Математика для економістів Заоч. Ч 1 2015
.pdf
|
Методичні рекомендації до практичного заняття |
||||||||||||||||||
|
|
|
Однорідні різницеві рівняння |
|
|
|
|||||||||||||
Означення. Лінійним різницевим рівнянням k -го |
порядку називається |
||||||||||||||||||
рівняння виду |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
b k y |
n |
b k 1 y |
n |
... b y |
n |
f (n) , |
(n 0,1,2,...) , |
|||||||||||
|
0 |
|
|
1 |
|
|
k |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
де b0 ,b1 ,..., bk |
- сталі коефіцієнти. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Запишемо це різницеве рівняння в рівносильній формі: |
|
|
|||||||||||||||||
|
a0 yn k a1 yn k 1 a2 yn k 2 .... ak yn f (n) , (n 0,1,2,...) . |
||||||||||||||||||
Число k називається порядком різницевого рівняння. Це рівняння можна |
|||||||||||||||||||
подати в операторній формі: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
L(S) yn f (n) , |
(n 0,1,2,...) |
|
|
|
|
|
||||||||
|
L(S) a |
S k a S k 1 |
a |
S k 2 .... a |
k |
, |
Sy |
k |
y |
k 1 |
. |
||||||||
|
|
|
0 |
|
|
1 |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|||
Якщо |
f (n) 0 , різницеве |
рівняння |
називається однорідним, а якщо |
||||||||||||||||
f (n) 0 , різницеве рівняння |
називається |
|
неоднорідним. Для однозначного |
||||||||||||||||
визначення розв’язку зазвичай задаються початкові умови |
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
yn |
y0,n |
(n 0,1,2,..., k 1) . |
|
|
|
|
|
|||||||
Означення. Розв’язком різницевого рівняння називається послідовність yn (n 0,1,2,...) , підставлення якої в це рівняння перетворює його на тотожність.
|
Властивості |
|
однорідного |
|
різницевого |
|
рівняння |
||||||
a0 yn k |
a1 yn k 1 |
a2 yn k 2 .... ak yn |
0 : |
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
1. Якщо різницеве рівняння має розв’язок yn y1,n (n 0,1,2,...) , то воно має |
||||||||||||
також розв’язок yn |
c1 y1,n (n 0,1,2,...) , c1 |
const . |
|
|
|
|
|||||||
|
2. Якщо |
різницеве |
рівняння |
має |
два |
розв’язки |
yn y1,n , |
yn y2,n , |
|||||
(n 0,1,2,...) , то воно має також розв’язок yn y1,n y2,n |
(n 0,1,2,...) . |
|
|
||||||||||
|
Звідси випливає, що це різницеве рівняння має також розв’язок |
|
|
||||||||||
|
|
yn c1 y1,n |
c2 y2,n , (n 0,1,2,...) , c1 const , |
c2 const . |
|
|
|||||||
|
Означення. Розв'язок різницевого рівняння k -го порядку |
|
|
||||||||||
|
|
|
|
yn |
c1 y1,n c2 y2,n ... ck yk ,n |
|
|
|
|
||||
називається загальним, |
якщо завдяки вибору довільних сталих c1 , c2 ,..., ck |
можна |
|||||||||||
задовольнити початкові умови |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
c1 y1,n c2 y2,n ... ck yk ,n y0,n , |
(n 0,1,2,..., k 1) . |
|
|
||||||||
При |
цьому дана система |
рівнянь |
завжди має розв’язок |
відносно |
сталих |
||||||||
c1 , c2 ,..., ck . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Загальний метод розв’язування лінійних різницевих рівнянь зі сталими |
||||||||||||
коефіцієнтами (метод |
Ейлера). |
Частинні |
розв’язки |
однорідного |
рівняння |
||||||||
a0 yn k |
a1 yn k 1 |
a2 yn k 2 .... ak yn |
0 відшукуємо у вигляді |
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
yn |
n , |
(n 0,1,2,...) , |
const . |
|
|
|
|||
Число називається мультиплікатором розв’язку різницевого рівняння. Мультиплікатори визначаються із алгебраїчного рівняння
a0 k a1 k 1 ... ak 0 . 160
Завдання
1.Скласти рівномірну сітку і визначену на ній сіткову функцію при N=4, якщо функція y x 2 визначена на відрізку [0;1].
2.Знайти загальний розв'язок рівняння: y(i 1) ei y(i) 0 .
3. Знайти розв'язок задачі |
Коші для рівняння четвертого порядку: |
||||
y(i 4) 4 y(i 2) 4 y(i) 0, i 4 |
|
із |
заданими |
початковими |
умовами: |
y(0) 1; y(1) 0; y(2) 6; y(3) 4 |
|
|
|
|
|
2 . |
|
|
|
||
Питання для самоконтролю
1.Дайте визначення сітки, сіточної функції
2.Яку форму має лінійне різницеве неоднорідне рівняння n-го порядку з змінними коефіцієнтами?
3.Властивості розв’язків лінійних різницевих рівнянь.
4.Властивості розв’язків лінійних однорідних рівнянь.
5.Можливі випадки типів коренів характеристичних рівнянь однорідних різницевих рівнянь.
Рекомендована література [1,2,4]
Модуль І. Вища математика
Змістовий модуль V. Ряди та їх застосування. Елементи фінансової математики
Тема 14. Ряди та їх застосування План заняття
1.Основні означення.
2.Властивості рядів.
3.Необхідна умова збіжності ряду.
4.Достатні умови збіжності знакододатніх рядів.
Навчальні цілі
Вивчення теми надасть студентам можливість знати числові ряди з додатними членами, необхідні та достатні ознаки збіжності знакододатніх рядів.
Методичні рекомендації до практичного заняття
Основні означення
Означення. Сума членів нескінченої числової послідовності u1 , u2 ,..., un ,...
називається числовим рядом
u1 u2 ... un ... un .
n 1
163
При цьому числа u1 ,u2 ,... будемо називати членами ряду, а un – загальним членом ряду.
|
|
|
n |
|
Означення. |
Суми Sn u1 |
u2 ... un |
uk , |
n = 1, 2, … називаються |
|
|
|
k 1 |
|
частинними сумами ряду. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Означення. |
Ряд u1 u2 |
... un ... un |
називається збіжним, якщо |
|
|
|
|
n 1 |
|
збігається послідовність його частинних сум. Сума збіжного ряду – границя послідовності його частинних сум.
|
|
lim Sn S, |
S un . |
|
n 1 |
Означення. Якщо послідовність частинних сум ряду розбіжна, тобто не має границі, або має нескінченну границю, то ряд називається розбіжним і йому не ставлять у відповідність ніякої суми.
Властивості рядів
1)Збіжність або розбіжність ряду залишиться незмінною якщо змінити, відкинути або додати скінчену кількість членів ряду.
2)Розглянемо два ряди un і Cu n , де С – постійне число.
Теорема. Якщо ряд un збігається і його сума дорівнює S, то ряд
Cu n також збігається, і його сума дорівнює СS. (C 0)
3)Розглянемо два ряди un і vn . Сумою або різністю цих рядів буде називатись ряд (un vn ) , де елементи отримані в результаті додавання
(віднімання) початкових елементів з однаковими номерами.
Теорема. Якщо ряди un і vn збігаються і їх суми дорівнюють відповідно S і , то ряд (un vn ) також збігається і його сума дорівнює S + .
(un vn ) un vn S
Різниця двох збіжних рядів також буде збіжним рядом. Сума збіжного і розбіжного рядів буде розбіжним рядом.
Необхідна умова збіжності ряду
Якщо ряд un збігається, то загальний член ряду un прямує до нуля
lim un 0 .
n
Однак, ця умова не є достатньою. Можна лише стверджувати, що якщо загальний член ряду не прямує до нуля, то ряд точно є розбіжним. Наприклад,
|
1 |
|
|
гармонічний ряд |
є розбіжним, хоча його загальний член і прямує до нуля. |
||
n |
|||
n 1 |
|
Ряди з невід’ємними членами
Теорема. Для збіжності ряду un з невід’ємними членами необхідно і достатньо, щоб частинні суми ряду були обмежені.
164
Ознака порівняння рядів з невід’ємними членами
Нехай задані два ряди un |
і vn при un, vn 0. |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Теорема. Якщо un vn |
|
при |
|
будь-якому n, то із збіжності ряду vn |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
випливає збіжність ряду un |
, |
а із розбіжності ряду un випливає розбіжність |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
ряду vn . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Також використовується наступна ознака збіжності: |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Теорема. Якщо |
u |
|
|
0, |
|
|
|
|
v |
|
|
0 |
|
|
і |
|
існує границя |
|
lim |
un |
h , де h – число, |
||||||||||||||||||||||||
n |
|
|
|
|
n |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n v |
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
відмінне від нуля, то ряди un |
|
і vn є або одночасно збіжними або одночасно |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
розбіжними. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ознака Даламбера |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
(Жан Лерон Даламбер (1717 – 1783) – французький математик) |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Якщо існує границя lim |
|
un 1 |
|
|
, то при < 1 ряд збігається, а при > 1 – |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
|
u |
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
розбігається. Якщо = 1, то ряд може бути як збіжним так і розбіжним. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ознака Коші |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
Якщо існує границя lim n |
|
|
|
, то при <1 ряд збігається, а при >1 ряд |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
un |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
розбігається. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Інтегральна ознака Коші |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
Якщо (х) – неперервна знакододатня функція, яка спадає на проміжку |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
[1; ), то ряд (1)+ (2)+ …+ (n)+ …= (n) |
і невласний інтеграл (x)dx |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n 1 |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
||||||
одинакові в характері збіжності. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Приклади |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
1. Дослідити ряд на збіжність: |
|
1 |
|
2 |
|
|
|
3 |
|
... |
|
|
n |
|
... |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
5 |
|
|
|
|
8 |
|
|
|
3n 1 |
|
|
|||||||||||||
Розв'язок. Знайдемо lim |
|
|
n |
|
|
lim |
|
1 |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
0 - необхідна ознака збіжності не |
||||||||||||||||||||||||||||
3n 1 |
|
1 |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
n |
|
|
n |
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
виконується, отже ряд є розбіжним. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
2. Дослідити ряд на збіжність: |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
... |
1 |
|
... |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ln 2 |
ln 3 |
|
ln n |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
1 |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
Розв'язок. Так як |
|
|
|
|
|
, а гармонічний ряд |
|
розбіжний, то розбіжним є і |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
ln n |
n |
|
|
n |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
ряд |
1 |
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
ln n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
3. Дослідити ряд на збіжність: |
|
|
|
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n 1 |
|
n2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
165
Методичні рекомендації до практичного заняття
Знакозмінні ряди
Нехай маємо ряд un , в якого є як додатні, так і від’ємні члени. Такі
n 1
ряди називаються знакозмінними.
Серед знакозмінних рядів відокремлюють знакопочережні ряди, тобто ряди, в яких додатні та від’ємні члени чергуються.
Знакопочережний ряд можна записати у вигляді:
u |
u |
2 |
u |
3 |
u |
4 |
... ( 1)n 1 u |
n |
|
... , де u |
n |
0, |
n 1,2,3,... . |
|
|||||||||||||||||||
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Ознака Лейбниця |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
Якщо у знакопочережного ряду u |
u |
2 |
|
u |
3 |
u |
4 |
... ( 1)n 1 u |
n |
... абсолютні |
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
величини ui спадають u1 u2 |
u3 ... і загальний член прямує до нуля un |
0 , то |
|||||||||||||||||||||||||||||||
ряд є збіжним. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Абсолютна і умовна збіжність рядів |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розглянемо деякий знакозмінний ряд u1 u2 |
... un ... un (1) і ряд, складений |
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n 1 |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
із абсолютних величин членів цього ряду |
|
u1 |
|
|
|
u2 |
|
... |
|
un |
|
... |
|
un |
|
(2). |
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
n 1
Теорема. Із збіжності ряду (2) випливає збіжність ряду (1).
Означення. Ряд un називається абсолютно збіжним, якщо збігається ряд un .
Означення. Ряд un називається умовно збіжним, якщо він збігається, а ряд un розбігається.
Ознаки Даламбера і Коші для знакозмінних рядів
Ознака Даламбера. Нехай un - знакозмінний ряд. Якщо існує границя
lim |
un 1 |
|
, то при <1 ряд un |
буде абсолютно збіжним, а при >1 ряд буде |
||||||||
|
||||||||||||
n |
u |
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
розбіжним. При =1 ознака не дає відповіді щодо збіжності ряду. |
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
, то при <1 ряд |
un буде |
|||
|
|
Ознака Коші. Якщо існує границя lim n |
|
un |
|
|
||||||
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
абсолютно збіжним, а при >1 ряд буде розбіжним. При =1 ознака не дає відповіді щодо збіжності ряду.
Функціональні ряди Означення. Якщо членами ряду будуть не числа, а функції від х, то ряд
називається функціональним.
Дослідження на збіжність функціональних рядів складніше ніж дослідження числових рядів. Один і той самий функціональний ряд може при однакових значеннях змінної x збігається, а при інших – розбігається. Тому питання збіжності функціональних рядів зводиться до визначення тих значень змінної x , за яких ряд збігається.
Сукупність таких значень називається областю збіжності.
168
Степеневі ряди Означення. Степеневим рядом називається ряд вигляду
|
|
a0 a1 x a2 x 2 |
... an x n ... an x n . |
|
n 0 |
Теорема Абеля (Нільс Хенрік Абель (1802 – 1829) – норвезький математик)
Теорема. Якщо степеневий ряд
a0 a1 x a2 x 2 ... an x n ... an x n
n 0
збігається при x = x1 , то він збігається і д отого абсолютно для всіх x x1 .
Наслідок. Якщо при х = х1 ряд розбігається, то він розбігається для всіх
x x1 .
Таким чином, для кожного степеневого ряду існує таке додатне число R, що при всіх х таких, що x R ряд абсолютно збігається, а при всіх x R ряд
розбігається. При цьому число R називається радіусом збіжності. Інтервал (-R,
R) називається інтервалом збіжності.
Радіус збіжності може бути знайдено за формулами:
R lim |
an 1 |
або R lim |
|
|
1 |
|
. |
||
an |
|||||||||
|
|
|
|
|
|||||
|
|
||||||||
n |
n n |
a |
n |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Розвинення функцій в степеневі ряди Розвинення функцій в степеневий ряд має велике значення для розв’язку
різних задач дослідження функцій, диференціювання, інтегрування і т.д. Задача
відшукання за заданою функцією |
f |
степеневого ряду, для якого |
f є його |
|||||||||||||||||||
сумою, називається задачею розвинення функції в степеневий ряд. |
|
|||||||||||||||||||||
Припустимо, що функція f |
|
у точці x0 |
має похідні всіх порядків. Тоді |
|||||||||||||||||||
можна побудувати степеневий ряд |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
f |
(n) |
(x0 ) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
an (x x0 )n , де an |
|
|
. |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n 1 |
|
|
|
|
|
n! |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Такий ряд називається рядом Тейлора функції f . Уразі, коли x0 |
0 , ряд |
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
f |
(n) |
(0) |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
an x n |
, де an |
|
називають рядом Маклорена. |
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
n! |
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
n 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
У разі розвинення функції в степеневий ряд коефіцієнти ряду Тейлора |
||||||||||||||||||||||
відшукують, використовуючи п’ять основних розвинень: |
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
x |
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1) e x |
|
|
; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
n! |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
n 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
x |
2n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
2) |
cos x |
( 1)n |
|
; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
n 1 |
|
|
(2n)! |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
x 2n 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
3) |
sin x ( 1)n 1 |
|
|
|
|
; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
(2n 1)! |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
n 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
169 |
|
|
|
|
|
|
