- •1. Предмет і завдання психології конфлікту. Міждисциплінарні зв’язки психології конфлікту.
- •2. Методи психологічного вивчення конфлікту.
- •3. Поняття про конфлікт. Умови виникнення конфлікту.
- •4. Співвідношення понять «конфлікт», «конфліктна ситуація», «стрес», «фрустрація», «криза».
- •5. Конфлікт і стрес. Види стресів (за походженням і за тривалістю).
- •6. Функції конфлікту.
- •7. Загальна класифікація конфліктів.
- •9. Динаміка конфлікту.
- •11. Психологічна характеристика міжособистісного конфлікту. Основні чинники виникнення міжособистісних конфліктів.
- •10. Форми протікання конфліктів.
- •12. Поняття про конфліктогени і синтони. Види конфліктогенів та закономірності їх ескалації.
- •13. Види комунікативної поведінки (за а.Єгідєсом).
- •14. Аналіз мотиваційного підходу у вивченні міжособистісного конфлікту.
- •15. Когнітивний підхід у дослідженні міжособистісного конфлікту.
- •16. Діяльнісний підхід у вивченні міжособистісного конфлікту.
- •17. Організаційний підхід у визначенні міжособистісного конфлікту.
- •18. Особистісні передумови виникнення конфліктів.
- •19. Конфліктність особистості. Типи конфліктних особистостей.
- •20. Конфліктостійкість як вид психологічної стійкості особистості. Компоненти конфліктостійкості.
- •21. Поняття про конфліктофобію, її прояви та причини. Наслідки конфліктофобії.
- •22. Стратегії поведінки опонентів у конфліктних ситуаціях.
- •23. Особливості використання окремих стратегій поведінки учасників конфлікту.
- •24. Тактики поведінки опонентів у конфліктних ситуаціях.
- •25. Вплив емоцій на розвиток конфлікту.
- •26. Психологічна характеристика внутрішньоособистісного конфлікту. Критерії наявності внутрішньоособистісного конфлікту
- •27. Основні умови та причини виникнення внутрішньоособистісних конфліктів.
- •28. Проблема внутрішньоособистісного конфлікту в роботах представників психоаналітичного напряму.
- •29. Аналіз внутрішньоособистісного конфлікту в гуманістичній психології
- •30. Внутрішньоособистісний конфлікт в когнітивній психології.
- •31. Аналіз внутрішньоособистісного конфлікту в роботах представників біхевіоризму.
- •32. Класифікація внутрішньоособистісних конфліктів (за а.Шипіловим).
- •33. Класифікація внутрішньоособистісних конфліктів (за к.Левіним).
- •34. Комплекси неповноцінності: психологічна характеристика, особливості подолання.
- •35. Способи подолання внутрішньоособистісних конфліктів.
- •36. Внутрішньогруповий конфлікт: психологічна характеристика. Наслідки конфліктів у групах.
- •37. Психологічна характеристика міжособистісно-групового конфлікту.
- •38. Види міжособистісно-групових конфліктів.
- •39. Особливості управління міжособистісно-груповими конфліктами.
- •40. Поняття про міжгрупові конфлікти та механізми їх виникнення. Особливості сприймання конфліктної ситуації у між груповому конфлікті.
- •41. Мотиваційний підхід у вивченні міжгрупових конфліктів.
- •42. Когнітивний підхід у дослідженні міжгрупових конфліктів.
- •43. Ситуативний підхід у вивченні міжгрупових конфліктів.
- •44. Види міжгрупових конфліктів. Міжетнічні конфлікти. Міждержавні конфлікти. Міжконфесійні конфлікти. Політичні конфлікти.
- •45. Сімейні конфлікти , їх характеристика.
- •46.Види сімейних конфліктів( за с. Ємельяновим).
- •47.Причини виникнення сімейних конфліктів.
- •48.Конфлікти між батьками і дітьми: характеристика, причини виникнення.
- •49.Особливості попередження і розв’язання подружніх конфліктів.
- •50.Розлучення як спосіб завершення подружнього конфлікту . Етапи розлучення.
- •51.Психологічні умови попередження і конструктивного вирішення конфліктів між батьками і дітьми.
- •52. Конфлікти в організаціях: психологічна характеристика.
- •53. Класифікація конфліктів в організаціях (за с.Ємельяновим).
- •54. Причини виникнення конфліктів в організаціях та їх наслідки.
- •55. Управлінські конфлікти як особливий вид конфліктів в організаціях.
- •56. Психологічні умови та способи профілактики і попередження конфліктів в організаціях.
- •57. Методи конструктивного розв’язання конфліктів в організаціях.
- •58. Педагогічні конфлікти, їх характеристика, основні види.
- •59. Причини виникнення конфліктів між вчителями та учнями. Види конфліктів між вчителем та учнем (за м.Рибаковою).
- •60. Причини та функції учнівських конфліктів. Особливості розв’язання, врегулювання та попередження конфліктів між учнями.
- •61. Психологічні умови попередження і конструктивного розв’язання конфліктів між вчителями та учнями.
- •63.Поняття управління конфліктом.Зміст основних напрямів управління конфліктами.
- •64.Психопрофілактика конфліктів : характеристика, види.Основні завдання психопрофілактичної роботи.
- •65.Шляхи попередження конфліктів.
- •66.Умови і способи стимулювання конфлікту.
- •67.Форми завершення конфліктів.
- •68.Основні умови, чинники та критерії розв’язання конфлікту.
- •69.Етапи розв’язання конфлікту
- •70. Правила конструктивної взаємодії учасників конфліктної ситуації.
64.Психопрофілактика конфліктів : характеристика, види.Основні завдання психопрофілактичної роботи.
П.к. – це організація системи заходів, яка виключає або зводить до мінімуму можливість виникнення конфлікту.Види : 1.Первинна(полягає у психологічній просвіті реальних чи потенційних опонентів)2.Вторинна(безпосередня робота в групах ризику, суперництва, тих, що мають високий потенціал конфліктогенності і розвитку конфліктів).Завдання : 1.Оволодіння пс. прийомами і навичками безконфліктного спілкування;2.Звільнення від власної конфліктності та оптимізація конформних форм поведінки; 3.Робота з емоціями(навички саморегуляції в конфліктних ситуаціях).
65.Шляхи попередження конфліктів.
Попередження – це діяльність опонентів, а також інших учасників конфлікту, спрямована на усунення об’єктивних та суб’єктивних причин назріваючого зіткнення та вирішення проблеми неконфліктним способом. Шляхи : 1 Визначення перед конфліктності спілкування та повернення до оптимальної взаємодії; 2. Зниження тривожності, агресивності, конфліктності.3. Контроль емоційної сфери( - відпочинок, тренінг, аутотренінг, робота з психологом – консультантом; - використання правил і технік безконфліктної взаємодії; - згуртування соціальної групи; - формування сприятливого соціально- психологічного клімату; - організація ділового і неформального спілкування).
66.Умови і способи стимулювання конфлікту.
Стимулювання конфлікту – діяльність учасників або третіх осіб спрямована на провокацію зіткнення. Припустима і бажана тоді коли проблема є застарілою, гострою, а вирішити її неконфліктним способом неможливо.Проте можливе і стосовно конструктивних конфліктів-якшо є можливість контролювати його розвиток( людина має розуміти що бере на себе відповідальність, це вимагає психологічної стійкості і досвіду) : - спонукає до обговорення проблем; - третя сторона самостійно аналізує; - створює ситуацію де опоненти обговорюють проблему.
67.Форми завершення конфліктів.
1 Розвязання- спільна діяльність його учасників спрямована на припинення протидій і вирішення проблеми, яка призвела до зіткнення.
2.Врегулювання- у вирішенні суперечностей між опонентами приймає участь третя сторона.
3.Затухання – тимчасове припинення протидії при збереженні основних ознак конфлікту – суперечності і напружені стосунки.Конфлікт переходить із відкритої форми у приховану, невідому, сліпий конфлікт.
4.Усунення – це такий вплив на нього в результаті якого ліквідуються основні структурні елементи конфлікту;найчастіше через втручання третьої сторони.
5.Переростання- в інший конфлікт – коли в стосунках сторін виникають нові більш важливі суперечності і відбувається зміна об’єкту конфлікту.
68.Основні умови, чинники та критерії розв’язання конфлікту.
До умов продуктивного розв’язання конфліктів належать: -припинення конфліктної взаємодії; -пошук загальних чи близьких за змістом точок дотику опонентів; -зниження інтенсивності негативних емоцій; -зменшення кількості негативних емоцій протилежної сторони; -забезпечення об’єктивного обговорення проблеми конфлікту; -облік статусу учасників конфлікту; -вибір оптимальної стратегії розв’язання конфлікту.
Чинники розвязання конфліктів :
-наявність достатнього часу та інф. для зясування позицій та інтересів, вирішення проблеми та вироблення рішення;
-рівновага чи нерівність сил опонентів;
-наявність досвіду у розвязанні подібних конфліктів;
-участь посередника;
-своєчасність вирішення конфлікту;
-характер стосунків між опонентами;
-спільність цілей, інтересів, поглядів, цінностей учасників конфлікту;
-особливості конкретної ситуації взаємодії;
-міра важливості проблеми для кожного з опонентів;
-індивідуальні особливості учасників конфлікту(характер, темперамент, вік, стать, стан здоровя, рівень культури та ін.);
-творче ставлення учасниуів конфлікту до пошуку ефективних способів розвязання конфлікту.
Критерії:
Конструктивний шлях розв’язання конфлікту приносить задоволення обом сторонам, деструктивний – невдоволення, сварку, пошук нових аргументів, щоб довести свою правоту.
Показники того, що ми розв’язали ситуацію правильно, як вважають Корнеліус Х. і Фейр Ш., будуть такі.:
|
Усе йде гладко Спокій Веселість Кипуча енергія Щастя Відкритість Ефективність Полегшення Радість спілкування Відчуття успіху |
Відчуття розширених можливостей „Відчуття ліктя” Зміни Ріст позитивних особистісних якостей Розширення взаємовідносин Мир Розслаблення Відчуття сили Міцне здоров’я Спокійний сон |
Якщо конфлікт розв’язується неправильно, наслідки його такі:
|
Тривога Відхід Зволікання Безпорадність Розгубленість Самотність Низька працездатність Злість Затамований гнів |
Розвал Заперечення Вихід Ескалація Поляризація Високий кров’яний тиск Стрес Змореність Хвороби |
Як бачимо, критерій правильно розв’язаної конфліктної ситуації – налагодження стосунків і взаємне збагачення обох сторін.
