- •1. Розрахунки по визначенню потрібної кількості вагонів для перевезення заданих вантажів та довжини вантажного фронту
- •1.1. Комплексна механізація навантажувально-розвантажувальних робіт із заданим вантажем
- •1.2. Визначення добового вантажопотоку
- •1.3. Визначення добового вагонопотоку
- •1.3.1. Розрахунок технічної норми завантаження вагонів з великоваговими вантажами
- •1.4. Визначення кількості подач та кількості вагонів у подачі
- •1.5. Визначення довжини навантажувально-розвантажувального фронту
- •2. Вибір варіантів комплексної механізації і розробка технології переробки вантажів
- •3.1. Вибір типу і технічного оснащення складу
- •3.2 Визначення параметрів й об’ємно-планувальні рішення складу
- •3.2.1. Технічна характеристика навантажувально-розвантажувальних машин
- •3.2.1.1. Великоваговий вантаж
- •3. Вибір типу, розрахунок параметрів і технічного оснащення складу
- •3.2.2. Розрахунок площі складу
- •3.2.3. Розрахунок параметрів складу
- •3.2.4. Розрахунок площі складу великовагових вантажів
- •3.2.5.Розрахунок габаритних розмірів складу
- •3.3. Розрахунок потрібної кількості навантажувально-вивантажувальних машин
- •3.4. Розрахунок простою подачі вагонів під вантажними операціями
- •4. Техніко-економічне порівняння варіантів комплексної механізації навантажувально-вивантажувальних робіт
- •4.1. Визначення капітальних витрат
- •4.2. Визначення експлуатаційних витрат
- •4.3. Визначення показників економічної ефективності
3.2.2. Розрахунок площі складу
Площа складу може бути визначена з використанням методу питомих навантажень чи за методом елементарних площадок.
Метод питомих навантажень застосовується, в основному, для розрахунків параметрів складів великовагових вантажів, так як вони практично не стандартизовані за геометричними розмірами, а також для орієнтованих розрахунків (величина похибки не перевищує 10%). Таким чином площа складу визначається за формулою:
,
(8)
де
коефіцієнт, який враховує площу складських
проїздів і проходів, (залежить від
засобів механізації, які застосовуються
на складі). Приймаємо з проміжку 1,2
1,5.
Тоді
термін
зберігання вантажу, який відповідно
прибуває або відправляється, на складі,
діб. Згідно таблиць
для
великовагових вантажів приймаємо:

2,5
доби,
1 доби.
допустиме
питоме навантаження на 1
корисної площі складу, т/
.
Згідно таблиць приймаємо
(т/
).
коефіцієнт
складочності. Згідно великовагових
вантажів
приймаємо рівним 1.
Отже,
=
1,2
=
2213 +1294,8 = 3507,8 (
).
3.2.3. Розрахунок параметрів складу
До
ширини прольоту В входять габарити
залізничної колії, а для складування
вантажів використовуються лише незайнята
частина площі складу. Ширина площі
складу називається корисною шириною
складу
і визначається за формулою:
,
(м) (9)
де
розмір габариту наближення споруд при
введенні залізничної колії
всередину складу, (м). Приймаємо
рівним 5м (приймається згідно з [5]).
В – проліт колії. Приймаємо рівним 36м.
=36-5=31
(м).
3.2.4. Розрахунок площі складу великовагових вантажів
Для великовагових вантажів приймають відкриту площадку з гравійним або асфальтовим покриттям. Площа складу великовагових вантажів розраховується для двох засобів механізації–для козлового крану ККС-10 та мостового крану вантажопідйомністю 10 тонн.
Корисна
ширина площі складу при використанні
для навантажувально-розвантажувальних
робіт козлового крану ККС-10
визначається за формулою:
=
,
(м) (10)
де
габарит
візка крана, м. Приймаємо
рівним
0,68м.
мінімальний
прохід між краном і вантажем, який
повинен бути меншим за 0,7м. Приймаємо
рівним 0,7м.
ширина
прольоту крана, м. Приймаємо згідно
технічної характеристики, що рівна 20
м.
=20-2(0,7+0,5
0,68)=17,92(м)
Корисна ширина прольоту мостового крану може бути обчислена за формулою:
=
,[м]
(11)
де
ширина прольоту мостового крану, м.
Приймається відносно технічної
характеристики мостового крану
вантажопідйомністю 10 тонн,
=20
м.
=20-5=15,
(м)
Глибину
заїду для автомобілів приймається
рівним 24м (
).
Ширина
проходу для прийомоздавальника вантажів
приймаємо рівним 0,6 м (
).
3.2.5.Розрахунок габаритних розмірів складу
Довжину складу визначаємо за формулою:
,
(м) (12)
195,75
(м),
233,85
(м).
Враховуючи
те, що при складуванні вантажів з метою
забезпечення протипожежної безпеки
обов’язково передбачаються протипожежні
розриви між вантажами. Такі розриви
=5м
повинні бути влаштовані через кожні
100м довжини складу. Тому уточнену довжину
складу з урахуванням устрою протипожежних
розривів можливо визначити
за формулою:
+
,
(м) (13)
195,75+
200,75
(м),
233,85+
243,85
(м).
Обчисливши
уточнену довжину складу, збільшуємо її
до величини кратній 6м, оскільки довжина
складу
>100м.
Таким чином, остаточна довжина складу
буде обчислена:
,
(м) (14)
,
(м) (15)
33,46
(м),
40,64
(м),
34
6
= 204 (м),
41
6
= 246 (м).
Таким чином, остаточну площу складу розраховуємо за формулою:
,
(м) (16)
204
17,92
= 3655,68 (
),
246
15
= 3690 (
).
