- •Міністерство транспорту та зв’язку україни
- •1 Прогнозування необхідного обсягу сировини для організації виробництва
- •1.1 Загальні положення
- •1.2 Побудова математичної моделі прогнозу необхідної кількості сировини
- •1.3 Прогнозування необхідного обсягу сировини, з використанням розробленої математичної моделі
- •Таблиця 1.1 – Обсяги сировини, що споживалася по місяцях у 2009 р., млн. Т.
- •Таблиця 1.2 – Значення коефіцієнтів моделі сезонної хвилі з 3-а гармоніками
- •Таблиця 1.3 – Порівняння розрахункових значень по моделі сезонної хвилі з 3-а гармоніками і фактичними значеннями за даними 2009 року
- •Норми витрат вихідних матеріалів на випуск одиниці продукції
- •1.4 Визначення потреби підприємства по кожній окремій позиції сировини
- •Визначення можливих постачальників вихідних матеріалів
- •2.1 Визначення регіону розміщення постачальників сировини
- •Порівняльна таблиця можливих регіонів закупівлі сировини
- •2.2 Визначення постачальника в регіоні
- •Характеристика пропозицій постачальників
- •Визначення виду транспорту для перевезення вихідної сировини
- •Визначення прийнятного рівня запасів по ланках технологічного ланцюга постачань
- •4.1 Вибір способу відновлення запасів на кінцевому виробництві
- •4.1.1 При фіксованому розмірі замовлення
- •Розрахункова таблиця системи відновлення запасів з фіксованим рівнем замовлення
- •4.1.2 При фіксованому часі між замовленням у постачанні
- •Розрахункова таблиця системи відновлення запасів з фіксованим часом між замовленнями
- •4.2 Економічне обгрунтування способу відновлення запасів на кінцевому виробництві
- •Витрати на запаси для системи відновлення
- •5 Графічна інтерпритація матеріального потоку в технологічному ланцюгу постачань
- •Висновки
- •Бібліографічний список
4.1.1 При фіксованому розмірі замовлення
Базовим поняттям цієї системи є розмір замовлення. Він жорстко зафіксований та не змінюється при жодних умовах роботи системи. Визначення розміру замовлення в цьому випадку є першочерговою задачею, яка повинна вирішуватися при роботі з цією системою управління запасами.
При застосуванні системи з фіксованим рівнем замовлення обсяг закупівлі повинен бути не лише раціональним але й оптимальним, тобто найкращим. Оскільки в курсовій роботі розглядається управління запасами в логістичній системі окремої організації, то критерієм оптимізації повинен бути мінімум сукупних витрат на зберігання запасів та повторення замовлення.
Даний критерій враховує три фактори, що впливають на величину сукупних витрат:
Площа складських приміщень, що використовується;
Витрати на зберігання запасів;
Вартість оформлення замовлення.
Ці фактори щільно пов’язані між собою, причому сам напрям їх взаємодії неоднаковий в різних випадках. При бажанні максимально зменшити витрати на зберігання запасів викликає збільшення витрат на оформлення замовлень. Економія витрат на повторні замовлення призводить до втрат, пов’язаних з утриманням надлишкових складських приміщень, та крім того знижує рівень обслуговування споживачів. При максимальному завантаженні складських приміщень значно збільшуються витрати на зберігання запасів, при цьому збільшується ризик виникнення неліквідних запасів.
Використання критерію мінімізації сукупних витрат на зберігання запасів та повторне замовлення не мають сенсу, якщо час виконання замовлення дуже великий, попит піддається суттєвим коливанням, а ціни на сировину, матеріали та напівфабрикати значно змінюються. В перелічених випадких немає доцільності економити на утриманні запасів. Це імовірніше за все призведе до неможливості безперервного обслуговування споживачів, що не відповідає цілі функціонування логістичної системи управління запасами та всього ланцюга постачань в цілому. В усіх інших ситуаціях визначення оптимального розміру замовлення забезпечує зменшення витрат на зберігання запасів без втрати якості обслуговування.
Оптимальний рівень замовлення за критерієм мінімізації сукупних витрат на зберігання запасу та повтор замовлення розраховується за формулою (так званою формулою Вільсона):
(4.1)
де
- оптимальний рівень замовлення;
– витрати на постачання одиниці продукції
(з урахуванням непередбачених витрат
та додаткових платежів по найкращій
пропозиції), що замовляється, у.о. (дивись
завдання);
- необхідність у продукції, що замовляється
(згідно прогнозу у розділі 1);
- витрати на зберігання одиниці продукції,
що замовляється, у.о/т (дивись завдання).
Витрати
на постачання одиниці продукції, що
замовляється (
),
включає в себе наступні елементи:
вартість транспортування замовлення;
витрати на розробку умов постачання;
вартість контролю виконання замовлення;
витрати на оформлення документів.
Попередня формула являє собою перший варіант формули Вільсона, що орієнтована на миттеве поповнення запасу на складі. Однак оскільке у реальному житті миттєве поповнення неможливе (є вірогідність затримок при оформленні та транспортуванні і т.і.), то формула корегується на коефіціент, що враховує швидкість цього поповнення:
(4.2)
де
- коефіціент, що враховує швидкість
поповнення запасу на складі.
Після розрахунку оптимального рівня замовлення слід перевірити – чи не перевищує його розмір по кожному виду сировини максимальний разовий потік, який можна пропустити по мережі. Якщо перевищує – замість розрахованого за формулою оптимального рівня замовлення слід використовувати значення максимального разового потоку.
Вихідні данні для розрахунку параметрів системи наступні:
потреба у продукції, що замовляється (дивись розрахунки);
оптимальний розмір замовлення (розраховується за наведеною вище формулою);
середній час постачання, дні (дивись розрахунки у розділі 3);
середня можлива затримка постачання, дні (дивись завдання).
Розрахунки виконуються для кожного виду сировини, що замовляється. Їх зручно виконувати у вигляді таблиці.
Таблиця 4.1
