- •§ 1. Сутність і загальні ознаки соціальних відхилень
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 2. Типологія соціальних відхилень та форми девіантної поведінки
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 3. Основні підходи до пояснення причин девіантної поведінки
- •Глава 8
- •§ 4. Шляхи подолання
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 5. Соціальний контроль як механізм соціальної регуляції поведінки людей і підтримання суспільного порядку
- •Глава 8
§ 3. Основні підходи до пояснення причин девіантної поведінки
У соціології девіантної поведінки існують кілька типів підходів до пояснення причин девіацій. Про їх загальний зміст і представників дає уявлення таблиця.
Таблиця. Теорії девіації
|
Тип пояснення девіації |
Теорія |
Теоретик |
Основна ідея |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Біологічний |
Фізичні риси пов'я- зані ЗІ ЗЛОЧИННІСТЮ. Певна фізична бу- дова, що найчасті- ше трапляється у девіантів |
Ломброзо, Шелдон |
Фізичні особливості є причиною девіації |
160
Глава 8
Соціологія соціальних відхилень
161
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Психологічний |
Психоаналітична теорія |
Фрейд |
Конфлікти, притаманні особистості, спричинюють девіацію |
|
Соціологічний |
Аномія |
Дюркгейм |
Девіація, зокрема самогубство, відбувається через відсутність норм |
|
Соціальна дезорганізація |
Шоу і Маккей |
Девіація багатьох видів виникає тоді, коли культурні цінності, норми та соціальні зв'язки відсутні, ослаблені чи стають суперечливими | |
|
Аномія |
Мертон |
Девіація відбувається, коли існує розрив між цілями суспільства та схвалюваними засобами їх досягнення | |
|
Культурні теорії |
Селлін, Міллер, Сатерленд, Клауорд і Охлін |
Конфлікти між нормами субкультури та панівною культурою є причиною девіації | |
|
Теорія наклеювання ярликів |
Беккер |
Девіація — своєрідний ярлик, який групи, маючи владу, навішують на поведінку слабших груп | |
|
Радикальна кримінологія |
Турк, Квінні, Тей-лор, Уолтон та Янг |
Девіація є результатом протидії нормам капіталістичного суспільства |
При всьому різноманітті наслідків негативних соціальних відхилень їх суть одна: шкода, збиток, який спричиняється інтересам того класу, соціальної групи або суспільства, які встановили й використовують відповідну систему нормативного регулювання.
Соціально-негативна поведінка негативно впливає на розвиток особистості, перешкоджає поступальному рухові суспільства.
Якщо розглядати не індивідуальний вчинок, а сукупність вчинків, що відхиляються від соціальних норм, то і тут ми знай-
демо ряд особливостей, характерних для усіх них, а саме: однакову спрямованість відхилень, що трапляються у схожих груп (верств) населення у більш-менш однакових умовах; близькість або єдність причин, внаслідок діяння яких вони виникають і відображаються зовні; певну повторюваність, стійкість зазначених явищ у часовому та територіальному розрізах.
Сукупність зазначених ознак свідчить про те, що мова йде про явища, які поширюються у суспільстві або мають до цього тенденцію.
Отже, соціальні відхилення можна визначити як порушення соціальних норм, які характеризуються певною масовістю, стійкістю та поширеністю за схожих умов.