- •Лабораторний практикум
- •«Інформатика»
- •Лабораторна робота № 1 “Середовище програмування Turbo Pascal”
- •Теоретичні відомості Основні команди оболонки програмування Turbo Pascal
- •Введення та редагування програми у середовищі Turbo Pascal
- •Переміщення курсору по тексту
- •Способи виділення тексту
- •Відміна або повторення останньої дії
- •Компіляція та виконання програми
- •Контрольні запитання
- •Змінні та сталі величини.Типи величин
- •Кожна змінна повинна бути описана один раз на початку програми після слова var. При цьому визначається тип змінної. Користувач сам вибирає тип (з урахуванням діапазону значень та розміру пам’яті).
- •Стандартні функції
- •Структура програми
- •Оператор присвоювання
- •Оператори вводу та виводу інформації
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3 “Умовні оператори. Оператор розгалуження”
- •Теоретичні відомості Призначення та конструкція оператора розгалуження
- •Повна форма:
- •Логічні вирази
- •Поліваріантні розгалуження (вкладені оператори розгалуження)
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4 “Умовні оператори. Оператор вибору”
- •Теоретичні відомості Призначення та конструкція оператора вибору
- •Приклад застосування оператора вибору
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5 “Циклічні оператори. Умовні цикли”
- •Теоретичні відомості
- •Оператор 1;
- •Цикл з післяумовою repeat… until
- •Відмінності у роботі циклів на перед- та післяумовою
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 7 “Процедури”
- •Теоретичні відомості Процедури
- •Процедура має загальний вигляд
- •Завдання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 8 “Функції”
- •Теоретичні відомості Функції
- •Функція має такий загальний вигляд:
- •Завдання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 9 “Одновимірні масиви”
- •Теоретичні відомості Поняття одновимірного масиву
- •Опис масивів
- •1 Спосіб
- •2 Спосіб
- •Операції над масивами
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 10 “Двовимірні масиви або матриці”
- •Теоретичні відомості Способи описання матриць у Паскалі
- •Приклади використання двомірних масивів
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 11 “Сортування в структурах даних”
- •Теоретичні відомості Поняття сортування
- •Способи сортування Сортування вставкою
- •Сортування вибором
- •Сортування обміном
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 12 “Робота з рядками”
- •Теоретичні відомості Рядкові змінні
- •Процедури та функції для роботи з рядками
- •Завдання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 13 “Робота з множинами”
- •Теоретичні відомості Множини
- •Особливості роботи з множинами
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 14 “Записи”
- •Створення масивів записів
- •Завдання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 15 “Робота з текстовими файлами ”
- •Теоретичні відомості Файлові змінні та операції з ними
- •Файлова змінна текстового типу зв’язується з конкретним файлом на диску процедурою Assign ( файлова змінна, ім’я фізичного файлу ).
- •Особливості роботи з файлами
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 16 “Робота з типізованими файлами”
- •Теоретичні відомості Файлові змінні та операції з ними
- •Поцедури та функції для роботи з типізованими файлами
- •Rewrite(f) - Створює новий файл і відриває йог для запису і читання якщо файл з таким ім'ям вжі існує, його вміст стирається, а сам файл відкривається заново.
- •Прямийдоступ до вмісту файлів надають процедури і функції:
- •Особливості роботи з типізовами файлами
- •Завдання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 17 “Середовище Турбо-Прологу. Створення простої бази даних”
- •Приклад розв‘язання задачі на Пролозі
- •Лабораторна робота № 18 “Середовище Турбо-Прологу. Факти і правила. Трасування програм”
- •Контрольні запитання
- •Глосарій
- •Використана література
Контрольні запитання
В яких випадках доцільно використання оператору вибору?
Яким чином працює оператор вибору?
Чим відрізняється повна і скорочена форми оператора вибору?
Яка особливість конструкції повної форми оператора вибору?
Якого типу можуть бути порядкові константи оператору вибору?
Коли оператори заключаються в операторні дужки?
За якої умови операторні дужки не ставляться?
Як організовується список порядкових змінних оператора вибору?
Чи можливий запис з вкладених операторів? Наведіть приклад
Лабораторна робота № 5 “Циклічні оператори. Умовні цикли”
Мета: сформувати знання і вміння використовувати при розв’язуванні задач операторів повторення.
Питання для вивчення
Цикл з передумовою WHILE … DO.
Цикл з післяумовою REPEAT… UNTIL.
Відмінності у роботі циклів на перед- та післяумовою.
Теоретичні відомості
Цикл з передумовою WHILE … DO
Розглянемо третю форму оператора циклу - WHILE…DO.
While умова do
Begin
Оператор 1;
Оператор 2;
…
оператор N;
end;
Приклад 6_1.Підрахуватисуму чисел від 1 до 50.
Program summing_1;
Var
i,sum:integer;
Begin
Sum:=0;
I:=0;
while i <50 do
begin
i:=i+1;
Sum:=sum+i;
end;
Writeln (‘Сума чисел від 1 до 50 дорівнює :’,sum);
End.
В рамках прикладу 6 умова виконання циклу формулюється по іншому( необхідно додати всі числа від 1 до 50 (включно), тобто додати всі цілі числа які <= 50 ). Необхідно в кожному циклі збільшувати число i на одиницю і додавати його до вже відомої суми, тобто можна сказати: ” До тих пір, поки значення змінної не перебільшить визначенної величини, виконувати слідуючі операції.
Цикл з післяумовою repeat… until
При використанні в програмі циклічної конструкції REPEAT … UNTIL послідовність операторів (тіло циклу) обрамляється зарезервованими словами REPEAT і UNTIL. В будь-якому випадку послідовність операторів, що входять в тіло циклу, виконується один раз, після чого перевіряється умова завершення циклу, що записується після зарезервованого слова UNTIL. Якщо ця умова виконується, цикл завершується. В іншому випадку – тіло циклу повторюється ще раз, після чого знову перевіряється умова завершення циклу. Загальна форма запису оператора REPEAT … UNTIL показана нище:
REPEAT
Оператор 1;
Оператор 2;
…
Оператор N;
UNTIL умова;
Приклад 6_2.Підрахувати суму чисел від 1 до 50.
Якщо ми повернемся до нашого прикладу підрахунку суми від 1 до 50 і перетворимо програму так, щоб в ній використовувався цикл REPEAT … UNTIL, то ми отримаємо слідуючу програму:
Program summing_up_2;
Var
i,sum: integer;
Begin
Sum:=0;
i:=0;
Repeat
i:=i+1;
Sum:=sum+i;
Until i=50
Writeln (‘Сума чисел від 1 до 50 дорівнює :’,sum);
End.
Тут необхідно врахувати, що для збільшення на 1 значення змінної і на кожному кроці циклу потрібен окремий оператор. Це пов’язано з тим, що цикл REPEAT … UNTIL не робить це автоматично( зверніть увагу на те, що змінна і, як і змінна Sum, ініціалізується на початку програми. Це необхідно для того, щоб лічба чисел в циклі REPEAT … UNTIL починалася з відповідної величини). При кожному виконанні циклу в прикладі змінна і буде збільшуватися на 1. Коли до змінної Sum додається перший доданок, змінна і має значення 1. При останьому виконанні циклу змінна і збільшується з49 до 50 і додається до суми. В результаті змінна Sum містить суму всих чисел від 1 до 50 включно.
