54.Номінальний та реальний доходи.

Номінальний дохід (РQ – номінальна сума отриманої зарплати, виплати процентів на заощадження, виплати прибутку, дивідендів, рентних платежів тощо.

Реальний дохід (Q – кількість товарів і послуг, що їх можна придбати на суму номінального доходу). Динаміка реального доходу визначається як різниця між номінальним доходом та рівнем цін (інфляцією). Якщо за рік

середній показник номінального доходу зріс на 15 %, а ціни за той самий час – на 10 %, то можна вважати, що реальні доходи населення збільшилися на 5 %.

Реальні доходи залежать від наступних факторів:

1) номінальних доходів;

2) рівня цін на товари і послуги;

3) темпів інфляції;

4) рівня податків, якими обкладаються доходи. У свою чергу номінальні доходи (особливо в сфері малокваліфікованої праці) залежать від рівня безробіття в країні, підлоги і національної приналежності працівника.

Важливим є розуміння різниці між реальними та номінальними доходами. Підвищення номінального доходу не завжди означає підвищення реального доходу і не відбиває рівня добробуту, оскільки номінальні доходи не враховують зміни цін на ринку, а реальні доходи залежать від співвідношення темпів збільшення номінальних доходів і загального рівня цін.

Хоча одержувач доходу має безліч потреб, реальний попит на відповідні товари залежить від ряду факторів, насамперед - від цін на товари, що входять в індивідуальний споживчий набір, і від величини номінального доходу.

55.Функціональний та вертикальний розподіл доходів.

Функціональний розподіл доходів – це розподіл їх між основними чинниками: праця, капітал, природні ресурси і підприємницькі спроможності. У результаті функціонального розподілу доходів формуються такі первинні доходи, як заробітна плата, відсоток, рента і прибуток.

Під функціональним в економічній теорії розуміють розподіл доходів за факторами виробництва (ресурсами), до них за моветаристською концепцією належать праця, капітал, земля і підприємницькі здібності, а за марксистською - речові фактори (земля і капітал) та особовий (робоча сила).

Функціональний розподіл є первинним і тому значною мірою визначає можливості й межі перерозподілу, внаслідок чого формуються кінцеві доходи окремих громадян, сімей і домогосподарств.

Функціональний аспект розподілу доходів передбачає дослідження розподілу сукупного національного доходу між власниками праці (робочої сили) та капіталу.

Формування та розподіл доходів і показує, для кого виробляється продукція в суспільстві. Саме питання, пов’язане із закономірностями формування доходів, завжди привертало до себе увагу економістів. К.Маркс розглядав доходи як форми розподілу результатів виробництва, оскільки вони виражають ті відносини, у яких уся заново створена вартість розподіляється між власниками різних факторів виробництва.

Між «функціональної» й «вертикальної» характеристиками сукупного доходу є істотне розходження. Функціональний розподіл зводить сукупний доход до доходів тільки власників факторів виробництва. Вертикальний же розподіл є результат втручання держави в сферу доходів