22. Види, методи, форми організації контролю.

Видами контролю є попередній, поточний, тематичний і підсумковий.

Попередній контроль проводиться перед вивченням нового курсу або нового розділу курсу з метою визначення знань учнів з найважливішого матеріалу попереднього навчального року, півріччя. Попередня перевірка поєднується з так званим компенсаційним навчанням, спрямованим на ліквідацію прогалин у знаннях, уміннях, навичках учнів.

Поточний контроль здійснюється учителями в ході вивчення кожної теми. При цьому діагностується засвоєння учнем лише окремих елементів навчальної програми. Основні функції поточної перевірки-навчаюча, стимулююча.

Тематичний контроль проводиться після вивчення теми або розділу програми. Його метою є діагностування якості засвоєння учнями навчального матеріалу з окремої теми, встановлення відповідності рівня засвоєння програмовим вимогам.

Підсумковий контроль проводиться в кінці кожного семестру і навчального року. Його призначення - діагностування інтегрованого результату навчальної діяльності учнів відповідно до поставлених на даному етапі завдань навчання.

Методи: щоденне спостереження за навчально-пізнавальною діяльністю учнів на заняттях; письмовий контроль знань і умінь. Усна перевірка знань вважається допоміжним засобом контролю старанності учня в процесі поточної роботи, оцінки за неї майже ніколи не ставляться. Графічна перевірка у формі складання таблиць, схем, побудови діаграм тощо виявляє вміння учнів узагальнювати, систематизувати, класифікувати вивчений матеріал, сприяє розвитку їх абстрактного мислення; практична перевірка проводиться шляхом виконання учнями певних досліджень, лабораторних дослідів тощо.

Використовуються такі форми контролю:

При фронтальній формі організації учитель ставить питання до всього класу з метою залучення його до обговорення. За порівняно короткий час учитель перевіряє знання у значної частини учнів класу.

Групова форма організації контролю використовується в тих випадках, коли перевіряються підсумки навчальної роботи або хід її виконання частиною, групою учнів класу, що одержала певне завдання. При цьому питання ставляться перед групою, в їх вирішенні беруть участь учні, які працювали в складі даної групи, і обов'язково залучаються інші учні класу.

Індивідуальний контроль застосовується для ґрунтовного ознайомлення учителя із рівнем навчальних досягнень окремих учнів.

Комбінована форма контролю поєднує індивідуальний контроль з фронтальним і груповим.

Самоконтроль допомагає учневі самостійно розібратися в тому, як він оволодів знаннями. Взаємоконтроль включає контроль і оцінювання з боку інших учнів, оцінювання самим учнем висловлювань та результатів діяльності інших учнів, відповідальність за оцінювання роботи товаришів.

23. Спеціальні форми організації навчання

Спеціальні форми організації навчання: урок, лекція,семінарське заняття,факультатив,гурток, лабораторне заняття, практичні роботи, практикуми, навчальні екскурсії, навчальні конференції, додаткові заняття та консультації.

Урок – обмежений у часі елемент педагогічного процесу, де забезпечується навчально-виховна діяльність групи учнів певного віку та підготовки.

Лекція – складова частина лекційно-практичної системи навчання. Лекції можуть бути вступні, ті що включають основний зміст дисципліни, заключні. За характером викладу інформації: проблемні та не проблемні.

Семінарське заняття – форми організації діяльності з поглибленим вивченням вузлових питань теми, орієнтовані на самостійну підготовку до занять. Властивість – колективне обговорення результатів самостійної роботи. Підготовчі семінарські заняття — ознайомлення з новими формами роботи, формування умінь складати план, тези, брати участь в обговоренні питань, вести дискусію. Поділяють на скмінари повторення та систематизації знань, семінари вивчення нового матеріалу, змішані семінари, які передбачають досягнення декількох дидактичних цілей. Міжпредметні семінари — обговорення і повідомлення доповідей, підготовлених на основі матеріалів різних предметів, які комплексно висвітлюють тему, різновид — семінар-конференція, що підбиває підсумки тривалого дослідження. Такі конференції можуть бути присвячені актуальним проблемам художньої літератури та історії, біології і хімії, математики і фізики.

Факультативи (спільність пізнавальних інтересів їх учасників, бажання засвоїти відповідний матеріал, зацікавленість,допитливість. Факультативи можуть бути з різних дисциплін, проводяться за спеціальними програмами у тісному зв’язку із змістом навчальних.

Гуртки – організація занять молоді за здібностями.(2-3 рази на місяць, 1,5-2 години.)

Лабораторні роботи – передбаченні навчальними програмами, сприяють дослідженню під керівництвом педагога певних явищ для виявлення додаткової інформації про них за допомогою потрібного обладнання, приладів, інструментів.

Практичні роботи спрямовані на формування в учнівської молоді нових практичних умінь і навичок, на застосування засвоєних раніше знань на практиці.

Практикуми – серія лабораторних і практичних занять у ході яких виконується певний цикл робіт відповідно до затверджених програм. Вони можуть тривати кілька тижнів. Метою є застосування на практиці сформованих навичок та умінь.

Навчальні екскурсії за дидактичною метою є вступні, поточні, підсумково-узагальніючі. Розширюють світогляд , конкретизують теоретичні знання, збагачують життєвий досвід, розширюють кругозір.

Додаткові заняття та консультації використовуються для задоволення потреб учнів. Можуть бути індивідуальними, груповими, колективними. + Є поточні, тематичні, узагальнюючі.

Навчальні конференції проводяться з метою актуалізації, систематизації, узагальнення знань. Підготовка до конфер. Включає розробку тематики доповідей та повідомлень, консультування доповідачів, створення наочності, виставок, добір аудиторії слухачів.