Визначні споруди

• Ранній період  Базиліка Сан Спіріто, Виховний будинок для позашлюбних дітей, каплиця Пацци у Флоренції, архітектор Ф. Брунеллескі)

• високий період — Собор Святого Петра в Римі архітектора Д. Браманте

• пізній період  — вілла Ротонда у Віченці, архітектор Палладіо

• в Україні — Каплиця Боїмів у Львові.

41. *****Іспанська культура 16-17 ст.

Культура Іспанії невід'ємна від художньої літератури. Одним з найбільших у світі зразків художньої літератури є роман 17 століття «Дон Кіхот Ламанческій», написаний іспанцем Мігелем Сервантесом. У XVI ст. нею був вироблений особливий декоративний стиль, що отримав назву «платереско", в рамках якого були створені такі знамениті пам'ятники, як фасад університету в Саламанці, собор і палац Карла V в Гранаді і монастир Сан Лоренцо в Ескуріале. XVII століття, відоме як іспанська «золотий вік», став часом найвищого розквіту мистецтва в Іспанії.

Блискучу плеяду іспанських живописців започаткував Домсніко Тсотокоиулі, прозваний Ель Греко, оскільки він був грецького походження (1541—1614 рр.). Ель Греко, не оцінений при іспанському дворі, їде в Толе до, стає засновником толедської школи і викопує замовлення переважно місцевих монастирів і церков. Він малює релігійні сюжети ("Моління про чашу", "Святе сімейство"), найчастіше вівтарні образи, рідше античні ("Лаокооп"), пейзажі — види Толедо, багато портретів.

Хусснс де Рібсра (1591—1652 рр.) як справжній сип епохи бароко, та ще іспанець, полюбляв зображати сцени мучеництва, у них яскраво постає моральна сила героїв, торясество людського духу над страждаппям і смертю ("Мучепицтво апостола Андрія").Найвидатніший митець "золотого іспанського віку" Дісго Родрі-гес де Сільва Веласксс (1599—1660 рр.). Цікаво, що у Веласксса, типового іспанця, майже відсутні релігійні сюжети, а ті, що він вибирає, трактуються близько до "бодегонес" (від слова Ьоас^оп — трактир, харчевня, крамниця) — як жапрові сцени ("Христос в гостях у Марії і Марфи"), так само, як і міфологічний сюжет "Вакх", або, як частіте називають цю картину, "П'яниці".У другій половині XVII ст. найвидатнІшим художником був Бар-толомео Естебап Мурільйо (1618—1682 pp.). Його мадонни, а також "Святе сімейство", "Непорочне зачаття" поетичні, але іноді солодкаві. Однак саме завдяки їм художник здобув світову славу. Так само славнозвісні його зображення вуличних дітей ("Хлопчик з собакою"). З кіпця XVII ст. образотворче мистецтво Іспанії переживає занепад, і тільки в кіпці XVIII ст., коли починає творити Гойя, іспанська держава знову набуває загальноєвропейської слави як батьківщина великих художників.

42.****** Культура відродження у Німеччині 15-16ст.

Розвиток мистецтва Відродження в Німеччині проходив під впливом ідей Реформації. За часом це був досить короткий період від середини 15 століття до 1520-х рр. Селянська війна, жорстоке придушення селянських заврушень, релігійний розкол і відокремлення декількох земель від католицизму обірвали розвиток відродження. Кордон 1530 року пережили лише поодинакі майстри, серед яких Альтдорфер,Ганс Гольбейн Молодший в Англії та Лукас Кранах Старший, що провів останні роки життя у засланні разом зі своїм вельможним покровителем.

Воно формувалося в жорстокій релігійній боротьбі, яка сповнила його драматизмом, особистими трагедіями та емоційними стресами. Яскравого втілення в німецькому мистецтві набули теми смерті, Страшного суду, кінця світу. Майже всі німецькі художники пройшли через школу гравюри, що наклало на їхній живопис відбиток жорсткості, безрадісності й гротеску.

Найяскравішим представником мистецтва німецького Відродження був Альбрехт Дюрер (1471—1528) — видатний живописець, гравер, вчений. У його живописних полотнах проявляється справжня велич епохи Відродження. У цей період створено відомі автопортрети Альбрехта Дюрера — "Автопортрет з пейзажем "(1498), «Автопортрет в образі Христа» (1500)та ін.

Однак справжній успіх митцеві принесли гравюри. У гравюрах Дюрера міфологічні сюжети переплітаються з мотивами середньовічних фантазій і сатири. Найвідоміша серія гравюр на теми Апокаліпсесу (1498). В останні роки життя Альбрехт Дюрер створив декілька чудових портретів. Серед них — " Портрет імператора Максиміліана " (1519). Він також продовжував писати картини на релігійну тематику. Одним з останніх полотен митця став диптих «Чотири апостоли» (1526), на якому зображено Іоанна, Петра, Павла та євангеліста Марка.