Посудин укр.
.pdf
Приклад
Дві кімнати відділені одна від другої стіною площею 12 м2. Рівень тиску звуку у кімнатах, де знаходиться джерело звуку та де звук сприймається, становить Le = 110 дб та L0 = 63м дб. Визначити рівень звукової ізоляції стіни, якщо поглинання звуку в другій кімнаті дорівнює А = 3 м2.
Розв’язання
Використаємо рівняння ( 7.7 ):
R = Le – L0 + 10lg |
А |
= 110 дб 63 дб + 10lg |
3 |
|
= 47 10 0,6 = 41 дб. |
|
|
|
|
|
|||
S |
12 |
|||||
Час реверберації це швидкість, з якою звук загасає до рівня 1/106 початкової інтенсивності (що відповідає зменшенню рівня інтенсивності на 60 дб). Час реверберації пропорційний об’єму V кімнати
та обернено пропорційний поглинанню A = Si i : |
|
|
T(с) = 0,16V/ Si |
i , |
( 7.8 ) |
де Si площа кожної поверхні, через яку проходить звук; i |
коефіці- |
|
єнт поглинання кожної поверхні. |
|
|
Оскільки коефіцієнт поглинання |
залежить від частоти (див. |
|
табл. 7.2), на практиці вимірюють усереднений за частотою час реверберації Т :
Т = |
Т (500Гц) Т (1000Гц) Т (2000Гц) |
. |
( 7.9 ) |
|
3 |
||||
|
|
|
Приклад
Під час будівництва наукової лабораторії технічні вимоги вимагають досягнення часу реверберації 0,8 с. Розміри лабораторії 7 9 3 м. Приміщення має двері площею 2 м2 та вікно площею 6 м2, розміщені на стінці 7 3 м. Знайти реальний час реверберації.
Розв’язання
Підберемо матеріали, необхідні для обладнання лабораторії (табл. 7.1).
7.1. Кількість матеріалів, необхідних для обладнання лабораторії
Поверхня |
Покриття |
Площа, м2 |
Підлога |
Лінолеум |
63 |
Двері |
Дерево |
2 |
Стіни (за винятком дверей |
Бетонний блок |
88 |
та вікна) |
|
|
Стеля |
Штукатурка |
63 |
Вікно |
Скло |
6 |
Визначаємо коефіцієнти поглинання, використовуючи табл. 7.2.
77
7.2. Значення коефіцієнта поглинання для різних матеріалів залежно від частоти звуку
Матеріал |
|
|
Коефіцієнт поглинання звуку, |
|
||
|
|
250 Гц |
500 Гц |
1000 Гц |
2000 Гц |
4000 Гц |
Штукатурка |
0,15 |
0,10 |
0,05 |
0,05 |
0,05 |
|
Цегла |
|
0,02 |
0,03 |
0,04 |
0,05 |
0,07 |
Бетон |
|
0,05 |
0,06 |
0,07 |
0,09 |
0,08 |
Скло |
|
0,08 |
0,05 |
0,04 |
0,03 |
0,02 |
Двері |
|
0,10 |
0,08 |
0,08 |
0,08 |
0,08 |
Лінолеум, |
|
0,03 |
0,04 |
0,05 |
0,05 |
006 |
паркет |
|
|
|
|
|
|
Килим |
на |
0,03 |
0,06 |
0,15 |
0,30 |
0,04 |
підлозі |
|
|
|
|
|
|
Обчислюємо загальне поглинання А звуку у лабораторії, де він сприймається, як добуток ефективної площі S, через яку проходять всі звуки, помножену на коефіцієнт поглинання , для частот 500, 1000 та 2000 Гц:
Підлога(лінолеум): А = Sпідл[ (500 Гц)] |
= 63 0,04 = 2,52 |
м2; |
|||
|
А = Sпідл[ (1000 Гц)] = 63 0,05 = 3,15 |
м2; |
|||
|
А = Sпідл[ (2000 Гц)] = 2 0,05 |
= 3,15 м2. |
|||
Двері: |
А = Sдв[ (500 Гц)] |
= 2 0,08 |
= 0,16 |
м2; |
|
|
А = Sдв[ (1000 Гц)] |
= 2 0,08 |
= 0,16 |
м2; |
|
|
А = Sдв[ (2000 Гц)] |
= 2 0,08 |
= 0,16 м2. |
||
Стіни: |
А = Sст[ (500 Гц)] |
= 88 0,06 = 5,28 м2; |
|||
|
А = Sст [ (1000 Гц)] |
= 88 0,07 = 6,16 м2; |
|||
|
А = Sст [ (2000 Гц)] |
= 88 0,09 = 7,92 м2. |
|||
Стеля: |
А = Sс[ (500 Гц)] |
= 63 0,10 = 6,30 |
м2; |
||
|
А = Sс [ (1000 Гц)] |
= 63 0,05 = 3,15 |
м2; |
||
|
А = Sс [ (2000 Гц)] |
= 63 0,05 = 3,15 м2. |
|||
Вікно: |
А = Sв[ (500 Гц)] |
= 6 0,05 |
= 0,30 |
м2; |
|
|
А = Sв [ (1000 Гц)] |
= 6 0,04 |
= 0,24 |
м2; |
|
|
А = Sв [ (2000 Гц)] |
= 6 0,03 |
= 0,18 м2. |
||
Визначаємо суму загального поглинання для частот 500, 1000 та 2000 Гц:
А(500 Гц)] = 14,56 м2;
А(1000 Гц)] = 12,86 м2;
А(2000 Гц)] = 14,56 м2.
Обчислюємо час ревереберації для частот 500, 1000 та 2000 Гц:
Т(500 Гц)] = 2,08 с;
Т(1000 Гц)] = 2,35 с;
78
Т (2000 Гц)] = 2,65 с.
Знаходимо усереднений за частотою час реверберації:
Т = (2,08 с + 2,35 с + 2,65 с)/3 = 2,36 с.
Це значення перевищує те, що задано технічними вимогами.
Аудиторні завдання
1.Надати всі визначення шуму.
2.Що таке еквівалентний шум?
3.Як визначають сумарний шум?
Альтернативні тести
Чи вірні ствердження, що на здоров’я людини впливає:
1. |
шум невеликої інтенсивності, але тривалий. Так Ні |
|
2. |
височастотний шум. |
Так Ні |
3. |
імпульсний шум. Так |
Ні |
Чи вірно ствердження, що:
“Слух здатний відновлюватися після припинення дії шуму на рівнях інтенсивності, що не перевищують 30 дб, вже через 16−24 хвилини”. Так Ні
Парно-вибірковий тест
Знайти відповідні пари “мікрофон для вимірювання шуму – принцип дії”
а. конденсаторний мікрофон |
1.оцінювання шумового сигналу на |
|
всіх частотах одночасно |
б. п'єзоелектричний мікрофон |
2.використання поляризованного |
|
стану діелектрика після припинен- |
|
ня зовнішньої дії |
в. Електретний мікрофон |
3.перетворення механічних коли- |
|
вань на електричний сигнал |
г. Аналізатор частоти шуму |
4.вигин діафрагми та зміна ємно- |
|
сті конденсатора |
79
Акордно-вибірковий тест
Знайти вірне ствердження:
Руйнування барабанної перетинки відбувається внаслідок дії шумів на рівні: 1. 65-70 дб; 2. 90 дб; 3. 100 дб; 4. 160-170 дб.
Репродуктивні тести
1.Що таке індукований шумом пороговий зсув?
2.Який шум називають рожевим і чому?
3.Чим визначається звукова ізоляція?
4.Що таке час реверберації?
Вибірковий тест
Які норми шуму рекомендовані в заповідниках:
1. 10−15 дб;2. 30−35 дб; 3.34−37 дб;4. 56−60 дб; 4. 80−95 дб.
Конструктивний тест
В чому полягає моніторинг шуму?
80
8. ВОЛОГІСТЬ
8.1. Параметри вологості
Вода може існувати в атмосфері в трьох фазах рідкій, газоподібній і твердій. Газоподібна фаза води називається парою. Пара, яка знаходиться в термодинамічній рівновазі з рідиною (тобто в стані, коли число молекул, що переходить із рідини в пар, дорівнює числу молекул, що повертаються в рідину за одиницю часу), називається насиченою. Під вологістю повітря розуміють наявність водяної пари у повітрі. Повітря, що містить водяну пару, називають вологим, а те, що не містить – сухим.
Розглянемо основні параметри вологості повітря.
Абсолютна вологість повітря а кількість водяної пари у гра-
мах, що знаходиться в 1 м3 повітря (г/м3).
Пружність (парціальний тиск) водяної пари е тиск, який ма-
тиме водяна пара, що знаходиться в газовій суміші, якщо б вона одна займала об’єм, що дорівнює об’єму суміші при тій же температурі.
Пружність насиченої пари Е граничне значення тиску, яке відповідає рівновазі між парою і водою, тобто насиченому стану повітря при даній температурі. Пружність насиченої пари залежить від температури. Зв’язок пружності насиченої пари Е з абсолютною темпе-
ратурою Т має вигляд: |
|
|
|
|
|
lgE = 9,4 |
2345 |
, |
( 8.1 ) |
||
|
|||||
|
|
|
T |
|
|
де Е у мілібарах (гектопаскалях); Т |
у кельвінах. |
|
|||
Відносна вологість повітря r |
відношення пружності водяної |
||||
пари е до пружності насиченої пари Е при даній температурі: |
|
||||
r = |
e |
100%. |
|
( 8.2 ) |
|
E |
|
||||
|
|
|
|
|
|
81
Дефіцит вологості d різниця між пружністю насиченої пари Е і пружністю водяної пари е при даній температурі:
d = Е – е. |
( 8.3 ) |
Точка роси Тd – температура, при якій повітря, якщо його охолодити при сталому тиску, стає насиченою водяною парою.
8.2. Вплив вологості на живі організми
Вплив вологості на організм людини. Людський організм бере участь у таких процессах теплообміну як випаровування (через потовиділення), теплову конвекцію та теплове випромінювання. Перший процес суттєво залежить від вологості: при високих рівнях вологості повітря ефективність потовиділення тіла людини зменшується. Комбінація високих температур та високої вологості провокує обмеження теплообміну між кровоносними судинами людини та довкіллям через теплопровідність. Така ситуація може призвести до гіперпірексії – підвищення температури тіла вище 41,1 0С. Кількість крові, що досягає внутрішніх органів тіла зменшується , що може викликати тепловий удар (гіпертермію).
Оптимальними рівнями відносної вологості для людини в домашніх умовах можна вважати діапазон від 30 % до 65 70 %, хоча рекомендований інтервал становить 30 50 %.
Вплив вологості на тварин Відносна вологість відіграє значну роль у життєдіяльності наземних тварин. Дійсно, повітря, що оточує тварину, містить менше вологи, ніж її власне тіло. Втрати води живим організмом відбуваються за рахунок кінцевих продуктів обміну речовин. Постачання організму водою забезпечується в процесі годівлі та пиття. Чим вища відносна вологість, тим менша різниця між зовнішнім та внутрішнім середовищами тварини і тим відповідно менша потреба в зниженні втрат води або в протидії їм. Слід зазначити, що всі тварини відрізняються здатністю пристосовуватися до певних значень відносної вологості. На це впливає спосіб життя і навколишні умови. Про це свідчить також залежність від вологості температури тіла амфібій, рептилій, комах. Суттєво впливає вологість на поширення наземних тварин, які через спосіб підтримання водного балансу залишаються “водними” земноводних, наземних ракоподібних, нематод, дощових черв’яків, молюсків тощо. Зазвичай, вони мешкають там, де відносна вологість близька до 100 %.
Вплив вологості на мікроорганізми. Виживання мікроорганізмів,
що мешкають у повітрі приміщень, залежить від відносної вологості.
82
Активність інфекційних бактерій та вірусів зводиться нанівець в інтервалі відносної вологості 40 70 %. Алергенні кліщі та гриби припиняють свою активність, якщо рівень відносної вологості не перевищує 50 %, тоді як максимальна активність спостерігається при 80 %. Спори плісені та кліщі викликають такі захворювання людини як алергія та астма. Оптимальним з точки зору здоров’я людини слід вважати відносну вологість повітря приміщень 40 60 %.
Рослини мають надземну частину, що зазнає такі ж втрати води, як і тварина, але підземна частина має безпосередній контакт з середовищем, з якого постачається вода. Крім того, вода є не тільки зовнішнім фактором, але й ресурсом, що забезпечує життєдіяльність рослини. Саме тому відносна вологість значно впливає на швидкість втрати води при транспірації. Простір листка в районі продихів характеризується майже насиченим станом повітря, тоді як тиск водяної пари в атмосферному повітрі залежить від відносної вологості повітря та його температури. Якщо відносна вологість повітря підвищується, рівень транспірації зменшується, оскільки вода випаровується легше у сухе повітря, ніж у насичене. І навпаки – низькій рівень відносної вологості стимулює дифузію води з продихового простору у зовнішнє повітря.
8.3. Вимірювання вологості
Аспіраційний психрометр Асмана (прилад було створено у ХІХ сторіччі А.Р. Асманом) містить вентилятор 1, який обдуває два термометри змочений 2 та сухий 3; ціна поділки термометрів становить 0,2 0С. Термометри розміщені у металевих захисних трубках 4, які потім з’єднані в одну. Резервуар одного з термометрів обмотаний батистом, що змочується. При вимірюванні вологості психрометр встановлюють вертикально і обдувають повітрям обидва термометри за допомогою вентилятора (рис. 8.1).
Рис. 8.1. Аспіраційний
психрометр Асмана
83
З поверхні резервуара змоченого термометра відбувається випаровування води, яке залежить від вологості навколишнього повітря. За допомогою аспіраційного психрометра можна визначити пруж-
ність водяної пари е за психрометричною формулою:
е = Е1 А(tC tЗМ)рА, |
( 8.4 ) |
де Е1 – пружність насиченої пари, яка відповідає температурі змоченого термометра; А – психрометричний коефіцієнт (А = 6,62 10-4 К-1, якщо швидкість руху повітря становить 3 м/с); tC температура сухого термометра; tЗМ температура змоченого термометра; рА атмосферний тиск ( в мм рт.ст. або паскалях).
Пружність насиченої пари Е1, яка відповідає температурі змоченого термометра, та пружність насиченої пари Е, яка відповідає температурі сухого термометра, визначають у мм рт.ст. (табл.1 додатка) або в паскалях (табл. 2 додатка).
Недоліком аспіраційного психрометра є те, що вентилятор захоплює повітря тільки на відстані декількох сантиметрів, що не дає змогу точно визначити вологість на певних ділянках. Крім того, величина психрометричного коефіцієнту А залежить від швидкості вентиляції, температури та типу психрометра. Величина А = 6,62 10-4 К-1 достовірна для швидкостей вентиляції, що перевищують 3 м/с. Залежність величини А від швидкості вентиляції наведено в табл. 8.1.
8.1. Залежність величини психрометричного коефіцієнту |
А від швид- |
|||||
кості вентиляції |
|
|
|
|
|
|
Психрометричний |
13,0 |
9,0 |
7,8 |
7,1 |
|
6,7 |
коефіцієнт А 10-4, К-1 |
|
|
|
|
|
|
Швидкість вентиля- |
0,12 |
0,50 |
1,00 |
2,00 |
|
4,00 |
ції, м/с |
|
|
|
|
|
|
Залежність абсолютної похибки вимірювань вологості аспіраційним психрометром з ціною поділки 0,1 0С від температури (табл.8.2) свідчить, що похибками можна знехтувати при температурах, що перевищують 10 0С, тоді як зменшення температури викликає суттєве збільшення похибок.
84
8.2. Залежність абсолютної похибки вимірювань вологості від температури
Відносна во- |
-10 0С |
0 0С |
|
10 0С |
20 0С |
|||
логість, % |
|
|
|
|
|
|
|
|
10 |
|
6,0 |
|
3,2 |
|
2,0 |
1.3 |
|
50 |
|
6,3 |
|
3,5 |
|
2,2 |
1,3 |
|
100 |
|
6,7 |
|
4,0 |
|
2,5 |
1,9 |
|
|
Психрометр |
Асмана |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
може бути застосований |
|
|
|
|
|
|||
для |
автоматизованих ви- |
|
|
|
|
|
||
мірювань вологості повіт- |
|
|
|
|
|
|||
ря (рис. 8.2). З цією метою |
|
|
|
|
|
|||
прилад обладнаний суди- |
|
|
|
|
|
|||
ною з достатньою для дов- |
|
|
|
|
|
|||
готривалих |
вимірювань |
|
|
|
|
|
||
кількістю води, |
помпою |
|
|
|
|
|
||
для її накачування та кон- |
|
|
|
|
|
|||
тактиними термометрами, |
|
|
|
|
|
|||
які |
подають |
результати |
|
|
|
|
|
|
вимірювань |
|
|
|
|
Рис. 8.2. Автоматизований аспі- |
|||
|
|
|
|
|||||
у пам’ять системи реєст- |
|
|
раційний психрометр Асмана |
|||||
рації. |
|
|
|
|
|
|
|
|
Психрометр Августа. Прилад містить два термометри, закріплені на одній оправі. Резервуар одного з термометрів обмотаний батистом, що змочується. Сухий термометр вимірює температуру навколишнього повітря. З поверхні резервуара змоченого термометра відбувається випаровування води, яке залежить від вологості навколишнього повітря. Температура, яку показує зволожений термометр, завжди менша, ніж температура, яку показує сухий термометр.
Отже, обидва термометри завжди показують певну психрометричну різницю температур t = tC tЗМ, яка залежить від відносної вологості. Чим більша відносна вологість, тим менша психрометрична різниця. Якщо відносна вологість r = 100 %, психрометрична різниця t = 0. На основі вимірювань температур сухого та змоченого термометрів визначають відносну вологість за допомогою таблиці, що на-
несена на панелі приладу (див. додаток).
85
Волосяний гігрометр. Дія приладу базується на здатності знежиреної волосини змінювати свою довжину при зміні вологості (рис. 8.3). Водяна пара спроможна конденсуватися в капілярних порах людської волосини. Збільшення вологості призводить до зменшення угнутості менісків води в порах, завдяки чому волосина видовжується. Видовження волосини відбувається пропорційно логарифму відносної вологості. Пучок таких волосин використовують в гігрографі – приладі для безперервного запису відносної вологості повітря (рис. 8.4).
Рис.8.4. Схема волосяного гігрографа
Інші матеріали можуть бути застосовані як сенсори в гігрометрах – нейлон, бавовна, кишкова мембрана корови або свині. Перевагою волосяних гігрометрів є незалежність результатів вимірювань від температури – при зміні температури від –30 0С до +40 0С величина похибки вимірювань знаходиться в інтервалі 1-3 %; кишкова мембрана демонструє найбільшу чутливість до зміни вологості. Волосяні гігрометри мають просту конструкцію та невисоку ціну. Недоліком волосяних гігрометрів є збільшення часового відгуку від температури. З табл.8.3 видно, що зменшення температури призводить до значного збільшення відгуку.
86
