Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
НМК. Укр. мов. ПС. (ФЗН).doc
Скачиваний:
80
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
589 Кб
Скачать
☆

Синтаксичні норми сучасної

Української мови у професійному спілкуванні

Мова є засіб не виражати готову

думку, а створювати її.

О.Потебня

Синтаксис – душа мови.

М.Рильський

ПЛАН

  1. Синтаксичні особливості професійної мови.

  2. Інфінітивні та пасивні конструкції. Віддієслівні іменники. Дієприкметникові та дієприслівникові звороти.

  3. Прості та складні речення. Вставні слова.

  4. Пряма мова та цитування.

1. Синтаксичні особливості професійної мови

Синтаксис [грец. Syntaxis – побудова, зв'язок, сполучення] – розділ граматики, що вивчає сполучуваність слів засобами підрядного й сурядного зв'язку, а також виявлені у конкретному реченні слова як члени речення, де виражаються різні форми синтаксичних зв'язків кожного слова з залежним і зв'язок слова з реченням у цілому.

Наше мовлення складається з окремих частин, які передають якийсь зміст, поняття чи назву. Це – слова, словосполучення й речення.

Слово – основна одиниця, що складається зі звуків на позначення конкретних предметів, явищ, дій та їхніх ознак. Слово є єдністю зовнішньої звукової форми та значення.

Словосполучення – синтаксична одиниця, яка складається з двох і більше граматично пов'язаних повнозначних слів, що служать для вираження єдиного, але складного поняття.

Речення – мовна одиниця, що складається з пов'язаних між собою слів і виражає закінчену думку.

Фахове мовлення – частина загальнонаціональної мови. Характерними особливостями мовлення спеціаліста з харчових технологій є переплетення й взаємодоповнення наукового та офіційно-ділового стилів мови, вживання мовних засобів (фахових термінів) високого ступеня стандартизації, точність формулювань, доречність викладу.

Синтаксис наукової прози призначений логічно, послідовно й аргументовано викладати хід думки, уникаючи при цьому надмірної інформації. Синтаксичні зв'язки формуються залежно від логічних зв'язків. Тому в синтаксисі наукової прози особливо важливу роль відіграють ті синтаксичні засоби, які служать для вираження логічних зв'язків між реченнями, абзацами, – сполучники, вставні слова й речення, прислівники, смислове узгодження, а також порядок слів. У мові наукової літератури спостерігаються принципи “лінійного” подання інформації, згідно з якими спочатку в речення вводиться додаткова інформація, а потім основна.

Наприклад: У лабораторії працювало 10 студентів

(скільки студентів?);

10 студентів працювали в лабораторії

(де саме вони працювали?).

У сучасній науковій літературі широко вживаними є означення, виражені іменниками, прикметниками; узагальнені члени речення; дієслівно-іменникові конструкції з дієсловом-зв'язкою (мати значення, бути чинником).

Часто трапляються в текстах безособові, неозначено-особові речення – переважно при описі явищ, процесів, фактів. Майже не вживаються неповні речення, окличні речення (як емоційно забарвлені).

Вставні слова та вставні конструкції в науковій прозі відіграють особливу роль. Вони вживаються для зв'язку думок, послідовності викладу (по-перше, по-друге..., отже; таким чином), для вказівки на джерело інформації (на нашу думку, на думку (прізвище)).

Характерною особливістю сучасного наукового стилю є наявність у ньому багатокомпонентних складних речень із сполучниковим зв'язком і обмежене вживання безсполучникових складних речень.

У фахових текстах із проблем харчових технологій широко використовується й так звана “умовна мова”, що є засобом передання інформації, – одиниці вимірювання маси, масової частки речовини, об'єму тощо, формули, графіки, діаграми, ілюстрації, схеми та інші екстралінгвістичні (немовні) засоби.

Значною мірою подібні правила побудови речень та словосполучень стосуються й мови офіційно-ділового стилю як частини професійного спілкування. Проте синтаксис ділового документа містить значні відмінності від синтаксису наукового твору.