Загальні теоретичні питання кормовиробництва

Таблиця 23. Розміщення посівів зеленого конвеєра в системі землекористування господарства, га (згідно з табл. 22)

5.8.2. Силосно-сінажний конвеєр

Силос і сінаж — це два види силосу, при виготовленні яких вико- ристовують різні способи консервації сировини. Є відмінності і в культурах, з яких їх виготовляють. Для силосу можна використовува- ти кормові трав’яні і грубостеблові культури, що містять мінімально необхідну кількість цукру. Для сінажу цього враховувати не треба. За способом закладання і типами місткостей, в які їх закладають, вони схожі. Заготівля цих кормів відбувається в одному потоці, чергуючись відповідно за видом сировини. Наприклад, із озимих жита і пшениці, ранніх ярих кормосумішей спочатку заготовляють силос, а в більш пізні фази — сінаж, потім заготовляють сінаж з бобових трав, після них — ранній силос із гороху молочно-воскової стиглості, кукурудзя- ний силос, зерно-стрижневу масу кукурудзи та ін.

Переваги конвеєрної заготівлі силосу і сінажу порівняно із звичайною — сезонною. Силосно-сінажний конвеєр, порівняно із звичайною — сезонною заготівлею силосу й сінажу з 2 – 3 культур має певні переваги: 1) досягають більшої економії матеріальних за-

115

Частина І

собів, оскільки для заготівлі силосу конвеєрним способом потрібно в 2 – 3 рази менше техніки — комбайнів, косарок, подрібнювачів, транспортних засобів і людей.

Порядок складання. При організації системи силосно-сінаж- ного конвеєра, насамперед встановлюють фази, а потім строки зби- рання кормових культур (табл. 24). Після складають схему конвеє- ра. За даними про загальний обсяг заготівлі силосу й сінажу з окремих компонентів конвеєра визначають площі посіву силосних і сінажних культур. Орієнтовну схему силосно-сінажного конвеєра із зазначенням строків збирання, маси кормів, які заготовляють, і площ посіву кормових культур подано в табл. 25.

Таблиця 24. Оптимальні строки збирання кормових культур

у силосно-сінажному конвеєрі

*Тільки на силос. **Тільки на сінаж.

На відміну від зеленого силосно-сінажний конвеєр не обов’язково повинен передбачати безперервний технологічний процес. Між за- готівлею окремих культур і кормосумішей можуть бути перерви.

Силосні й сінажні культури розміщують здебільшого в кормо- польових і польових сівозмінах, тоді як культури зеленого конвеє- ра — переважно у спеціалізованих сівозмінах.

116

Загальні теоретичні питання кормовиробництва

Таблиця 25. Схема силосно-сінажного конвеєра у господарстві

з площею орних земель 4 – 5 тис.га і розвиненим тваринництвом у південній частині Лісостепу України

*Тільки на сінаж. ** Тільки на силос.

5.8.3. Сировинний конвеєр трав’яних концентратів

Трав’яна січка, трав’яне і сінне борошно, очісане листя бобо- вих трав — цінне джерело високоякісного рослинного протеїну, вітамінів і мінеральних речовин. Їх використовують як інгредієн- ти при виробництві концентрованих кормів. Залежно від спеціа- лізації господарства на тваринництві потреба в них може бути не меншою, ніж у зелених кормах. Якість цих кормів залежить від повноцінності сировини й додержання строків збирання трав, технологічних вимог при скошуванні, очісуванні та сушінні.

Основні компоненти конвеєра. Основною сировиною для су-

хих трав’яних білкових концентратів є багаторічні трави, насампе-

117

Частина І

ред бобові — люцерна, конюшина, еспарцет лядвенець рогатий, ко- злятник (галега). На польових землях обов’язковими компонентами сировинного конвеєра є озимі проміжні (жито, викожито, пшениця, викопшенична суміш, тритикале), ранні ярі бобово-злакові суміш- ки, зелена маса сої та ін. Слід широко використовувати післяжнивні й післяукісні посіви бобово-злакових кормосумішей. Для одержання високобілкової листкової маси слід використовувати передусім бобо- ві багаторічні трави.

Порядок складання. Сировинний конвеєр слід складати з урахуванням зональних рекомендацій, виробничого досвіду під- приємств з виробництва концентрованих кормів. Набір культур визначають з урахуванням даних хімічних аналізів або за довід- никами.

Визначають орієнтовний вміст вологи у зеленій масі в серед- ньому по кожній культурі або суміші. На цій основі визначають орієнтовну денну потребу в зеленій масі для сушильного агрегату (за 12 – 16 год роботи, якщо такий використовують), уточнюють строки використання кожної культури або суміші. На основі стро- ків використання трав розраховують кількість зеленої маси, яку передбачають одержати при їх висіванні. За середньою врожайніс- тю визначають площі посіву кормових культур. Після цього розра- ховують вихід трав’яного і сінного борошна, трав’яної січки, лист- кової маси.

П р и к л а д. Період використання озимих проміжних посівів 20 днів. Що- дня заготовляють для сушіння 90 т зеленої маси. За 20 днів їх буде 90 • 20 = 1800 т. На початку збирання врожайність зеленої маси становила 160, після закінчення — 280 ц/га, середня за період збирання (280 + 160) : 2 = 220 ц/га, або 22 т/га. Отже, для одержання запланованої кіль- кості зеленої маси необхідно виділити (1800 : 22) = 82 га площі озимих про- міжних культур.

Вихід сухого корму з 1800 т зеленої маси залежить від її вологості. При воло- гості, наприклад, 78 % зелена маса містить (100 – 78) = 22 % абсолютно сухої речовини. Із 1800 т її одержать 396 т. Додаючи 14 % маси на гігроскопічну воло- гість сінного борошна або січки, що становить 55,4 т, визначимо вихід висуше-

них кормів (396 + 55,4) = 451,4 т.

У табл. 26 подано орієнтовну схему сировинного зеленого конвеє- ра на польових землях для умов Лісостепу. За даними табл. 26, з озимих проміжних, післяукісних і післяжнивних проміжних посівів, другого і третього укосів багаторічних трав можна мати 71,2 % зе- леної маси і 55,6 % сухих кормів.

118