Тема 12. Особливості мотивації працівників окремих професійних груп за різних економічних умов

Мотивація працівників окремих професійних груп в сучасних умовах. Диференціація оплати праці за формами (для робітників-відрядників та робітників-погодинників). Відмінності у тарифікації робіт за умовами праці. Диференціація тарифних ставок з огляду інтенсивності та відповідальності робіт. Сучасні особливості мотивації основних категорій персоналу (керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців).

Тема 13. Юридичні аспекти організації заробітної плати на підприємстві

Законодавче забезпечення системи оплати праці на підприємстві. Нормативно-правові акти, що забезпечують порядок здійснення виплат заробітної плати.

Механізм регулювання оплати праці. Ринкове та державне регулювання заробітної плати. Напрями державного регулювання оплати праці та його юридичне закріплення. Законодавче встановлення мінімального рівня заробітної плати та прожиткового мінімуму. Генеральна, галузеві та регіональні угоди як інструменти організації оплати праці. Система колективно-договірного регулювання заробітної плати. Колективний договір та його структура. Положення про оплату праці.

Тема 14. Нематеріальна мотивація персоналу

Система нематеріальної мотивації. Сутність і основні напрями нематеріальної мотивації трудової діяльності. Мета, завдання, методи та інструменти нематеріальної мотивації персоналу. Потреби, що формують внутрішні мотиви нематеріального характеру. Зовнішні принципи нематеріального заохочення.

Формування системи нематеріальної мотивації. Практичне застосування методів статусного, трудового та морального характеру. Вибір оптимальних інструментів нематеріального заохочення.

Моральна мотивація. Організація корпоративних заходів. Засоби інформування колективу. Командоутворюючі заходи (тім-білдінг). Регулювання взаємовідносин в колективі та соціально-психологічного мікроклімату.

Організаційна мотивація. Управління кар’єрою. Підвищення якості трудового життя. Залучення персоналу до процесу управління та організація трудових змагань.

Стимулювання вільним часом. Додаткові дні відпочинку та додаткові відпустки. Гнучкі графіки роботи та гнучкі форми зайнятості.

Тема 15. Технології проведення мотиваційного моніторингу

Мотиваційний моніторинг як складова діагностики соціально-трудової сфери. Сутність і характеристика мотиваційного моніторингу. Передумови виникнення мотиваційного моніторингу на сучасних підприємствах. Мета і завдання мотиваційного моніторингу. Принципи моніторингу. Умови проведення ефективного дослідження механізму мотивації.

Практичні аспекти застосування мотиваційного моніторингу. Процедура та інструментарій мотиваційного моніторингу. Дослідження мотиваційного потенціалу та складання мотиваційного профілю працівника. Побудова системи мотиваційного моніторингу та контролю на підприємстві.

Модуль іі

Індивідуальне науково-дослідне завдання (ІНДЗ).

2. ЗАВДАННЯ ТА методичні рекомендації до самостійної роботи

МОДУЛЬ І. Мотивація персоналу

Змістовий модуль 1. Теоретичні та практичні основи мотивації персоналу

ТЕМА 1. МОТИВАЦІЯ ЯК СКЛАДОВА УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

План вивчення теми

1. Мотивація як функція управління.

2. Методи та інструменти мотивації.

3. Система мотивації та стратегічні цілі підприємства (організації).

Навчальні цілі

Ознайомитись із сутністю мотивації персоналу, поняттями «мотиви», «стимули», «мотивація», «стимулювання», методикою вивчення потреб персоналу, механізмом здійснення внутрішнього та зовнішнього впливу на мотиваційний механізм; розглянути фактори впливу на процес мотивації, порядок формування системи мотивації на різних стадіях розвитку підприємства, ключові принципи системи мотивації.

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

В рамках вивчення першого питання слід визначити, що мотивація – це готовність працівника докладати певних зусиль для досягнення цілей організації і в результаті задовольняти конкретні індивідуальні потреби. Мотивація працівників впливає на їх продуктивність, тому завданням менеджерів є направлення зусиль людей на досягнення цілей організації через мотивацію їх праці. Мотивація є не лише функцією менеджменту, а й складовою системи управління персоналом.

В процесі вивчення другого питання слід з’ясувати, що методика мотивації залежить від її виду. Так, розрізняють зовнішню, внутрішню мотивацію та самомотивацію.

До основних видів мотивації відносять і такі, як матеріальна та нематеріальна мотивація.

У процесі практичної дії методів та інструментів мотивації виникає необхідність визначення факторів, що мотивують людину (мотиваторів) та факторів де мотивуючого впливу (демотиваторів). Демотиватори гальмують роботу працівника й негативно позначаються на його відношенні до роботи, викликаючи у людини небажання працювати, апатію тощо. Наприклад, культура компанії, відносини в колективі, заробітна плата, умови праці можуть бути мотивуючими лише на початковому етапі роботи, однак з плином часу вони не викликатимуть у працівника підвищеної мотивації. Демотиваторами можуть бути і невідповідна оцінка досягнень працівника, некомпетентність керівництва, неувага до проблем працівника, підвищене навантаження тощо.

У свою чергу мотиваторами можуть бути можливість кар’єрного або професійного зростання, можливість прийняття самостійних рішень тощо. Отже, для підвищення ефективності мотиваційного процесу доцільним є врахування впливу мотиваторів та демотиваторів.

Серед факторів впливу на мотивацію розрізняють:

• особистісні;

• групові;

• фактори професійної діяльності;

• економічні;

• соціальні;

• організаційно-управлінські.

Вивчення третього питання слід розпочати із встановлення відповідності системи мотивації із стадією життєвого циклу організації, серед яких: формування, зростання, стабілізація, спад (криза). При цьому мотиваційна політика підприємства залежить від загальної стратегії і політики управління, особливостей системи управління персоналом, стадії розвитку та життєвого циклу організації.