Питання до самоконтролю

1.У чому полягає роль і значення «місії організації» в стратегічному управлінні? Які ознаки грамотно сформульованої місії?

2.У чому полягає сутність поняття «ціль»?

3.Які вимоги пред’являються до розробки цілей?

4.Як класифікуються цілі у стратегічному управлінні?

5. Що таке «дерево цілей» і які існують підходи до його побудови? Чому необхідно будувати «дерево цілей» для діяльності підприємства?

Рекомендована література

/1/, /8/, /9/, /15/, /17/, /21/

Тема 5. Методи аналізу і прогнозування розвитку середовища організації

План вивчення теми

5.1. Складання стратегічного балансу та сутність SWOT-аналізу.

5.2. Складання та сутність PEST-аналізу. Матриця SPAСЕ.

5.3. Прогнозування в системі стратегічного управління.

Навчальні цілі

Після вивчення теоретичного матеріалу студенти повинні вміти:

• Застосовувати методи складання стратегічного балансу підприємства.

• Застосовувати методи прогнозування для окремих показників і параметрів системи;

• Проводити стратегічну діагностику стана підприємства, його стратегічної позиції;

• Прогнозувати тенденції окремих складових середовища підприємства.

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

При вивченні цієї теми необхідно з’ясувати, що складання стратегічного балансу є тим аналітичним інструментом, що лежить в основі оцінки організацією свого подальшого розвитку. Одним з найвідоміших варіантів складання стратегічного балансу є SWOT-аналіз. Методик виконання SWOT-аналізу існує декілька, і розроблялися вони переважно західними науковцями. Також існує ряд особливостей у визначенні окремих елементів SWOT-аналізу, а саме: сильних і слабких сторін, загроз і можливостей.

Студентам слід усвідомлювати, що SWOT-аналіз не містить остаточної інформації для прийняття управлінських рішень. Це лише спосіб групування тої великої кількості релевантних відносно організації факторів та наслідків їх дії, зіставлення яких потребує детального аналізу. Опановуючи матеріал теми, доцільно акцентувати увагу на часових характеристиках факторів, що застосовуються у стратегічному управлінні, а саме при виконанні SWOT-аналізу. Фактори, що формують окремі складові SWOT-аналізу, можуть мати різні часові характеристики впливу. Тому студентам пропонується пошук шляхів ранжирування та зіставлення таких параметрів. Найбільш загальним варіантом є ранжирування факторів SWOT-аналізу на короткострокові та довгострокові. Слід звернути увагу на те, що однозначного алгоритму виконання SWOT-аналізу не існує.

Вивчаючи методи побудови стратегічного балансу, треба зупинитися на підході до встановлення взаємозв’язку між наслідками можливих тенденцій, суть якого полягає в аналізі взаємозалежності між зовнішніми проблемами та слабкими (сильними) сторонами діяльності організації. Така взаємозалежність відслідковується за допомогою PEST-аналізу.

Наступним питанням теми є прогнозування в системі стратегічного управління. Безпосередньо розробка стратегій потребує не тільки констатації впливу того або іншого фактора середовища. Забезпечення виживання організації у довгостроковій перспективі вимагає прогнозування тенденцій розвитку шансів і загроз. Найбільш ефективним є одночасне проведення аналізу і прогнозу. Виконання прогнозу базується на застосуванні різних статистичних методів аналізу даних. Мета будь-якого прогнозу – виявити процеси та передбачити розвиток подій у майбутньому. Передбачене майбутнє дає змогу підготуватися як до позитивних, так і до негативних тенденцій, максимізувати результати та мінімізувати збитки. Основними методами прогнозування, що використовуються в стратегічному управління, є: методи екстраполяції, експертні методи, методи моделювання.

У стратегічному управління найбільшого поширення набули розробки сценаріїв розвитку подій. Вони займають проміжне положення між експертними методами та методами моделювання. Треба розрізняти дві сторони в характеристиці сценаріїв: 1) визначення та оцінка головних параметрів розвитку; 2) ствердження, що люди своїми рішеннями можуть впливати на майбутній розвиток. Основними методами розробки сценаріїв є: метод посилань, метод системи діаграм, метод критичних полів, метод «заголовків газет», метод «логіки можливого впливу», матриця перехресного впливу подій.