35. Роль середовища і виховання на розвиток і формування особистості

Середовище - комплекс зовнішніх явищ, які стихійно діють на людину і значною мірою впливають на її розвиток. Середовище, що оточує людську особистість, поділяють на природне (географічне), соціальне і домашнє, кожне з яких відіграє певну роль у її розвитку.

Соціалізація - процес інтеграції індивіда в суспільство, в соціальні спільноти шляхом засвоєння елементів культури, соціальних норм і цінностей, на основі яких формуються соціально значущі риси особистості.

Соціалізація залежить від макрочинників (суспільство, держава), мезочинників (етнокультурні умови і тип поселення, в яких живе і розвивається людина) та мікрочинників (сім'я, дитячий садок, школа, позашкільні виховні установи, релігійні організації, товариства однолітків, засоби масової комунікації та інші інститути виховання). Головним критерієм соціалізованості особистості є не міра її пристосування, конформізму, а міра її незалежності, впевненості, ініціативності, що виявляється у реалізації соціального в індивідуальному, забезпечує реальне відтворення людини і суспільства. Різним віковим етапам становлення особистості властиві специфічні особливості розвитку самосвідомості, самореалізації, творчої активності, соціальної зрілості.

Виховання — третій суттєвий фактор розвитку і формування особистості. Воно коректує вплив спадковості й середовища з метою реалізації соціальної програми розвитку особистості. Виховання виконує дві основні функції: упорядковує увесь спектр впливів на особистість і створює умови для прискорення процесів соціалізації з метою розвитку особистості. Сила виховного впливу полягає в цілеспрямованості, систематичності та в кваліфікованому керівництві. Слабкість виховання в тому, що воно базується на свідомості людини і вимагає її участі, натомість спадковість і середовище діють несвідомо і підсвідомо. Вихованням можна багато досягти, але повністю змінити людину не можна. Родинна педагогіка вчить дітей вибудовувати розумні взаємини з однолітками. Певний позитивний виховний вплив на розвиток особистості мають і засоби масової інформації (телебачення, радіо, преса) як один з компонентів соціального оточення. Педагогам і батькам слід мати на увазі, що окремі телепередачі, статті у газетах негативно впливають на розвиток неповнолітніх. Найчастіше школяр обирає сам, який телефільм дивитися, проте йому не завжди легко розібратися в побаченому на екрані, зробити правильні висновки. Тому нерідко він схвально сприймає те, що заслуговує осуду.

36. Група, як суб’єкт дії

Група – соціальна спільність людей, об’єднаних на основі ряду ознак або спрямованості особистості (потреби, інтереси, цінності, погляди, вік, стать тощо), які належать до спільної діяльності або характеру спілкування.

Соціально-психологічною основою групової поведінки є спільність інтересів, спільність цілей і єдність дій. Група стає суб’єктом дії, коли в її вчинках простежується ця “триєдиність”, який би характер вони не мали: тимчасовий чи постійний, стихійний чи організований.

Психологічна характеристика групи включає:

- характеристику групи, як суб’єкта дії, що грунтується на самосвідомості;

- характеристики морально-психологічних стосунків в процесі групової дії;

- характеристики психологічного клімату у процесі дії.

Самосвідомість групи полягає в тому, що учасники групи розуміють спільність своїх інтересів і цілей, а також відмінність їх від інтересів і цілей інших груп та необхідність спільних дій щодо їх здійснення.

Солідарність групи, тобто співчуття, розуміння, участь і підтримка дією членів групи. Близько до цього примикають і такі характеристики, як гордість групи та відповідальність за діяльність групи.

Морально-психологічні стосунки виникають у процесі групової дії, а саме: відношень дружби, співробітництва, взаємодопомоги і взаємопідтримки. Відношення дружби і співробітництва при груповій дії породжують такі стани групи як згуртованість і дух взаємодопомоги, підтримки.

В основі створення позитивного, оптимістичного клімату в процесі групової дії велике значення має ентузіазм.