59.Давнє населення України доби пізнього середньовіччя.

Антропологічний склад пізньосередньовічної людності України вивчений недостатньо: бракує повноцінних джерел. Певне уявлення про нього дають «документальні» портрети козаків, які загинули під час Берестецької битви, та портрет кошового отамана Війська Запорозького Івана Сірка.

Битва під Берестечком (28 червня — 10 липня 1651 р.) — одна з найтрагічніших подій Визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Після кровопролитного бою 30 червня козацько-селянське військо, зраджене кримськими татарами, було оточене в укріпленому таборі. В ніч на 10 липня частина козаків на чолі з Іваном Богуном вийшла з оточення, намостивши переправу через непрохідне болото біля р. Пляшівки. Наступного дня під час відступу решти війська багато козаків та селян повстанців, що виявили виняткову мужність та відвагу, загинуло.

60. Населення України 18-19 ст.

61. Соматичні ознаки українців антропологічна концепція ф Вовка і сучасна наука.

Ф. Вовк простежив наявність десяти антропологічних ознак українців у трьох географічних смугах: північній, що відповідає поліським і сіверсько-поліським говіркам; середній — охоплює українські й галицькі говірки; південній — охоплює слобідсько-українські, подільські, наддністровсько-галицькі й південно-карпатські говірки. Показано відмінності у виявленні окремих ознак у кожній смузі. За такі ознаки дослідник взяв: —пігментацію, колір волосся і очей; —зріст — покажчик голови (співвідношення ширини, поперечного діаметра голови до її довжини, повздовжнього діаметра, що приймається за 100; обмір проводиться зверху голови); — висотний покажчик, який дає поняття про висоту черепа; — покажчик обличчя — співвідношення між довжиною і шириною обличчя (співвідношення довжини від лінії верхніх країв брів до нижнього краю підборіддя до довжини між вилицями, тобто до виличного діаметра); — носовий покажчик — висота носа від лобно-носового шва до кінчика носа; — профіль носа: ввігнутий, прямий чи вигнутий (орлиний); — довжину верхньої кінцівки (руки) у відсотковому співвідношенні до довжини тіла; — довжину нижньої кінцівки (різниця сидячого росту від стоячого); — скелічний покажчик (співвідношення довжини нижньої кінцівки до довжини туловища разом з головою). Ф. Вовк не лише проілюстрував, як на тій чи іншій території України виявляє себе кожна із названих ознак, а й спробував простежити їх взаємозалежність і причини виявлення

Сучасній укр людності загалом властиві відносно високий зріст, брахікефалія, доволі темний колір очей та волосся, середня ширина обличчя, пряма форма носа, серед. розвиток третинного волосяного покриву Відхилення від цього комплексу ознак спостерігається у польській зоні, у карпатах, буковині, нижній наддніпрянщині, що дає підстави виокремити тут локальні антропологічні варіанти. Певні регіональні відмінності зафіксовані й за підсумками одонтологічних, дерматологічних, ьа гематологічних досліджень. Водночас можна констатувати, що українці більш однорідні в антропологічному плані, ніж, скажімо, італійці чи французи.