Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни

«Теoрiя сoцiальнoї рoбoти»

ВАРIАНТ № 27

I БЛOК ЗАВДАНЬ

Питання	Відповідь
1.	А
2.	Г
3.	В
4.	Б
5.	Г
6.	А
7	В
8	Б
9	1б, 2а, 3в

II БЛOК ЗАВДАНЬ

1. Дайте визначення пoняттям:

А) Т-група - група учасників тренінгу чисельністю 8-15 чоловік, мета якої обговорення проблем та покращення їх самопочуття;

Б) сoцiальний діагноз - встановлений ступень (рівень) відповідності (невідповідності) фактичних параметрів соціальної ситуації (кількості ресурсів, якості об'єктів, переважних соціальних установок) соціальним сподіванням (еталонної моделі соціального об'єкта) з наступним комплексним дослідженням причин відхилень, що виникли;

В) синдрoм прoфесiйнoгo вигорання - хворобливий стан, що характеризується зниженим настроєм, відсутністю одержуваного від роботи задоволення, суб'єктивним відчуттям емоційного і енергетичного спустошення з одного боку і відчуттям постійної напруги з іншого;

Г) біхевіоризм - один з напрямів психології, що зводить поведінку людей до механічних, машиноподібних актів у відповідь на зовнішні подразнення.

2. Рoзкрийте сутнiсть кризo-oрiєнтoвнoї мoделi сoцiальнoї рoбoти

Для досягнення рівноваги людина проходить через декілька стадій.

Спочатку робиться спроба використати власні звичні методи розв'язання проблеми. Наприклад, заперечення, раціоналізація, емансипація, аутизм, протест.

Якщо дані методи не надали потрібного ефекту, а занепокоєння підсилюється, тоді використовуються резервні методи подолання конфлікту (компроміс, уникнення, пристосування, співробітництво).

У випадку продовження зросту напруження, яке дезорганізовує і припиняє спротив індивіда, досить будь-якого фактора ("останньої краплі"), що приведе до активної кризи.

Дальше розвивається конфлікт і стадія послідовного відновлення.

Різновидом соціально-педагогічної діяльності є кризове втручання, яке може використовуватися у двох напрямках:

- при несподіваних, непередбачуваних подіях, пов'язаних із смертю або насильством;

- при існуючій або перехідній кризі (розлучення, вихід на пенсію тощо).

Метою кризового втручання є пом'якшення впливу стресового стану на подолання кризи: 1) зняття симптомів; 2)відновлення докри-зового рівня функціонування; 3)усвідомлення подій, які привели до стану дисбалансу; 4) виявлення внутрішніх резервів клієнта, його сім'ї і різних форм допомоги для зняття кризи; 5) усвідомлення зв'язку між стресом і попередніми життєвими переживаннями; 6) засвоєння нових моделей сприйняття і розвитку реакцій на події, які будуть корисні у майбутньому.

Найпоширенішою методикою кризового втручання є "модельний підхід", який використовують для роботи з конкретною людиною і орієнтується на розв'язання конкретного завдання протягом незначного відрізка часу. Модель складається з трьох фаз:

1. Початкова фаза пропонує визначення і оцінку ситуації.

2. Середня фаза зосереджена на розв'язання специфічної проблеми кризової ситуації.

3. Заключна фаза - обговорення прогресу, який досягнутий.

Техніка кризового втручання включає стратегію і тактику, а програма спрямовується на мобілізацію всіх можливостей клієнта повернути його до попереднього, або надати вищого соціального статусу з метою досягнення оптимального функціонування. Техніка варіативна і змінюється в залежності від стиля соціально-педагогічної діяльності.