- •Міністерство інфраструктури україни
- •1. ВиХіДні данні
- •Експлуатаційні і технічні характеристики лінії
- •Вихідні дані для розрахунку стрілочного переводу
- •Вихідні дані для розрахунку тривалості «вікна»
- •Вихідні дані для проектування заходів по снігоборотьбі
- •Основні характеристики конструкції верхньої будови в залежності від категорії колії
- •2 Вибір конструкції верхньої будови колії
- •2.1 Класифікація головних колій
- •Категорії колії
- •2.2 Вибір ефективної конструкції верхньої будови колії
- •3 Розрахунок основних параметрів і розмірів звичайного стрілочного переводу
- •3.1 Загальні відомості
- •3.2 Вихідні дані й передумови до розрахунку
- •3.3 Розрахунок геометричних розмірів стрілки в плані
- •3.4 Визначення марки хрестовини і її геометричних розмірів
- •3.5 Розрахунок основних геометричних і осьових розмірів стрілочного переводу
- •3.6 Визначення ординат перевідної кривої
- •3.7 Вказівки по проектуванню епюри розкладання брусів в межах стрілочного переводу
- •4 Визначення тривалості «вікна» для модернізації, або капітального ремонту колії
- •4.1 Організація робіт з капітального ремонту колії
- •4.2 Визначення необхідної тривалості «вікна»
- •Довжина різних екіпажів, що використовуються при капітальному ремонті колії
- •Кількість ланок, укладених до одного пакета на платформах колієукладача,
- •3.3 Побудова графіка робіт у «вікно»
- •4.4 Перевірка можливості надання необхідного «вікна» за умовою пропуску по ділянці закладеного в графіку руху числа пар поїздів
- •5 Проектування заходів зi снігоборотьби на станції
- •5.1 Організація снігоборотьби на станції
- •5.2 Вибір типу снігоприбиральних машин і організація їхньої роботи
- •5.3 Визначення тривалості очищення станції від снігу
- •Вихідні дані до розрахунку стрілочного переводу
- •Деякі геометричні характеристики звичайних і вістрякових рейок
- •Характеристики, що забезпечують складання стиків хрестовин
4.2 Визначення необхідної тривалості «вікна»
Модернізація або капітальний ремонт, як правило, організовується по типовому технологічному процесу, що встановлює послідовність виконання окремих робіт за часом, темп цих операцій, набір колійних машин і механізмів, потрібну кількість монтерів колії та інші показники.
В курсовому проекті передбачено визначити необхідне «вікно» для капітального ремонту колії з очищенням щебеневого баласту із укладанням рейко-шпальної решітки, конструкція якої обрана при виконанні першого розділу.
Для виконання основних технологічних операцій використовуються важкі колійні машини.
Для очищення щебеню на перегонах застосовуються щебенеочисні машини на рейковому ходу ЩОМ-4, RМ-80. Ці машини, пересуваючись по рейках, піднімають електромагнітами колійну решітку до 35…60 см та за допомогою підрізного ножа й рухомої сітчастої стрічки очищують баласт.
Розбирання і укладання колії на дерев'яних шпалах виконується укладальним краном УК-25/9, а колії на залізобетонних шпалах – краном УК-25/18. Крім крану до складу колієрозбирального і колієукладального поїзду входять моторні платформи і несамохідні платформи, які обладнані роликами для пересування ланок.
Підвезення нового баласту до місця робіт, вивантаження і його дозування виконується за допомогою хопер-дозаторів типу ЦНИИ-ДВЗ.
Суцільне виправлення колії за рівнем та у плані, ущільнення баласту і опорядження баластної призми здійснюють машинами ВПО-3000 та машинами типу ВПР.
Для усунення нерівностей рейкових ниток за напрямком в плані застосовується рихтувальна машина Р-2000 або машини ВПР-1200, ВПР-09, ЭЛБР і ВПОР з додатковими рихтувальними пристроями.
Для стабілізації колії застосовується динамічний стабілізатор колії DGS.
Якщо здійснюється капітальний ремонт колії із заміною баласту, наприклад, гравійного на щебеневий, то застосовуються електробаластери (ЭЛБ-3). Основне призначення ЭЛБ-3 – дозування баласту й піднімання колійної решітки на новий баласт.
В сучасних умовах експлуатації на лініях з масовим перевезенням сипучих вантажів баласт засмічується, зпресовується, що ускладнює підняття рейко-шпальної решітки, тому при очищенні дуже забрудненого баласту за допомогою машин типу ЩОМ спочатку рухається машина з електромагнітним підйомником (наприклад ЭЛБ-3 або ВПО-3000), яка вириває рейко-шпальну решітку з верхнього затверділого шару баласту.
Для остаточного опорядження колії використовується виправочно-підбивочно-рихтувальна машина циклічної дії ВПР-1200 або ВПР-09.
Деякі операції виконуються вручну бригадами монтерів колії із використанням колійних інструментів і механізмів. До них відносяться:
– розбирання і збирання стикових скріплень (розболчування і зболчування, постановка стикових накладок) за допомогою електрогайкових ключів;
– грубе виправлення колії у профілі за допомогою електрошпалопідбійок і часткове рихтування колії з допомогою гідравлічних домкратів;
– підбиття шпал електрошпалопідбійками.
Послідовність розташування колійних машин і бригад монтерів колії при ремонті ланкової колії із застосуванням ЩОМ показана на рис 4.1.

Рис. 4.1. Ланцюжок машин для виконання капітального ремонту колії
Темп виконання окремих операцій, а отже й швидкість руху колійних машин у робочому положенні не завжди однаковий. Та робота, яка виконується найповільніше називається ведучою і по ній визначається темп всієї роботи в «вікно». Найчастіше ведучою машиною є колієукладач, тому що операція укладання колії є найповільнішою в усьому комплексі робіт.
Необхідний час «вікна» складається з трьох періодів:
, (4.1)
де
– час
розгортання робіт (час від початку вікна
до початку роботи ведучої машини, тобто
колієукладального крану);
–час
роботи ведучої машини. В технологічному
процесі це є час роботи колієукладача;
–час
згортання робіт (це час, необхідний для
закінчення робоіт після укладання всіх
ланок колійної решітки і приведення
колії на ділянці ремонту в стан, який
дозволяє рух поїздів).
Час
розгортання робіт складається з відрізків
часу, необхідних на: оформлення закриття
перегону; пробіг колійних машин до місця
роботи; зняття напруги з контактної
мережі (на електрифікованих ділянках);
зарядку щебенеочисної машини, та початок
роботи цієї машини; часу роботи бригад
монтерів колії по розболчуванню стиків
для вступу в роботу колієрозбирального
крану; часу розбирання колії та планування
баластового шару. При очищенні щебеню
машинами типу ЩОМ час розгортання робіт
складає, як правило,
хв.
Час роботи колієукладача:
, (4.2)
де
–
довжина
фронту робіт у «вікно», м;
–довжина
ланок колійної решітки, що укладають,
м. Як правило
м;
–темп
укладання (час укладання однієї ланки),
=1,9
хв/ланку;
–коефіцієнт,
що враховує перерви в роботі КМС, витрати
часу на пропуск поїздів по сусідній
колії, [1]. Коефіцієнт
можна
прийняти 1,25 в даному курсовому проекті.
Наприклад,
при
=1600
м,
=25
м,
хв.
Довжина
фронту робіт у «вікно» встановлюється
по заданій
річний
програмі роботи КМС, довжині ділянки
капітального ремонту
(км) і кількості можливих днів роботи
КМС у рік –
.
Щоденна продуктивність KMC:
, (4.3)
де
– резерв
часу на випадок ненадання «вікон» через
погодні умови або відсутність матеріалів
для ремонту,
ΔN
=(0,1...0,12)
N.
Щодня «вікна» надаватися не можуть, як за умовами руху поїздів, так і підготовки KMC до основних робіт. Як правило «вікна» надаються один раз у два-три дні. Тоді фронт робіт у «вікно»:
де
–
періодичність надання «вікон».приймається
від 2...5днів.
Величину
d
слід
приймати таку, щоб
не перевищувало
2500м і
не було б меншим 1000м.
Відношення
округляється до довжини ланки в більшу
сторону кратну 25 м.
Період
згортання
містить у собі час на виконання робіт
решти задіяних у комплексі машин які
виконують роботу після укладання
колієукладачем останньої ланки нової
колійної
решітки.
Слід
мати на увазі, що час
на заготівлю і укладання рейкових рубок
на ділянці відводу складає
хв, а час на відкриття перегону –
хв.
Відвід – це ділянка колії, на якій виконують роботи, із стикуванням нової колійної решітки зі старою. Тоді час згортання робіт дорівнює:
. (4.4)
Час
на роботу машин по виправці колії в
період згортання робіт складає:
, (4.5)
де
–
довжина ділянки виправки, м;
–темп
виправки, приймають
хв/м;
–наведений
раніше коефіцієнт, що враховує
додаткові витрати часу.
Довжина
знаходиться
по сумі довжин укладального поїзда,
хопер-дозаторних поїздів, виправочного
і рихтувального поїздів і інтервалів
між ними та між частинами колієукладального
поїзда (150 м) (рис. 4.1):
, (4.6)
де
–
довжина інтервалів між поїздами.
Довжина
укладального поїзду
:
, (4.7)
де
–
довжина локомотива;
–довжина
укладального крану УК-25/9 або УК-25/18;
–довжина
платформи для ланок колійної решітки;
–довжина
моторної платформи;
–довжина
пасажирського (турного) вагона;
–число
платформ для ланок нової решітки.
Довжини всіх екіпажів приведені в табл 4.1.
Таблиця 4.1
