Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Практичні роботи мед М3 перероблені.docx
Скачиваний:
41
Добавлен:
07.03.2016
Размер:
212 Кб
Скачать
☆

Практичні роботи

Завдання 1. Визначити йодвмісні гормони (тироксин, Т3 та Т4) в біологічних рідинах.

Принцип методу. Гормони щитовидної залози (тироксин, трийодтиронін) містять в своєму складі йод. В процесі їх лужного гідролізу (кип’ятіння з КНСО3) утворюється йодид калію (KJO3). Вільний йод легко витісняється з йодиду калію при дії на нього йодату калію (KJ) в кислому середовищі згідно рівнянню:

5KJ + KJO3+ 3H2SO4  3J2 + 3K2SO4 + 3H2O

Молекулярний йод, що виділяється, дає синє забарвлення з крохмалем:

J2 + крохмаль  синє забарвлення

Матеріали та реактиви: 10%-й розчин H2SO4, 1%-й розчин крохмалю, 2%-й розчин KJO3, лакмус, лужний гідролізат гормонів щитовидної залози.

Хід роботи. До 1,0 мл лужного гідролізату гормонів щитовидної залози додають сірчану кислоту до кислої реакції на лакмус, 2 краплі 1%-го розчину крохмалю і 5 крапель 2%-го розчину йодату калію. З’являється синє забарвлення.

За результатами проведеного дослідження зробити висновки.

Завдання 2. Провести якісну реакцію на фолікулін (естрон) – жіночий статевий гормон.

Принцип методу. Фолікулін з сірчаною кислотою забарвлюється в жовтий колір, який при нагріванні переходить в жовто-гарячий.

Матеріали та реактиви: спиртовий розчин фолікуліну, концентрована сірчана кислота.

Хід роботи. У пробірку вносять 0,5 мл спиртового розчину фолікуліну і ставлять її на водяну баню на 10 хв. для видалення спирту. До фолікуліну, що залишився в пробірці, добавляють 6,0 мл концентрованої сірчаної кислоти і пробірку знову ставлять на водяну баню на 10 хв. Рідина в пробірці забарвлюється в жовтий колір, який при нагріванні переходить в жовто-гарячий із зеленою флюоресценцією.

Клініко-діагностичне значення.

Гормони Т3 і Т4 спричиняють подібний багатогранний вплив на організм: стимулюють ріст, розвиток, статеву зрілість, контролюють морфогенез. Вони здатні впливати на процеси транскрипції генів, а отже на диференціацію клітин і розвиток тканин; Т3 і Т4 впливають на функціональний стан нервової і серцево-судинної системи, печінки, нирок; посилюють всмоктування глюкози і її утилізацію.

Невеликі дози тироксину спричиняють анаболічний ефект, а великі – посилюють катаболізм білка, розщеплення глюкози і жирів. Активація окислювальних процесів пов’язана з підвищенням поглинання кисню, посиленням енергетичних процесів і витратами енергії в тканинах. Вважають, що більша частина енергії, яка утилізується клітиною використовується для роботи Na+, K+-АТФ-азної помпи.

Гормони щитовидної залози підвищують ефективність цієї помпи. Оскільки всі клітини мають таку Na+, K+-АТФ-азу і здатні реагувати на тиреоїдині гормони, то підвищена утилізація АТФ і зв’язане з нею збільшене споживання кисню в процесі окисного фосфорилювання може представляти собою основний механізм дії гормонів щитовидної залози. Стимуляція біоенергетичних процесів у тканинах при дії цих гормонів пов’язана, як з підвищенням потреби тканин до кисню (поглинання О2), так і збільшенням активності мітохондріальних ферментів електронтранспортного ланцюга, що спряжене з синтезом АТФ; проте, під впливом надмірної кількості тироксину на ці ферменти, не відбувається адекватного зростання фосфорилювання АДФ до АТФ, отже відбувається роз’єднання процесів тканинного дихання і окисного фосфорилювання і значна частина енергії розсіюється у вигляді тепла.

Для характеристики функції щитовидної залози найчастіше досліджують вміст у сироватці крові загального тироксину, загального трийодтироніну.

Норма: Т4 (загальний) - 65-156 нмоль/л; Т3(загальний) 1,04 – 2,5 нмоль/л. Підвищення вмісту Т3 і Т4 - при гіпертиреозі, гепатиті, цирозі печінки, акромегалії та ін. Зниження показників – як при первинному гіпотиреозі (локалізація патологічного процесу в щитовидній залозі), так і вторинному (локалізація патологічного процесу у гіпоталамо-гіпофізарній ділянці), застосуванні андрогенів, вживанні кортикостероїдів, аскорбінової кислоти, сульфаніламідів та ін.

Естрон (фолікулін) - відноситься до групи естрогенів, синтезується у фолікулах яєчників – необхідний для нормального розвитку жіночого організму. Естрон разом з прогестероном забезпечують менструальний цикл і виконання функції народження дітей. Специфічна дія – проліферація ендометрія, стимуляція розвитку матки і вторинних статевих жіночих ознак, запобігає розладам, що виникають в організмі жінок на тлі недостатньої функції статевих залоз. Вміст гормону в сироватці крові жінок залежить від фази менструального циклу.