34 Розділ 2. Концепція визначення потреб дитини та здатності батьків

їх задовольняти

У процесі оцінки цього показника важливо оцінити ступінь стабільності емоцій, установок

та моделей поведінки батьків, адже саме психолого-педагогічні умови дозволяють будувати по- зитивні відносини, забезпечують розвиток дитини. Отже, потрібно з’ясувати:

^● чи має сім’я стабільні правила, традиції;

^● чи передбачувана поведінка батьків;

^● чи однаковими є вимоги обох батьків до дитини;

^● чи дотримується сім’я режиму дня;

^● хто, як правило, знаходиться поруч із дитиною (хто її доглядає).

Під час здійснення оцінки компонента “Батьківський потенціал” соціальний працівник має звертати увагу, як виконує свої обов’язки з догляду і виховання дитини не лише мати, але й бать-

ко. У випадках, коли один із батьків не проживає з сім’єю, варто визначати, який вплив він має

і наскільки важливим для дитини є підтримання зв’язків із цією людиною. У разі, коли у сім’ї проявляється жорстоке поводження з дитиною, потрібно визначити, хто з батьків – агресор,

а хто – потенційний захисник.

Оцінюючи батьківський потенціал, фахівцям варто зрозуміти, який вплив мають стосунки між батьками на їх здатність задовольняти потреби дитини. Важливо спостерігати за взаємодією батьків і дітей, а не тільки прислухатися до їх розповідей, як вони це виконують.

Отже, аналізуючи здатність батьків піклуватися про дитину, слід простежити:

^● їх реакції на дитину та її поведінку чи обставини;

^● те, яким чином вони реагують на потреби дітей і аспекти, де вони переживають труднощі

в задоволенні потреб чи не здатні їх задовольнити взагалі;

^● вплив, який дитина має на них;

^● якість стосунків батьки – дитина;

^● розуміння потреб дитини та її розвитку;

^● розуміння батьківських завдань і відповідності цих завдань до потреб дитини для розвитку;

^● вплив будь-яких труднощів, які вони можуть переживати, на їхню здатність виконувати батьківські завдання (вміння відрізнити реалізацію від сильного бажання);

^● вплив минулого досвіду на виконання батьківських обов’язків;

^● здатність усвідомлювати труднощі та долати їх;

^● здатність скористатися підтримкою і приймати допомогу;

^● здатність батьків адаптуватися і змінюватися.

2.4. Оцінка впливу факторів сім’ї та середовища

Родичі можуть стати значним джерелом підтримки і навпаки – родичі не завжди можуть /

хочуть підтримати сім’ю, дитину. Щоб детально простежити вплив факторів сім’ї та середовища

на потреби дитини і на здатність батьків реагувати на них, необхідно проаналізувати цілу низ-

ку індикаторів. Зокрема, важливо, щоб здатність батьків піклуватися про свою дитину бралася

до уваги в контексті структури сім’ї, особливості її життєдіяльності. Так, індикаторами оцінки

історії сім’ї та її функціонування є:

^● значні зміни в складі сім’ї;

^● досвід дитинства батьків;

^● хронологія важливих подій у житті і їхнє значення для членів сім’ї;

^● характер функціонування сім’ї, включаючи стосунки між братами / сестрами та їхній вплив

на дитину;

^● сильні і слабкі сторони батьків;

_{Оцінка впливу факторів сім’ї та середовища} ³⁵

^● стосунки між розлученими батьками.

У ході дослідження цього показника з’ясовується:

^● якою є життєва історія матері, батька;

^● чи переживали батьки насильство;

^● яка хронологія важливих сімейних подій;

^● як члени сім’ї переживали смерть когось із рідних тощо.

Соціальному працівникові в аналізі цього фактора допоможе складання разом з батьками ге- нограми сім’ї, яка є формою запису сімейного родоводу. У ній доступно фіксується інформація про усіх членів родини протягом принаймні трьох поколінь. Генограма графічно зображує вза- ємостосунки членів сім’ї, наявність пережитих втрат у зв’язку зі смертю родичів і дозволяє про- аналізувати, як це впливає на розвиток дитини, сім’ї [31].

Соціальні працівники, які проводять оцінку, мають знати, що історія сім’ї й кожного її члена зокрема може відчутно впливати на дитину і батьків. Опис сімейних історій і досвіду допома-

гає зрозуміти, що в даний момент відбувається з сім’єю. Здатність дорослого доглядати і дбати про дитину може бути безпосередньо пов’язаною з його дитячим досвідом сімейного життя. Розуміння того, як сім’я функціонує зазвичай і як ведуть себе члени сім’ї в стресових ситуаціях, сприяє у визначенні тих факторів, які допомагатимуть і заважатимуть батькам виконувати свої функції.

Родичі

Суттєву емоційну, моральну, фінансову підтримку, практичну допомогу батькам і дитині,

у разі потреби, можуть надати члени родини. За умов такої консолідації ресурсів сім’я нерідко власними зусиллями долає складні життєві обставини, виходить із кризи, прогнозує своє майбут-

нє. Тому соціальному працівникові потрібно з’ясувати:

^● хто є родичами дитини;

^● хто входить до кола найближчого оточення батьків, їхніх родичів;

^● де вони проживають;

^● як часто родичі підтримують стосунки з дитиною, сім’єю;

^● чи сприяють родичі, у разі необхідності, вихованню і розвитку дитини;

^● хто з родичів першим відгукнеться і допоможе у випадку гострої потреби.

Житлово-побутові умови

Під час аналізу житлово-побутових умов сім’ї з’ясовується, наскільки сприятливим для дити-

ни є житло й оцінюються елементарні комунальні умови (гаряча вода, опалення тощо), інтер’єр, зовнішній вигляд помешкання, його облаштованість, чистота. Це також аналіз переваг та недо- ліків місця проживання сім’ї (міста, села, селища, регіону).

Зайнятість

Надзвичайно важливими для соціального працівника є результати оцінки зайнятості батьків,

а саме: інформація про місце роботи батьків, рівень їх зайнятості, умови праці. При цьому по- трібно виявити:

^● хто в сім’ї працює;

^● який вплив має робота батьків на дитину, на стосунки з нею;

^● який графік роботи батьків;

^● чи працюють батьки ще десь за сумісництвом, і як це впливає на догляд, виховання і розви- ток дитини;

^● яким чином робота чи її відсутність розцінюється членами сім’ї.