- •Конспект лекцій
- •Конспект лекцій
- •0 Вступ
- •1 Однофазні та багатофазні випрямлячі
- •1.1 Функціональна схема пристрою випрямлення
- •1.2 Діоди випрямлення та їх характеристики
- •1.2.1 Статична характеристика діода
- •1.2.2 Інерційність діодів
- •1.2.4 Паралельне та послідовне з'єднання діодів
- •1.3 Схеми випрямлення та їх класифікація
- •1.2.3 Енергетичні характеристики діодів
- •1.4 Аналіз схем випрямляння при активному навантаженні
- •1.4.1 Однофазний однопівперіодний випрямляч
- •1.4.2 Однофазний двопівперіодний випрямляч
- •1.4.3 Багатофазний однопівперіодний випрямляч
- •1.4.4 Пульсації напруги випрямлячів
- •1.4.5 Мостовий однофазний випрямляч
- •1.4.6 Мостовий випрямляч для отримання різнополярних напруг
- •1.4.7 Багатофазний мостовий випрямляч
- •1.4.8 Основні характеристики випрямлячів
- •1.4.9 Характеристика навантаження випрямляча
- •1.5 Робота випрямляча на навантаження з ємнісною реакцією
- •1.6 Робота випрямляча на індуктивне навантаження
- •1.7 Помножувачі напруги
- •1.7.1 Необхідність множення напруги
- •1.7.2 Пристрій подвоєння напруги
- •1.7.3 Множення напруги у довільне число разів
- •1.7.4 Несиметричний помножувач напруги першого роду
- •1.7.5 Несиметричний помножувач напруги другого роду
- •1.8 Запитання тестового контролю
- •2 Згладжуючі фільтри
- •2.1 Загальні відомості про фільтри
- •2.2 Ємнісний фільтр
- •2.3 Індуктивний фільтр
- •2.4 Г-подібні індуктивно-ємнісний (lc) та активно-ємнісний (rc) фільтри
- •2.5 П-подібний фільтр
- •2.6 Загальні положення про фільтри
- •2.7 Транзисторні фільтри
- •2.8 Запитання тестового контролю
- •3 Безперервні стабілізатори постійної напруги та струму
- •3.1 Класифікація стабілізаторів
- •3.2 Основні характеристики стабілізаторів
- •3.3 Використання стабілітронів у стабілізаторах напруги
- •3.4 Однокаскадний стабілізатор на стабілітроні
- •3.4.1 Схема стабілізатора
- •3.4.2 Рівняння для вихідної напруги
- •3.4.3 Вихідний опір стабілізатора
- •3.4.4 Коефіцієнт стабілізації
- •3.4.5 Вплив нестабільності ерс стабілітрона на вихідну напругу псн
- •3.5 Графічний розрахунок режиму роботи псн
- •3.6 Стабілізатори напруги на стабілітронах
- •3.6.1 Параметричний каскадний стабілізатор напруги
- •3.6.2 Температурна компенсація у псн
- •3.6.3 Мостова схема псн
- •3.6.4 Параметричні стабілізатори з активними елементами
- •3.6.5 Порівняння схем псн
- •3.6.6 Порядок розрахунку псн
- •3.7 Компенсаційні стабілізатори постійної напруги з неперервним регулюванням
- •3.7.1 Загальні відомості про компенсаційні стабілізатори
- •3.7.2 Послідовний та паралельний компенсаційні стабілізатори
- •3.8 Однотранзисторний послідовний стабілізатор
- •3.9 Ксн з підсилювачем у колі зворотного зв'язку
- •3.10 Складені транзистори в компенсаційних стабілізаторах
- •3.11 Прямі зв’язки в компенсаційних стабілізаторах
- •3.12 Елементи захисту у стабілізаторах
- •3.13 Низьковольтні компенсаційні стабілізатори
- •3.14 Інтегральні стабілізатори напруги
- •3.14.1 Причини використання мікросхем у стабілізаторах
- •3.14.2 Інтегральна мікросхема к142ен1
- •3.14.3 Інтегральні мікросхеми 142ен3 – 142ен9
- •3.14.4 Увімкнення імс стабілізаторів фіксованої напруги
- •3.15 Загальні зауваження щодо компенсаційних стабілізаторів
- •3.16 Імс безпосереднього перетворення змінної напруги у постійну
- •3.17 Напрямки розвитку компенсаційних стабілізаторів напруги
- •3.18 Запитання тестового контролю
- •4 Імпульсні стабілізатори постійної напруги
- •4.1 Принцип роботи імпульсного стабілізатора
- •4.2 Системи імпульсної стабілізації напруги
- •4.3 Функціональні схеми імпульсних стабілізаторів постійної напруги
- •4.3.1 Імпульсний послідовний стабілізатор
- •4.3.2 Імпульсний інвертуючий стабілізатор
- •4.3.3 Імпульсний паралельний стабілізатор
- •4.4 Особливості силових ланцюгів імпульсних стабілізаторів
- •4.5 Структурна схема ланцюга керування стабілізатора з шім
- •4.6 Імпульсний стабілізатор з шім
- •4.7 Релейний імпульсний стабілізатор
- •4.8 Стабілізатор з шім на імс к142еп1
- •4.9 Запитання тестового контролю
- •5 Інвертори та перетворювачі
- •5.1 Терміни, визначення, класифікація
- •5.2 Двотактні перетворювачі
- •5.2.1 Двотактний перетворювач напруги (дпн) з середньою точкою
- •5.2.2 Мостовий та напівмостовий дпн
- •5.2.3 Аналіз двотактних перетворювачів напруги
- •5.3 Двотактний перетворювач напруги з самозбудженням
- •5.4 Однотактні перетворювачі напруги
- •5.4.1 Однотактний перетворювач напруги з прямим увімкненням діода випрямлення (опнп)
- •5.4.2 Однотактний перетворювач напруги зі зворотним увімкненням діода випрямлення (опнз)
- •5.6 Резонансні перетворювачі
- •5.6.1 Причини розробки резонансних перетворювачів
- •5.5 Порівняльний аналіз двотактних та однотактних перетворювачів
- •5.6.2 Мостовий резонансний перетворювач з послідовним контуром
- •5.6.3 Резонансні перетворювачі з односпрямованою передачею енергії
- •5.6.4 Резонансний однотактний перетворювач напруги з прямим увімкненням діода
- •5.7 Перетворювачі з п’єзотрансформаторами
- •5.8 Високочастотні перетворювачі модульної структури
- •5.9 Функціональна схема імпульсного джерела електроживлення
- •5.10 Безперебійні джерела живлення
- •5.11 Узагальнення правил побудови джерел вторинного живлення
- •5.12 Запитання тестового контролю
- •6 Трансформатори і дроселі
- •6.1 Основні відомості
- •6.2 Гістерезис у магнітних ланцюгах
- •6.3 Втрати в магнітопроводах
- •6.4 Дроселі з однорідним феромагнітним осердям
- •6.5 Дроселі з неоднорідними магнітопроводами
- •6.6 Трансформатори
- •6.6.1 Будова трансформаторів
- •6.6.2 Робота трансформатора
- •6.6.3 Проектування трансформатора
- •6.7 Автотрансформатори
- •6.8 Магнітні підсилювачі
- •6.9 Параметричні стабілізатори змінної напруги
- •6.9.1 Дросельний стабілізатор напруги
- •6.9.2 Параметричний стабілізатор з коливальним контуром
- •7 Електромеханічні пристрої та джерела первинної електроенергії
- •7.1 Електромеханічні пристрої
- •7.2 Первинні джерела електричної енергії
- •Глосарій
- •Перелік посилань
5.7 Перетворювачі з п’єзотрансформаторами
Серед малопотужних перетворювачів, призначених для отримання напруг від одиниць вольт до десятків кіловольт, знаходять застосування перетворювачі з п’єзокерамічними трансформаторами [3, 13]. Такий трансформатор представляє собою п’єзокерамічну пластину, на яку нанесені електроди (рисунок 5.13).

Рисунок 5.13 – Перетворювач напруги з п’єзотрансформатором
Вхідна змінна напруга прикладається до електродів, що напилені на широкі поверхні пластини, і збуджує в ній пружні поперечні коливання (направлення деформації вертикальне). У товщі пластини виникають подовжні коливання. Якщо частота коливань співпадає з частотою механічного резонансу пластини, то на торцевих гранях виникає змінна напруга, амплітуда якої може перевищувати вхідну в 100…1000 разів. Напругу можна отримати на першій та більш високих гармоніках (рисунок 5.14).

Рисунок 5.14 – Амплітудно-частотна характеристика п’єзотрансформатора
Після випрямлення, елементи VD1...VD4, та фільтрації, елементи С1, R1, С2, напруга може використовуватися для живлення різноманітних пристроїв.
Якщо частоту генератора, який живить вхідний перетворювач (рисунок 5.13), вибрати такою, що вона буде на схилі амплітудно-частотної характеристики (рисунок 5.14) трансформатора, то використавши від'ємний зворотний зв'язок ВЗЗ, вихідну напругу можна стабілізувати, змінюючи відповідно частоту генератора.
П’єзотрансформатори дозволяють позбавитись від недоліків, які притаманні електромагнітним трансформаторам: погана технологічність; чутливість до несиметричності живлячої напруги в суміжних півперіодах; погана конструктивна сумісність з інтегральними схемами та напівпровідниковими елементами.
Розроблено
трансформатори з вихідною напругою від
5 В до 10000 В, потужністю 3…20 Вт,
робочою частотою 40-80 кГц, питомою
потужністю 300…700
[13].
5.8 Високочастотні перетворювачі модульної структури
Перетворювачі модульної структури складаються з деякого числа однакових перетворювачів, які були розглянуті у попередніх підрозділах. Живляться вони від загального джерела і працюють на загальне навантаження [13].
Причини побудови перетворювачів на базових модулях:
збільшення струму навантаження паралельним з’єднанням вихідних ланцюгів перетворювачів;
збільшення вихідної напруги шляхом послідовного з’єднання вихідних ланцюгів модулів;
побудова
багатофазних перетворювачів, в яких
окремі модулі працюють на загальне
навантаження, але потужність віддають
по черзі (з певним часовим зсувом).
При різних напругах модулів можна
отримати на навантаженні змінну,
наприклад синусоїдальну, напругу.
Розроблено багатофазне джерело живлення
[13] потужністю 1,5 кВт (
А,
В,
частота перетворення 20 кГц,коефіцієнт
корисної
дії 80 %, маса 5,3 кг), а також перетворювач
на потужність 5,4 кВт (
А,
В)
з частотою перетворення 20 кГц та
числом модулів 16;
модульні структури використовують для побудови високонадійних джерел живлення зі створенням резерву потужності і вимиканням модулів, що відмовили у процесі роботи. Резервування може бути “гарячим” та “холодним”.
Наведемо деякі характеристики і можливості модульної системи електроживлення ЕURO (розробники: Україна (Київ), Росія (Калуга)) [Технология и конструирование в электронной аппаратуре, 1998, №1]:
кількість джерел стабілізованої напруги 1…4;
вихідні напруги 5, 12, 15, 24, 27, 40, 48 В;
струми
навантаження 1…60 А (60 А при
В);
нестабільність вихідної напруги:
а)
0,2 % при зміні вхідної напруги на
20
%;
б) 0,3 % при зміні струму навантаження у діапазоні 0…100 %;
в) 0,02 % при зміні температури в діапазоні 0…50 °С;
величина пульсацій вихідної напруги:
а) 40 мВ при вимірюваннях в діапазоні частот 1 Гц…10 Мгц;
б) 50 мВ при вимірюваннях в діапазоні частот 1 Гц…250 МГц.
гальванічні розв’язки вихідних напруг;
робота на ємнісне навантаження;
контроль вхідної і вихідної напруг з формуванням відповідних службових сигналів; захист при зменшенні і збільшенні вихідної напруги, перевантаженнях, від перегріву; контроль часу знаходження силових елементів в режимах перевантаження;
можливість паралельної роботи модулів;
можливість визначення порядку увімкнення окремих вихідних напруг.
