- •Конспект лекцій
- •Конспект лекцій
- •0 Вступ
- •1 Однофазні та багатофазні випрямлячі
- •1.1 Функціональна схема пристрою випрямлення
- •1.2 Діоди випрямлення та їх характеристики
- •1.2.1 Статична характеристика діода
- •1.2.2 Інерційність діодів
- •1.2.4 Паралельне та послідовне з'єднання діодів
- •1.3 Схеми випрямлення та їх класифікація
- •1.2.3 Енергетичні характеристики діодів
- •1.4 Аналіз схем випрямляння при активному навантаженні
- •1.4.1 Однофазний однопівперіодний випрямляч
- •1.4.2 Однофазний двопівперіодний випрямляч
- •1.4.3 Багатофазний однопівперіодний випрямляч
- •1.4.4 Пульсації напруги випрямлячів
- •1.4.5 Мостовий однофазний випрямляч
- •1.4.6 Мостовий випрямляч для отримання різнополярних напруг
- •1.4.7 Багатофазний мостовий випрямляч
- •1.4.8 Основні характеристики випрямлячів
- •1.4.9 Характеристика навантаження випрямляча
- •1.5 Робота випрямляча на навантаження з ємнісною реакцією
- •1.6 Робота випрямляча на індуктивне навантаження
- •1.7 Помножувачі напруги
- •1.7.1 Необхідність множення напруги
- •1.7.2 Пристрій подвоєння напруги
- •1.7.3 Множення напруги у довільне число разів
- •1.7.4 Несиметричний помножувач напруги першого роду
- •1.7.5 Несиметричний помножувач напруги другого роду
- •1.8 Запитання тестового контролю
- •2 Згладжуючі фільтри
- •2.1 Загальні відомості про фільтри
- •2.2 Ємнісний фільтр
- •2.3 Індуктивний фільтр
- •2.4 Г-подібні індуктивно-ємнісний (lc) та активно-ємнісний (rc) фільтри
- •2.5 П-подібний фільтр
- •2.6 Загальні положення про фільтри
- •2.7 Транзисторні фільтри
- •2.8 Запитання тестового контролю
- •3 Безперервні стабілізатори постійної напруги та струму
- •3.1 Класифікація стабілізаторів
- •3.2 Основні характеристики стабілізаторів
- •3.3 Використання стабілітронів у стабілізаторах напруги
- •3.4 Однокаскадний стабілізатор на стабілітроні
- •3.4.1 Схема стабілізатора
- •3.4.2 Рівняння для вихідної напруги
- •3.4.3 Вихідний опір стабілізатора
- •3.4.4 Коефіцієнт стабілізації
- •3.4.5 Вплив нестабільності ерс стабілітрона на вихідну напругу псн
- •3.5 Графічний розрахунок режиму роботи псн
- •3.6 Стабілізатори напруги на стабілітронах
- •3.6.1 Параметричний каскадний стабілізатор напруги
- •3.6.2 Температурна компенсація у псн
- •3.6.3 Мостова схема псн
- •3.6.4 Параметричні стабілізатори з активними елементами
- •3.6.5 Порівняння схем псн
- •3.6.6 Порядок розрахунку псн
- •3.7 Компенсаційні стабілізатори постійної напруги з неперервним регулюванням
- •3.7.1 Загальні відомості про компенсаційні стабілізатори
- •3.7.2 Послідовний та паралельний компенсаційні стабілізатори
- •3.8 Однотранзисторний послідовний стабілізатор
- •3.9 Ксн з підсилювачем у колі зворотного зв'язку
- •3.10 Складені транзистори в компенсаційних стабілізаторах
- •3.11 Прямі зв’язки в компенсаційних стабілізаторах
- •3.12 Елементи захисту у стабілізаторах
- •3.13 Низьковольтні компенсаційні стабілізатори
- •3.14 Інтегральні стабілізатори напруги
- •3.14.1 Причини використання мікросхем у стабілізаторах
- •3.14.2 Інтегральна мікросхема к142ен1
- •3.14.3 Інтегральні мікросхеми 142ен3 – 142ен9
- •3.14.4 Увімкнення імс стабілізаторів фіксованої напруги
- •3.15 Загальні зауваження щодо компенсаційних стабілізаторів
- •3.16 Імс безпосереднього перетворення змінної напруги у постійну
- •3.17 Напрямки розвитку компенсаційних стабілізаторів напруги
- •3.18 Запитання тестового контролю
- •4 Імпульсні стабілізатори постійної напруги
- •4.1 Принцип роботи імпульсного стабілізатора
- •4.2 Системи імпульсної стабілізації напруги
- •4.3 Функціональні схеми імпульсних стабілізаторів постійної напруги
- •4.3.1 Імпульсний послідовний стабілізатор
- •4.3.2 Імпульсний інвертуючий стабілізатор
- •4.3.3 Імпульсний паралельний стабілізатор
- •4.4 Особливості силових ланцюгів імпульсних стабілізаторів
- •4.5 Структурна схема ланцюга керування стабілізатора з шім
- •4.6 Імпульсний стабілізатор з шім
- •4.7 Релейний імпульсний стабілізатор
- •4.8 Стабілізатор з шім на імс к142еп1
- •4.9 Запитання тестового контролю
- •5 Інвертори та перетворювачі
- •5.1 Терміни, визначення, класифікація
- •5.2 Двотактні перетворювачі
- •5.2.1 Двотактний перетворювач напруги (дпн) з середньою точкою
- •5.2.2 Мостовий та напівмостовий дпн
- •5.2.3 Аналіз двотактних перетворювачів напруги
- •5.3 Двотактний перетворювач напруги з самозбудженням
- •5.4 Однотактні перетворювачі напруги
- •5.4.1 Однотактний перетворювач напруги з прямим увімкненням діода випрямлення (опнп)
- •5.4.2 Однотактний перетворювач напруги зі зворотним увімкненням діода випрямлення (опнз)
- •5.6 Резонансні перетворювачі
- •5.6.1 Причини розробки резонансних перетворювачів
- •5.5 Порівняльний аналіз двотактних та однотактних перетворювачів
- •5.6.2 Мостовий резонансний перетворювач з послідовним контуром
- •5.6.3 Резонансні перетворювачі з односпрямованою передачею енергії
- •5.6.4 Резонансний однотактний перетворювач напруги з прямим увімкненням діода
- •5.7 Перетворювачі з п’єзотрансформаторами
- •5.8 Високочастотні перетворювачі модульної структури
- •5.9 Функціональна схема імпульсного джерела електроживлення
- •5.10 Безперебійні джерела живлення
- •5.11 Узагальнення правил побудови джерел вторинного живлення
- •5.12 Запитання тестового контролю
- •6 Трансформатори і дроселі
- •6.1 Основні відомості
- •6.2 Гістерезис у магнітних ланцюгах
- •6.3 Втрати в магнітопроводах
- •6.4 Дроселі з однорідним феромагнітним осердям
- •6.5 Дроселі з неоднорідними магнітопроводами
- •6.6 Трансформатори
- •6.6.1 Будова трансформаторів
- •6.6.2 Робота трансформатора
- •6.6.3 Проектування трансформатора
- •6.7 Автотрансформатори
- •6.8 Магнітні підсилювачі
- •6.9 Параметричні стабілізатори змінної напруги
- •6.9.1 Дросельний стабілізатор напруги
- •6.9.2 Параметричний стабілізатор з коливальним контуром
- •7 Електромеханічні пристрої та джерела первинної електроенергії
- •7.1 Електромеханічні пристрої
- •7.2 Первинні джерела електричної енергії
- •Глосарій
- •Перелік посилань
5.4 Однотактні перетворювачі напруги
5.4.1 Однотактний перетворювач напруги з прямим увімкненням діода випрямлення (опнп)
Схема принципова електрична ОПНП наведена на рисунку 5.6, а часові діаграми роботи – на рисунку 5.7 [2, 3, 14].
При подачі керуючого позитивного імпульсу на базу транзистора VT1 він відкривається. Струм трансформується до вторинної обмотки і через діод VD2 та дросель L1 надходить до навантаження. Одночасно енергія накопичується в дроселі L1 і конденсаторі Сн.

Рисунок 5.6 – Схема електрична принципова ОПНП
Після
закінчення імпульсу керування транзистор
закривається, а напруга на дроселі міняє
знак і починає наростати. Коли вона
досягає величини
,
відкривається діодVD3
і енергія дроселя починає передаватися
до навантаження, заряджаючи одночасно
конденсатор Сн.

Рисунок 5.7 – Часові діаграми роботи ОПНП
Як і для ДПН, для цієї схеми характерними є режими неперервних та перервних струмів.
Так як
трансформатор на відміну від попередніх
схем працює тут у режимі однополярного
намагнічування, то для його розмагнічування
під час паузи
уведені діодVD1
і обмотка розмагнічування
.
У випадку її відсутності необхідно було
б збільшувати масу та розміри сердечника.
Енергія,
яка запаслась у обмотці
,
повертається до джерела живлення по
ланцюгу: середня точка трансформатора
– джерело живлення – діодVD1
– крайній вивід трансформатора.
Рекуперація енергії підвищує коефіцієнт
корисної дії
ОПНП.
Напруга
на колекторі транзистора VТ1
при наявності обмотки розмагнічування
і рівній кількості витків у обмотках
дорівнює
.
При використанні в перетворювачі частотно-імпульсної модуляції тривалість керуючих імпульсів буде постійною, тому для розмагнічування сердечника паралельно обмотці трансформатора можна увімкнути конденсатор, який, розряджаючись під час паузи, буде джерелом струму протилежного напряму і забезпечить розмагнічування.
Вихідна напруга ОПНП у режимі безперервних струмів дорівнює [3]:
, (5.5)
а
максимальний струм колектора
.
У ОПНП амплітуда імпульсу струму колектора, ємність конденсатора фільтра Сн, індуктивність дроселя більші, ніж у ДПН. Використовують ОПНП при потужності та вихідній напрузі від десятків до сотень ватт та вольт.
5.4.2 Однотактний перетворювач напруги зі зворотним увімкненням діода випрямлення (опнз)
ОПНЗ відрізняється простотою і містить транзистор, що працює у ключовому режимі, діод і трансформатор (рисунок 5.8) [2, 3, 14]. Силовий трансформатор одночасно виконує функцію накопичення енергії від джерела живлення і забезпечує гальванічну розв’язку навантаження і вхідного кола.

Рисунок 5.8 – Схема електрична принципова ОПНЗ
На
протязі тривалості імпульсу керування
транзисторVТ1
відкритий, струм в первинній обмотці
трансформатора ТР1
зростає
і в ній накопичується енергія. Діод VD1
при цьому закритий. Напруга на навантаженні
підтримується конденсатором Сн.
Після
закриття транзистора полярність напруги
на обмотці
міняється і енергія, яка накопичилась
у трансформаторі, надходить через діодVD1
до навантаження, а також заряджає
конденсатор Сн.
У схемі можливі режими неперервних та
перервних струмів. В останньому випадку
струм індуктивності за час паузи
зменшується до нуля.
В ОПНЗ
процес перенесення енергії до навантаження
відбувається в два етапи, розділені у
часі. Спочатку енергія накопичується
в індуктивності, а під час паузи,
тривалістю
(при відключеному вхідному колі), вона
віддається до навантаження. У цьому
полягає основна відмінність роботи
ОПНЗ від ОПНП, де передача енергії до
навантаження відбувається при відкритому
ключі. Напруга на закритому транзисторі
дорівнює [3]:
. (5.6)
Вихідну напругу для випадку безперервних струмів і великій індуктивності трансформатора та при малих втратах енергії визначимо з умови рівності енергії, що запасається в індуктивності і віддається у навантаження:
,
. (5.7)
Залежність
вихідної напруги від часу відкритого
стану транзистора (5.7) дозволяє досить
просто виконати її стабілізацію.
Наявність у ОПНЗ паузи, на протязі якої
незмінність
забезпечується тільки конденсаторомСн,
робить його режим роботи більш напруженим,
ніж у розглянутих перетворювачів.
Характер комутаційних процесів в ОПНЗ
в основному ідентичний з процесами в
ДПН.
Сучасні електролітичні конденсатори мають внутрішній еквівалентний послідовний опір втрат біля десятих часток ома. Тому допустимі значення імпульсного струму через конденсатори визначаються їх розігріванням від падіння напруги на еквівалентному опорі. Для зменшення активного опору використовують паралельне увімкнення конденсаторів.
На частотах перемикання, більших 20…30 кГц, застосування у перетворювачах електролітичних конденсаторів недоцільно, так як вони мають великий індуктивний паразитний опір. При підвищених частотах комутації використовують керамічні або плівкові конденсатори
Додатково згладити пульсації перетворювача можна увімкнувши після конденсатора LC-фільтр.
Часто ОПНЗ використовують для отримання декількох гальванічно розв’язаних вихідних напруг, які знімають з окремих вторинних обмоток силового трансформатора. На рисунку 5.9 зображена схема ОПНЗ з трьома вихідними джерелами напруги. Одне з них гальванічно не зв'язане зі вхідним і вихідним джерелами, а два інші забезпечують позитивну і негативну відносно загального провідника напругу.

Рисунок 5.9 – Схема електрична принципова ОПНЗ
з трьома вихідними джерелами напруги
Всі розглянуті перетворювачі можуть виконувати функції стабілізаторів, якщо увести коло зворотного від'ємного зв’язку і формувати сигнали керування з врахуванням змін вихідної напруги.
