- •Конспект лекцій
- •1.2. Сутність грошей
- •1.3. Функції грошей
- •Тема 2. Грошовий оборот і грошова маса
- •2.2. Модель грошового обороту. Грошові потоки та механізм їх балансування
- •2.3. Структура грошового обороту
- •Фінансово-кредитний оборот має суттєву відмінність від грошового обігу – він здійснюється нееквівалентно.
- •2.4. Грошова маса. Грошові агрегати і грошова база
- •Вирівнювання Мф і Мн
- •2.5. Швидкість обігу грошей. Закон грошового обігу
- •2.6. Механізм зміни маси грошей в обороті
- •Тема 3. Грошовий ринок
- •Структура грошового ринку
- •3.2. Попит на гроші
- •1. Традиційні:
- •3.3. Пропозиція грошей та Механізм її формування
- •3.4. Рівновага на грошовому ринку
- •Тема 4. ГрошоВі системи
- •4.3. Грошові реформи
- •4.1. Сутність та основні елементи грошової системи
- •4.2. Основні типи грошових систем та їх еволюція
- •4.3. Грошові реформи
- •Тема 5. Інфляція в сучасній економіці
- •5.2. Види інфляції
- •5.3. Економічні наслідки інфляції
- •5.4. Методи вимірювання інфляції
- •Тема 6. Валютний ринок та валютні системи
- •6.4. Еволюція валютної системи
- •Етапи еволюції світової валютної системи
- •Тема 7. Механізм формування пропозиції грошей та грошово-кредитна політика
- •7.2. Структура грошово-кредитної політики
- •7.3. Методи грошово-кредитної політики
- •7.4. Сучасні тенденції розвитку монетарної політики
- •Тема 8. Роль грошей у ринковій економіці
- •8.2. Якісний і кількісний аспекти ролі грошей у розвитку економіки
- •8.3. Еволюція ролі грошей в економіці України
- •Тема 9. Основні теорії грошей
- •9.2. Класичний та неокласичний напрями кількісної теорії грошей
- •9.3. Кейнсіанський напрям кількісної теорії грошей
- •9.4. Сучасний монетаризм якнапрям кількісної теорії грошей
- •9.5. Кейнсіансько-монетаристський синтез
- •Тема 10. Сутність і функції кредиту
- •10.2. Принципи та межі кредиту
- •10.3. Теорії кредиту
- •10.4. Функції кредиту
- •Тема 11. Форми, види і роль кредиту
- •11.2. Види кредиту
- •Тема 12. Теоретичні засади процента
- •12.2. Чинники впливу на величину процента
- •12.3. Види процентної ставки
- •Тема 13. Фінансове посередництво грошового ринку.
- •13.2. Банківська система
- •13.3. Небанківські кредитно-фінансові інститути
- •Тема 14. Теоретичні засади діяльності комерційних банків
- •14.2. Походження та розвиток комерційних банків
- •14.3. Пасивні операції банків
- •14.4. Активні операції банків
- •14.5. Розрахунково-касове обслуговування клієнтів
- •14.6. Банківські послуги
- •14.7. Банківська стабільність
- •Тема 15. Центральні банки в системі монетарного та банківського управління
- •15.1. Сутність та призначення центрального банку
- •15.2. Функції центрального банку
- •15.1. Сутність та призначення центрального банку
- •Баланс центрального банку
- •15.2. Функції центрального банку
- •Тема 16. Міжнародні валютно-кредитні та фінансові організації
Баланс центрального банку
|
Активи |
Пасиви |
|
|
15.2. Функції центрального банку
У сучасних умовах центральний банк виконує наступні функції:
1. Емісійний центр готівкового обороту – ця функція полягає в тому, що центральні банки є монополістами з випуску банкнот.
2. Валютний центр. Виконуючи цю функцію, центробанк:
акумулює золотовалютні резерви країни;
здійснює валютне регулювання, тобто регулювання платіжного балансу та валютного курсу;
представляє всю країну в міжнародних і регіональних валютно-фінансових організаціях.
3. Банк банків і розрахунковий центр. Звичайно центральні банки безпосередньо не вступають у фінансові відносини з підприємствами та населенням, а забезпечують касове, розрахункове та кредитне обслуговування кредитних установ, для яких центральний банк:
є кредитором останньої інстанції, що надає комерційним банкам короткострокові кредити для підтримання їхньої ліквідності;
виступає у ролі посередника у міжбанківських розрахунках;
є дослідницьким та інформаційним центром.
4. Орган банківського регулювання та нагляду.
Під банківським регулюванням (bank regulation) розуміють:
використання монетарних інструментів із метою впливу на обсяг і структуру банківських резервів, а також на рівень процентних ставок;
ухвалення положень, що регламентують діяльність банків;
застосування превентивних і протекційних заходів, які спрямовані на забезпечення стабільності банківської системи і на проведення ефективної монетарної політики.
Превентивні заходи (preventive measures) застосовуються для уникнення негативних наслідків потенційно можливої економічної ситуації.
До превентивних заходів належать:
вимоги щодо розміру, структури банківського капіталу та його адекватності банківським активам з урахуванням їх ризикованості;
вимоги щодо ліквідної позиції банків;
вимоги щодо диверсифікації банківських ризиків (регламентація максимального розміру кредитів на одного позичальника – у США не більше 10 %, у Франції – не більше 75 % власних коштів банку; нормативи кредитування – у Франції сума кредитів банку не повинна перевищувати його власні кошти більш ніж в 20 разів; та ін.);
обмеження для банків на деякі види діяльності (наприклад, на інвестиції у корпоративні цінні папери) тощо.
Протекційні заходи (protective measures) застосовуються для захисту від уже існуючої загрозливої ситуації, яка може спричинити неплатоспроможність, банкрутство банку.
До протекційних заходів належать:
рефінансування комерційних банків центральним банком;
створення систем гарантування банківських депозитів;
вимоги щодо формування банками резервів для відшкодування можливих утрат від проведення активних операцій тощо.
Банківський нагляд (banking supervision)–моніторинг процесів, що мають місце в банківській системі на різних стадіях функціонування банків – від моменту створення банків до моменту їх ліквідації, а також застосування до банків певних коригувальних заходів і засобів примусового впливу з метою регулювання їх діяльності.
До повноваженьцентрального банку як регулятивно-наглядового органу відносяться:
регулювання доступу до банківської системи:
визначення вимог та умов, обов’язкових для отримання ліцензії на право займатись банківською діяльністю;
здійснення нагляду за їх дотриманням;
забезпечення такого регулювання діяльності банків, яке не обмежує їхньої самостійності, і водночас передбачає певні вимоги до банків, спрямовані на мінімізацію банківських ризиків;
отримання від банків звітності для проведення безвиїзного нагляду;
здійснення інспекційних перевірок у банках;
застосування примусових заходів щодо проблемних банків;
особливий нагляд за неплатоспроможними банками, призупинення їхньої діяльності, реорганізація та ліквідація банків.
5. Банк уряду. Центральний банк здійснює виконання державного бюджету по доходах і витратах, а також є агентом держави з розміщення державного боргу.
У багатьох країнах центральні банки відіграють помітну роль у касовому виконанні державного бюджету, сутність якого полягає в організації надходження грошових коштів до бюджету (податки, збори, виторг від реалізації державних цінних паперів) і видачі бюджетних коштів у процесі виконання бюджету. Як фінансовий агент уряду центральний банк веде урядові рахунки та управляє активами різних урядових відомств. У деяких країнах, наприклад, в США, центральні банки виконують цю функцію спільно з комерційними банками. В інших державах, наприклад, в Італії, центральні банки є практично бухгалтерами державних установ, що дає змогу останнім, враховуючи особливий статус центрального банку, мінімізувати ризики, пов’язані з банківським обслуговуванням.
6. Провідник грошово-кредитної політики (ця функція була докладно розглянута у темі 7).
