- •1. Технологічна частина
- •1.1. Характеристика сировини і допоміжних матеріалів
- •Баклажани
- •Технічна характеристика баклажанів
- •Органолептичні показники якості петрушки
- •Цибуля ріпчаста
- •Технічна характеристика цибулі ріпчастої
- •Масова частка важких металів у цибулі ріпчастій.
- •Харчова та енергетична цінність ріпчастої цибулі.
- •Петрушка свіжа
- •Масова частка миш’яку і важких металів у свіжій зелені путрушки
- •Борошно пшеничне
- •Показники якості борошна пшеничного
- •Масова частка важких металів у борошні пшеничному
- •Харчова та енергетична цінність пшеничного борошна
- •Вода питна гост 51232-98
- •Органолептичні властивості води
- •Фізико-хімічні показники цукру-піску
- •Мікробіологічні показники цукру-піску
- •Допустимі рівні токсичних елементів і пестицидів цукру-піску
- •Томатна паста 30%
- •Технічна характеристика томатопродуктів
- •Значення показника кольору концентрованих томатних продуктів
- •Фізико-хімічні показники концентрованих томатопродуктів
- •Органолептичні показники якості олії.
- •Фізико-хімічні показники якості олії.
- •Сіль кухонна харчова
- •Органолептичні показники якості солі
- •Фізико-хімічні показники якості солі
- •Перець чорний
- •Органолептичні показники якості чорного молотого перцю.
- •Фізико-хімічні показники якості чорного молотого перцю.
- •Тара і тароматеріали
- •Піддони
- •Етикетки
- •Полімерна плівка
- •1.2. Аналіз вибраних технологій
- •1.3. Опис технологічних схем виробництва
- •1.3.1. Принципово технологічна схема виробництва консервів «Баклажани різані в томатному соусі».
- •1.3.2. Принципово технологічна схема виробництва консервів «Горошок зелений «Особливий» » .
- •Підготовка тари.
- •1.4. Утилізація відходів
- •1.5. Техно-хімічний і мікробіологічний контроль виробництва
- •1.6. Вимоги стандартів до готової продукції
- •Органолептичні показники «Баклажанів у томатному соусі»
- •1.7. Види браку продукції, його причини та способи попередження
- •2. Продуктові розрахунки Графік надходження сировини.
- •Графік роботи цеху.
- •Виробнича програма роботи цеху закусочних консервів
- •Рецептура і норми витрат сировини і матеріалів для виробництва 1000 кг «Баклажани різані в томатному соусі»
- •Втрати та відходи по сировині для виробництва ,,Баклажани різані в томатному соусі,,
- •Потреба сировини і матеріалів для виробництва баклажанів в томатному соусі.
- •Рух сировини по технологічних операціях, кг/год, консервів «Баклажани різані в томатному соусі»
- •Рецептура та норми витрат сировини та матеріалів на виробництво 1000 кг ,,Зелений горошок ,,Особливий,,
- •Розрахунок витрат сировини
- •Рух сировини по технологічних операціях, кг/год, консервів «Зелений горошок ,,Особливийя,,»
- •5050Кг/год
- •1530 Кг/год
- •Потреба у тарі та тароматеріалах для баклажанів різаних у томатному соусі.
- •4. Підбір та розрахунки технологічного обладнання Підбір обладнання
- •4.2. Розрахунок обладнання Розрахунок інспекційного транспортера
- •Розрахунок потреби автоклавів
- •5.Розрахунок виробничих площ. Розрахунок площі сировинного майданчика
- •6. Охорона праці
- •7. Промислова екологія
- •Список використаної літератури
1.3.2. Принципово технологічна схема виробництва консервів «Горошок зелений «Особливий» » .
Залива:цукор;сіль Зелений горошок
ДПЗ
ДПЗ
відходи
Очищення
Інспекція


відходи
Миття

брудна вода
Замочування та набухання
Просіювання

Змішування



Бланшування та охолодження


відходи
Нагрівання![]()

брудна вода
Інспекція
Кип’ятіння

Фільтрування

Фасування

Хлористий
калій
Закупорення
Контроль герметичності
ДПЗ
Стерелізація та охолодження
Інспекція



ОГП
Розчинення


Складське зберігання
Рис.2. Принципово технологічна схема виробництва консервів «Горошок зелений «Особливий» » .
Переробка зеленого горошку сушеного:
ДПЗ. Горошок зелений сушений для консервування доставляють у мішках за ГОСТ 2226-88, або в контейнерах з поліетиленовими вкладишами, а також насипом.
Очищення. Зерно очищають на сепараторі марки Р8-УЦС-200(поз. 11,арк. 1). Сухе очищення проводять на сепараторі,де зерно відвівають і просіюють на системі сит, де відділяють основну кількість грубих домішок рослинного походження з допомогою вібросита, потім потім його направляють на віялку або на універсальну очищувальну машину для вилучення легких і грубих домішок , що залишилися.
Миття. Горох на миття елеватором ,, гусяча шия,,. Миють горошок у флотаційній мийній машині MF-1(поз. 12,арк. 1). Якість води для миття повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874.
Замочування
та набухання.
Замочування
зерна проводять у ваннах (поз.
13,арк. 1)з
барботерами у воді при температурі
60-70
ºС на протязі 2-х годин, воду міняють два
рази. Замочку можна проводити у холодній
воді на протязі 10-12 годин , воду міняють
через кожні 3 години. Замочування горошку
проводять до набухання не менше 100%.
Бланшування та охолодження. Зерно набухлого гороху бланшують у водяному безперервно діючому барабанному бланшувачі типу FC-01(поз. 14,арк. 1) при температурі 95-97 ºС на протязі 7-15 хвилин. Для запобігання ділення крохмалю у заливу бланшований горох промивають холодною водою у іншій секції бланшувала.
Інспекція. На інспекційному транспортері А9-КТФ(поз. 15,арк. 1) відбирають пошкоджені зерна і сторонні домішки . Тому горох має повинен бути розміщений на стрічці рівномірним тонким шаром.
Фасування.
Горошок фасують у скляні банки типу
ІІІ-82-500. Фасування проводять на
автоматичному двокомпонентному
наповнювачі Ж7-ДНТ-6(поз.
27,арк. 1)
у попередньо підготовлені скляні банки.
При наповнювані банок співвідношення
складових частин таке: горошок - 61%, залив
очна рідина – 39% . При фасуванні необхідно
суворо контролювати міру наповнення. 
Закупорювання. Після фасування наповнена банка подається на закупорювання яке проводиться на паро вакуумній закупорювальній машині Ж7-УМТ-6 (арк.1,п.25). Після закупорювання банки проходять через вакуум-детектор Ж7-ДПС-2 (арк.1,п.26), де перевіряються на герметичність. Далі банки подаються до пристрою для вкладання банок у корзину А9-КР2-Г(арк.1,п.28), і за допомогою тельфера (арк.1,п.42) поступають в автоклав Б4-КАВ4(арк.1,п.29)на стерилізацію.
Стерилізація та охолодження. Стерилізація проходить у вертикальному чотирьохкорзинчатому автоклаві Б4-КАВ-4 (арк.1,п.29) за режимом, який наведений в таб. 1.26.
Таблиця 1.26.
|
Тара |
Режим стерилізації | |
|
ІІI-82-500 |
25-45-25 |
*275кПа |
|
120 | ||
Після стерилізації банки охолоджують до температури 40ºС.
ОГП. Після стерилізації банки у корзині за допомогою тельфера вивантажуються з автоклава на пристрій для механічного розвантаження автоклавних сіток А9-КР2-Г (арк.1,п.28), далі по транспортеру подаються у мийно-сушильну машину А9-КМ2-С (арк.1,п.30), далі - в етикетувальну машину Н1-КЕП (арк.1 ,п.31) для наклеювання етикетки. Сушка етикеток проводиться на машині А9- КШБ з лампами (арк.1,п.32). Оформлені банки потрапляють у машину для пакування в термоусадочну плівку УМТ – П (арк.1 ,п.33).
Складське зберігання. Згідно стандарту продукцію зберігають в добре вентильованих приміщеннях на дерев’яних стелажах або піддонах при відносній вологості не більше 75% і температурі 0..25°С не більше 5 років.
Приготування заливи.
ДПЗ. Сіль, цукор поступають на завод у мішках по 50 кг. У відділ підготовки цукру мішки подають за допомогою електрокари.
Інспекція. Мішки інспектують на цілісність. Сіль, цукор - на наявність сторонніх домішок.
Просіювання. Сіль, цукор пропускають через просіював «Піонер» з магнітним уловлювачем. Далі зважують і за допомогою шнекового елеватора поступають в збірник-мірник, звідки за допомогою насоса подається в МЗС-320.
Змішування. Сіль, цукор змішують з попередньо підготовленою водою у відповідності до рецептури
Кип’ятіння.
Суміш кип’ятять
5-10 хв. при t=100С
до повного розчинення солі та цукру.
Фільтрування. Готову заливу фільтрують і подають на фасування при t=85 С.
