- •Розв’язок деяких задач математичної фізики методом поділення змінних. Методичні вказівки до виконання типового завдання з дисципліни
- •1.Виведення рівняння теплопровідності.
- •В результаті одержимо наступне рівняння
- •2.Перетворення задачі з неоднорідними граничними умовами до задачі з однорідними граничними умовами.
- •2.Перетворення неоднорідних граничних умов, які залежать від змінної t, в однорідні.
- •3.Метод поділення змінних. (Метод Фур’є).
- •3.1.Загальні принципи метода поділення змінних.
- •3.2.Поділення змінних у задачі теплопровідності стержня з теплоізольованою бічною поверхнею.
- •3.4. Пошук розв’язку, який задовольняє рівнянню, граничним та початковим умовам.
- •Якщо підставити (3.8) у (3.7), то будемо мати
- •4. Поширення тепла у стержні.
- •Процес поширення тепла у стержні описується рівнянням
- •Враховуючи, що
- •3.3.Знаходження розв’язків, які задовольняють граничним умовам.
- •5. Виведення рівняння поперечних коливань струни. Будемо розглядати рівняння
- •6.Повздовжні коливання стержня або поперечні коливання струни.
- •7. Стаціонарний розподіл тепла у платівці. (Задача Діріхлє у прямокутнику для рівняння Лапласа).
- •Крайові задачі для рівнянь еліптичного типу.
- •9. Метод граничних елементів.
- •Враховуючи отримані формули, маємо
2.Перетворення задачі з неоднорідними граничними умовами до задачі з однорідними граничними умовами.
1.Розглянемо
задачу про поширення тепла в
теплоізольованому
стержні,
на кінцях якого підтримується постійна
температура
і
,
тобто маємо рівняння у частинних
похідних:
,
(2.1)
крайові умови:
![]()
і початкові умови:
![]()
Труднощі
цієї задачі полягають у тому, що оскільки
крайові умови неоднорідні, то не можна
розв’язувати
її методом поділення змінних. Але
очевидно, що при t
розв’язок задачі наближається до
стаціонарного, яке лінійно змінюється
(вздовж осі OX)
від температури K1
до температури K2.
Інакше припустимо, що температуру у цій
задачі можна подати у вигляді суми двох
доданків: стаціонарного (граничного
розв’язку для великих значень аргументу
t)
і перехідного, тобто частини розв’язку,
яка залежить від початкових умов і зі
збільшенням змінної t
наближається до нуля, або
(2.2)
У
цьому випадку ставиться задача знаходження
перехідної температури
.
Припустимо, що функція
задовольняє однорідним граничним
умовам:
(2.3)
Підставимо (2.2) у граничні умови задачі (2.1). Враховуючи (2.3), знайдемо величини А і В. Тепер задачу (2.1) можна розв’язати відносно нової невідомої функції V(x,t) і додати її до стаціонарного розв’язку. Отже в результаті одержимо шукану функцію V(x,t). Оформлюємо задачу відносно функції V(x,t). Для цього функцію (2.2) підставимо в рівняння та у граничні та початкові умови, тоді нова задача буде:
![]()

![]()
Таким чином, одержали задачу не тільки з однорідним рівнянням, а й з однорідними граничними умовами, що дозволяє розв’язати її методом поділення змінних.
2.Перетворення неоднорідних граничних умов, які залежать від змінної t, в однорідні.
Розглянемо типову задачу:
![]()
(2.4)
![]()
Для перетворення цих граничних умов у нульові виберемо розв’язок задачі у такій формі:
,
(2.5)
де функції A(t) та B(t) вибирають такими, щоб
(2.6)
задовольняло неоднорідним граничним умовам задачі (2.4). у цьому випадку функція V(x,t) буде задовольняти аналогічним, тільки однорідним, граничним умовам.
Підстановка функції S(x,t) у граничні умови
![]()
зводить до двох рівнянь, з яких можна визначити A(t) і B(t).
В результаті отримаємо
(2.7)
Отже,
![]()
+
(2.8)
Якщо підставити вираз (2.8) для U(x,t) в рівняння, граничні та початкові умови задачі (2.4), то одержимо нову задачу для невідомої функції V(x,t):
-
неоднорідне рівняння у частинних
похідних
-
однорідні граничні умови
-
початкові
умови
Маємо нову задачу з однорідними граничними умовами, але рівняння стало неоднорідним. У цьому випадку задачу можна розв’язати методом інтегральних перетворень або скористатися розвиненням у ряд по власним функціям.
Зауваження:
1.Лінійні неоднорідні граничні умови загального виду
![]()
також можна перетворити в однорідні граничні умови. Очевидно, що нове рівняння, в цьому випадку, буде неоднорідним.
2.Деякі методи розв’язку задач не мають ніяких вимог до однорідності граничних умов, отже, у такому випадку, не треба їх і перетворювати в однорідні.
