- •1.Визначення педагогіки
- •2.Поняття дидактики, її основних категорій.
- •3. Поняття процесу навчання
- •4.Структурні компоненти процесу навчання
- •5.Характеристика основних етапів засвоєння навчального матеріалу.
- •6.Принципи науковості та доступності у навчанні.
- •7.Принципи системності та послідовності у навчанні.
- •8. Принципи наочності та природовідповідності у навчанні.
- •10. Мета та завдання педагогіки
- •9. Зміст освіти
- •11. Навчальний план, навчальна програма
- •12. Методи навчання, їх класифікація
- •13. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності
- •14. Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності
- •15. Методи контролю і самоконтролю
- •16. Засоби навчання
- •17. Форма організації навчання
- •18. Класно-урочна система навчання
- •19. Типи уроків
- •20. Педагогічний контроль
- •21. Галузі педагогіки.
- •22. Види, методи, форми організації контролю.
- •23. Спеціальні форми організації навчання
- •24.Поняття про процес виховання
- •25.Принципи вихавання
- •26. Самовиховання, перевиховання
- •27. Методи виховання
- •28. Особливості виховання у знз
- •29 Поняття про засоби виховання
- •30 Форми позаурочного виховання
- •31 Формування моральної культури учнів
- •32. Зв'язок педагогіки з іншими науками.
- •33. Формування екологічної культури учнів
- •34. Ефективні форми екологічного виховання.
- •35 Ссистема формування фізичної досконалості
- •36 Формування фізичної культури учнів
- •37 Завдання класного керівника
- •38. Організація позакласної роботи
- •39. Типи позашкільних установ.
- •40. Педагогічна етика.
- •41. Культура педагогічного спілкування
- •42. Педагогічна творчість
- •43. Методи наукових досліджень
- •46. Ідеї родинного виховання у працях відомих особистостей.
- •47. Принципи родинного виховання
- •48. Співпраця батьків і педагогів у справі виховання учнів
- •49. Визначення поняття «система освіти в Україні»
- •52. Визначення поняття «зміст освіти»
- •53.Принципи педагогіки
- •54. Структура системи освіти в україні
- •55. Адміністративно-управлінський персонал школи, його основні обов’язки
- •56 Загальні збори (конференція) та рада загальноосвітнього навчального закладу ,їх склад та повноваження
- •58 Управління навчально-виховним процесом у загальноосвітньому закладі
- •59. Контроль за організацією виховної роботи в школі.
- •60. Методичні об’єднання учителів.
- •61. Моніторинг якості навчальних досягнень учнів.
- •62. Функції класного керівника
- •66. Засоби виховного впливу на учнів
- •68. Навчальні плани, програми, підручники, посібники. (поєднайте з 64)
- •69. Я. Коменський «Велика дидактика». Загальна характеристика.
- •70. Оцінювання знань у загальноосвітніх навчальних закладах.
- •71. Аналіз праці г. Ващенка «Виховний ідеал».
- •72. Методи виховання в практичній діяльності в. Сухомлинського.
- •73. Основні категорії педагогіки:
- •74. Система педагогічних наук.
- •75. Соціологічні методи в науково-педагогічному дослідженні
- •76. Види контролю знань. Оцінювання
- •78. Характеристика основних принципів виховання
- •79. Органи управління загальноосвітнім навчальним закладом
- •80. Принципи управління загальноосвітнім навчальним закладом
- •81. Методи педагогічного спостереження
- •82. Психолого-педагогічний експеримент.
- •83. Принципи навчання в народній дидактиці
- •84. Народно – дидактичні засоби навчання
- •85. Методи та прийоми навчання у народній дидактиці
- •89.Проаналізувати основні функції педагогічної ради школи
- •90.Загальні форми організації навчання
- •91.Загальні форми організації виховання (майже те ж у 65 тільки без спеціальних форм)
68. Навчальні плани, програми, підручники, посібники. (поєднайте з 64)
Навч. план-документ, що визначає структуру навчального року, перелік та розподіл предметів для вивчення в конкретному навчальному закладі, тижневу й річну кількість годин, відведених на кожний навчальний предмет. НП має бути спрямованим на всебічний розвиток особистості учня, враховувати рівень розвитку вітчизняної і зарубіжної науки, рівень розвитку учнів, їх навчальних можливостей, потреб та інтересів, здобутки нац.культури, нац.традиції. Містить державний і шкільний компоненти змісту освіти. Держ. - розробляє МОН України; забезпечує соціально необхідний для кожної людини обсяг і рівень знань, умінь і навичок, охоплюючи такі предмети і курси: суспільствознавство, мова і література, культурознавство, природознавство, математика, фізична культура і здоров’я, технології . На державний компонент припадає 80% навчального часу. Шкільний - охоплює вибірково-обов'язкові предмети, індивідуальні та групові заняття, курси за вибором і профільне навчання, факультативи. У середній загальноосвітній школі на це передбачено 20,1% навчального часу. НП встановлюють сумарне гранично допустиме навчальне навантаження учнів тривалість і структуру навч. року, канікул і уроків.
Навч. програма-документ, що визначає зміст і обсяг знань з кожного предмета, умінь і навичок, які необхідно засвоїти, зміст розділів і тем з розподілом їх за роками навчання. Системи викладу змісту навч. матеріалу: лінійна-безперервна послідовність матеріалу від простого до складного; спіральна-неперервне розширення і поглиблення знань; концентрична-повторне вивчення певних розділів, тем для глибшого проникнення в сутність явищ і процесів; змішана-комбінація різних систем. НПр повинні мати високий науковий рівень з урахуванням досягнень НТП, втілювати виховний потенціал, не містити надто ускладненого і другорядного матеріалу, реалізовувати міжпредметні зв'язки, формувати вміння і навички учнів з кожного предмета.
Підручник - книга, яка містить основи наукових знань з певної навчальної дисципліни, викладені згідно з цілями навчання, визначеними програмою і вимогами дидактики. Функції: освітня; розвивальна; виховна; управлінська; дослідницька. Складається з текстового і поза текстового компонентів (запит. і завд., прикл. ров’язку задач, таблиці, вправи; ілюстрації; вступ, зміст); емпіричного, теоретичного і практичного компонентів процесу засвоєння знань. Тексти: репродуктивні, проблемні, програмовані, комплексні; аналітичні/синтетичні; дедуктивні/індуктивні.
Посібник - книга, матеріал якої розширює межі підручника, містить додаткові, найновіші та довідкові відомості: збірники задач і вправ, хрестоматії, словники, довідники, атласи та ін. Працюючи з ними, учні навчаються викладати, аналізувати, критикувати, доповнювати, змінювати стиль свого викладу.
69. Я. Коменський «Велика дидактика». Загальна характеристика.
Центральною працею Яна Амоса Коменського по праву вважається «Велика дидактика». Для свого часу (1657) вона являла собою воістину революційний підручник педагогічної теорії. Книга починається з введення, перша частина якого говорить про користь дидактики, друга є присвятою всім читачам і третя звертається до правителів держав, пасторів церков, ректорів шкіл, батьків та опікунів. Автор визначає дидактику як універсальне мистецтво всіх учити всьому. Книга складається з 33 глав, кожна з яких поділяється на ряд пунктів. Коменський вважає, що людина – найдосконаліше творіння, що сучасне життя – лише покликання та приготування до майбутнього. Людині від природи властиве прагнення до знань, потрібно лише отримати виховання. Розробляє принцип природовідповідності: дітям потрібно займатися тим, що відповідає їх віку та можливостям (5-10глави). Пропонує єдину систему шкіл для всіх, виділяє 4 періоди навчання: до 6 років – материнська школа (сім’я), 6-12 – елементарна шк. рідної мови (дає основи для подальшої діяльності, для всіх дітей обох статей, обов’язково рідною мовою), 12-18 – латинська шк./гімназія (завдання – вичерпати всю енциклопедію наук), 18-24 – академія й подорожі (потрапляють лише найкращі й найталановитіші)(26-32гл.). Висловлював ідеї науковості змісту освіти, запровадження реальної освіти та зв’язок шкільного навчання з життям. Розробив такі принципи навч.: наочності, послідовності й систематичності, посильності, міцності, свідомого засвоєння знань. Основною формою навч. вважав класно-урочні (45 хв) заняття, визначив навч.рік, ввів чверті та канікули, ввів золоте правило дидактики – наочність. В останніх розділах йдеться про те, якою має бути школа, про шкільну дисципліну. Говорить, що обладнання школи повинне відповідати навч.завданням; має бути чітка регламентація часу, не переобтяжування дитини навч.матеріалом, точна відповідність д/з тому, про що йшлося на уроці; кількість класів = кількості навч.кімнат; кожна кімната повинна мати кафедру та достатню кількість лав; серйозним заняттям має присвячуватися лише 4 години в день і т.д. Дисципліну він вважає методом, за допомогою якого тільки й можна досягти результату у вихованні дітей. Тілесні покарання допускав не за неуспішність у навчанні, а за погану поведінку, аморальні вчинки, зарозумілість, навмисну злісність, лінощі. Важливу роль відводить вчителеві, вимагає, щоб вони відрізнялися своєю моральністю, захоплювали учнів своїм позитивним прикладом, були привітними і ласкавими, не відштовхували дітей від себе своїм суворим поводженням та ставилися до них з любов’ю.
Отже, керівною основою дидактики Я.Коменський вважав відкриття такого методу, при якому вчителі менше б вчили, а учні більше б вчилися, щоб у школах було більше порядку і менше одурманювання, даремної праці, а більше дозвілля, радості, хороших успіхів. Тоді б і в державі було більше світла, порядку, миру та спокою. Результатом навчання має бути освічена людина, яка вміє використовувати здобуті знання в житті та практичній діяльності.
