робота випрямляча на навантаження з ємнісною реакцією
- •1.6 Робота випрямляча на індуктивне навантаження
- •1.7 Помножувачі напруги
- •1.7.1 Необхідність множення напруги
- •1.7.2 Пристрій подвоєння напруги
- •1.7.3 Множення напруги у довільне число разів
- •1.7.4 Несиметричний помножувач напруги першого роду
- •1.7.5 Несиметричний помножувач напруги другого роду
- •1.8 Запитання тестового контролю
- •2 Згладжуючі фільтри
- •2.1 Загальні відомості про фільтри
- •2.2 Ємнісний фільтр
- •2.3 Індуктивний фільтр
- •2.4 Г-подібні індуктивно-ємнісний (lc) та активно-ємнісний (rc) фільтри
- •2.5 П-подібний фільтр
- •2.6 Загальні положення про фільтри
- •2.7 Транзисторні фільтри
- •2.8 Запитання тестового контролю
- •3 Безперервні стабілізатори постійної напруги та струму
- •3.1 Класифікація стабілізаторів
- •3.2 Основні характеристики стабілізаторів
- •3.3 Використання стабілітронів у стабілізаторах напруги
- •3.4 Однокаскадний стабілізатор на стабілітроні
- •3.4.1 Схема стабілізатора
- •3.4.2 Рівняння для вихідної напруги
- •3.4.3 Вихідний опір стабілізатора
- •3.4.4 Коефіцієнт стабілізації
- •3.4.5 Вплив нестабільності ерс стабілітрона на вихідну напругу псн
- •3.5 Графічний розрахунок режиму роботи псн
- •3.6 Стабілізатори напруги на стабілітронах
- •3.6.1 Параметричний каскадний стабілізатор напруги
- •3.6.2 Температурна компенсація у псн
- •3.6.3 Мостова схема псн
- •3.6.4 Параметричні стабілізатори з активними елементами
- •3.6.5 Порівняння схем псн
- •3.6.6 Порядок розрахунку псн
- •3.7 Компенсаційні стабілізатори постійної напруги з неперервним регулюванням
- •3.7.1 Загальні відомості про компенсаційні стабілізатори
- •3.7.2 Послідовний та паралельний компенсаційні стабілізатори
- •3.8 Однотранзисторний послідовний стабілізатор
- •3.9 Ксн з підсилювачем у колі зворотного зв'язку
- •3.10 Складені транзистори в компенсаційних стабілізаторах
- •3.11 Прямі зв’язки в компенсаційних стабілізаторах
- •3.12 Елементи захисту у стабілізаторах
- •3.13 Низьковольтні компенсаційні стабілізатори
- •3.14 Інтегральні стабілізатори напруги
- •3.14.1 Причини використання мікросхем у стабілізаторах
- •3.14.2 Інтегральна мікросхема к142ен1
- •3.14.3 Інтегральні мікросхеми 142ен3 – 142ен9
- •3.14.4 Увімкнення імс стабілізаторів фіксованої напруги
- •3.15 Загальні зауваження щодо компенсаційних стабілізаторів
- •3.16 Імс безпосереднього перетворення змінної напруги у постійну
- •3.17 Напрямки розвитку компенсаційних стабілізаторів напруги
- •3.18 Запитання тестового контролю
- •4 Імпульсні стабілізатори постійної напруги
- •4.1 Принцип роботи імпульсного стабілізатора
- •4.2 Системи імпульсної стабілізації напруги
- •4.3 Функціональні схеми імпульсних стабілізаторів постійної напруги
- •4.3.1 Імпульсний послідовний стабілізатор
- •4.3.2 Імпульсний інвертуючий стабілізатор
- •4.3.3 Імпульсний паралельний стабілізатор
- •4.4 Особливості силових ланцюгів імпульсних стабілізаторів
- •4.5 Структурна схема ланцюга керування стабілізатора з шім
- •4.6 Імпульсний стабілізатор з шім
- •4.7 Релейний імпульсний стабілізатор
- •4.8 Стабілізатор з шім на імс к142еп1
- •4.9 Запитання тестового контролю
- •5 Інвертори та перетворювачі
- •5.1 Терміни, визначення, класифікація
- •5.2 Двотактні перетворювачі
- •5.2.1 Двотактний перетворювач напруги (дпн) з середньою точкою
- •5.2.2 Мостовий та напівмостовий дпн
- •5.2.3 Аналіз двотактних перетворювачів напруги
- •5.3 Двотактний перетворювач напруги з самозбудженням
- •5.4 Однотактні перетворювачі напруги
- •5.4.1 Однотактний перетворювач напруги з прямим увімкненням діода випрямлення (опнп)
- •5.4.2 Однотактний перетворювач напруги зі зворотним увімкненням діода випрямлення (опнз)
- •5.6 Резонансні перетворювачі
- •5.6.1 Причини розробки резонансних перетворювачів
- •5.5 Порівняльний аналіз двотактних та однотактних перетворювачів
- •5.6.2 Мостовий резонансний перетворювач з послідовним контуром
- •5.6.3 Резонансні перетворювачі з односпрямованою передачею енергії
- •5.6.4 Резонансний однотактний перетворювач напруги з прямим увімкненням діода
- •5.7 Перетворювачі з п’єзотрансформаторами
- •5.8 Високочастотні перетворювачі модульної структури
- •5.9 Функціональна схема імпульсного джерела електроживлення
- •5.10 Безперебійні джерела живлення
- •5.11 Узагальнення правил побудови джерел вторинного живлення
- •5.12 Запитання тестового контролю
- •6 Трансформатори і дроселі
- •6.1 Основні відомості
- •6.2 Гістерезис у магнітних ланцюгах
- •6.3 Втрати в магнітопроводах
- •6.4 Дроселі з однорідним феромагнітним осердям
- •6.5 Дроселі з неоднорідними магнітопроводами
- •6.6 Трансформатори
- •6.6.1 Будова трансформаторів
- •6.6.2 Робота трансформатора
- •6.6.3 Проектування трансформатора
- •6.7 Автотрансформатори
- •6.8 Магнітні підсилювачі
- •6.9 Параметричні стабілізатори змінної напруги
- •6.9.1 Дросельний стабілізатор напруги
- •6.9.2 Параметричний стабілізатор з коливальним контуром
- •7 Електромеханічні пристрої та джерела первинної електроенергії
- •7.1 Електромеханічні пристрої
- •7.2 Первинні джерела електричної енергії
- •Глосарій
- •Перелік посилань
4.7 Релейний імпульсний стабілізатор
Функціональна схема, яка пояснює принцип роботи імпульсного стабілізатора з релейною системою регулювання, наведена на рисунку 4.14 [Цифровые и аналоговые интегральные микросхемы: Справочник / Под ред. С.В.Якубовского. – М.: Радио и связь, 1989].
Транзистор VТ1 працює в ключовому режимі. Струм в індуктивності L1 при відкритому транзисторі збільшується за законом:
, (4.11)
де
– напруга, яка прикладена до індуктивності.
Вихідна напруга при відкритому транзисторі VТ1 збільшується до тих пір, поки напруга на інвертуючому вході підсилювача не перевищить опорну напруги, яка створюється параметричним стабілізатором на елементах R3, VD2. Після цього напруга з виходу операційного підсилювача DA1 закриває транзистор VТ1. Напруга на навантаженні підтримується за рахунок енергії, яка накопичилась в дроселі L1 і конденсаторі фільтра Сн. Струм розряду дроселя замикається через діод VD1.


Рисунок 4.14 – Схема релейного стабілізатора (а)
та часові діаграми його роботи (б)
Відриється транзистор VТ1, коли напруга на інвертуючому вході
стане меншою
.
Амплітуда пульсацій стабілізатора визначається чутливістю операційного підсилювача DA1 помилки стеження і резисторами R1, R2.
4.8 Стабілізатор з шім на імс к142еп1
Схема стабілізатора наведена на рисунку 4.15. Він містить мікросхему К142ЕП1 і зовнішні елементи, які дозволяють збільшити струм навантаження (транзистори VТ2, VТ3), елементи фільтра (L1, C4), розрядний діод VD1, емітерний повторювач на транзисторі VТ1, який забезпечує живлення самої мікросхеми [3, 11, 12].
Транзистор VТ1, діоди VD1, VD2 мікросхеми утворюють схему формування опорної напруги. Діод VD1 – стабілітрон, VD2 – термокомпенсуючий діод. Отримана стабільна напруга через вихід 6 ІМС надходить на базу емітерного повторювача VТ1, а через виводи 9 та 13 – на базу транзистора VТ10, який входить до складу диференціального підсилювача постійної напруги.
Вихідна
напруга подається на вхід диференціального
підсилювача через вивід 12. Підсилений
сигнал помилки знімається з колектора
транзистора VТ10,
навантаженням якого є стабілізатор
струму, виконаний на транзисторі VТ9.
Транзистор VТ11,
увімкнений як діод, використовується
для формування напруги
для транзистораVТ9.
Транзистори VТ7 та VТ8 входять до складу перетворювача сигналу помилки в імпульсну послідовність з постійною частотою, яка задається зовнішнім джерелом синхронізації; тривалість імпульсів змінюється.

Рисунок 4.15 – Схема стабілізатора з ШІМ на ІМС К142ЕП1
Напруга зовнішнього генератора через конденсатор С5, який має невелику ємність, подається на мостовий випрямляч, виконаний на діодах VD3...VD6. На резисторі R10, який є навантаженням випрямляча, створюється напруга пилкоподібної форми [3]. Її порівняння з частиною вихідної напруги виконується за таким алгоритмом, як і в стабілізаторі, розглянутому у підрозділі 4.6.
Транзистори VТ6, VТ5 утворюють тригер Шмітта.
Імпульси з колектора транзистора VТ4 через зовнішній дільник R6, R5 надходять на внутрішній транзисторний ключ (VТ3, VТ2), який є підсилювачем потужності для зовнішнього ключа на складеному транзисторі, зібраному на двох транзисторах VТ3 та VТ2 n-p-n і p-n-p структур.
