2.Види рахунків та порядок їх відкриття.

Підприємством в банку може бути відкритий поточний, депозитний, валютний рахунок та субрахунки в розрізі основних діючих рахунків.

Поточний рахунок відкривається банками для підприємств усіх видів та форм власності, їх відокремленим підрозділам для зберігання грошових коштів та здійснення усіх видів операцій за цими розрахунками відповідно до чинного законодавства України. Господарським організаціям, які мають в своєму складі негоспрозрахункові одиниці, по місцю їх знаходження відкривають розрахункові субрахунки на основі письмового розпорядження банку.

Бюджетні рахунки – рахунки, які відкривають в банках для обліку доходів і видатків з бюджетів для підприємств і організацій. Для обліку кожного виду доходів і видатків з певного бюджету відкривають окремі бюджетні рахунки. Відкриває казначейство.

Кредитні рахунки – в установі банку, що видав кредит, для обліку виданих кредитів.

Депозитні рахунки – відкриваються підприємствами для зберігання тимчасово вільних коштів і мають визначений термін зберігання грошей. Цей рахунок відкривається на підставі укладеного депозитного договору між власником рахунку та установою банку. Кошти на депозитні рахунки підприємств перераховуються з поточного рахунку і після закінчення строку зберігання повертаються на поточний рахунок. Проведення розрахункових операцій та видача коштів готівкою з депозитного рахунку юридичної особи забороняється.

Відсотки за депозитними рахунками можуть перераховуватись на поточний рахунок відповідно до умов депозитного договору або зараховуватись на поповнення депозиту.

Валютний рахунок – відкривається підприємствам, які мають ліцензію на валютні операції (депозитний, кредитний, поточний – для попереднього зарахування валюти для продажу на МБВБ України).

Для відкриття рахунку в банку клієнтом подаються такі документи:

1. Заява на відкриття рахунку.

2. Копія свідоцтва про державну реєстрацію (в єдиному реєстрі СПД).

3. Копію затвердженого статуту чи положення.

4. Картки з зразками підписів і відтиску печатки.

5. Копія документа, що підтверджує взяття на податковий облік.

6. Картка реєстрації в органах ПФ.

7. Картка реєстрації платника ПДВ.

8. Копія реєстраційних документів в Ф. зайнятості, соцстрах, статистичних органах.

9. Договір встановленої форми на обслуговування клієнта.

3.Організація та форми безготівкових розрахунків.

Рис. Форми безготівкових розрахунків

Форми безготівкових розрахунків :

• платіжні доручення,

• платіжна вимога-доручення,

• чеки,

• розрахунки по клірингу,

• акредитиви (покриті, непокриті, безвідзивні, відзивні),

• векселі (прості, переказні, комерційні, фінансові).

Основними документами розрахунків між партнерами є:

1. Платіжне доручення – це письмове розпорядження платника банку, який його обслуговує, про списання з рахунку покупця зазначеної суми на рахунок одержувача коштів. Розрахунки полягають в тому, що після видачі товару чи послуги постачальник виписує рахунок – фактуру і вручає їх покупцю для складання тим платіжного доручення. Платіжне доручення також використовується для попередньої оплати товарів та послуг, погашення кредиторської заборгованості за раніше одержані товари чи послуги, внесення авансових платежів для розрахунків з бюджетом та позабюджетними фондами.

2. Платіжна вимога – це наказ постачальника своєму банку про переведення йому коштів з рахунка платника за відвантажені товари чи послуги.

Оплата платіжної вимоги здійснюється з рахунка платника тільки за його згодою, платник може повністю чи частково відмовитись від акцепту платіжних вимог.

Мають обмеження у господарських розрахунках і часто використовуються при безакцептному списанні коштів за рішенням суду.

3. Платіжна вимога-доручення – це вимога постачальника до платника сплатити йому на основі надісланих розрахункових документів вартості відвантажених товарів, виконаних робіт або послуг. Платник, отримавши цей документ, визначає можливість оплати і здає вимогу доручення до установи банку для перерахування грошей з рахунку платника на рахунок постачальника.

4. Чек– складений за установленою формою документ, який містить письмове розпорядження власника рахунку кредитній установі, яка обслуговує його, сплатити певну суму грошей чекодержателю. Види чеків: розрахунковий (документ стандартної форми з дорученням чекодавця своєму банкові переказати кошти на рахунок пред’явника чека; передається платником отримувачу платежу безпосередньо під час здійснення господарської операції) та грошовий (застосовується тільки для отримання підприємствами з рахунків у банківських установах готівки для виплати зарплати, премій і винагород, дивідендів, коштів на відрядження). Переваги чекової форми розрахунків: швидкість розрахунків і надходження коштів на рахунок постачальника, що сприяє зменшенню дебіторської заборгованості. Недоліки: недостатня гарантія платежу, оскільки на рахунку чекодавця може не бути потрібних коштів, неможливість розрахунків чеками на велику суму, складність оформлення чеку.

5. Акредитив – розрахунковий чи грошовий документ, це доручення однієї кредитної установи іншій провести за рахунок спеціально заброньованих для цього грошових коштів оплату товарно-транспортних документів за відвантажені товари чи надані послуги або видачу пред’явнику акредитиву певної суми готівки.

8

3

Банк покупця

Банк продавця

9

2 4 6 7