EiOV_Sakalosh_ZF

10.3. Показники порівняльної ефективності інновацій та методи розрахунку порівняльного ефекту виробничих інновацій

Вихідними показниками для порівняння інженерних рішень є капітальні та поточні витрати.

Капітальні витрати (K) – це одноразові витрати на придбання, доставку і монтаж об’єктів, які порівнюються. Питомі капітальні витрати на одиницю річної продуктивності (к) об’єкта визначають так: К

к В

де В – річна продуктивність об’єкта, грн.

Витрати на доставку та монтаж обладнання становлять 10…15 % від їх вартості.

Витрати на виробничі площі визначаються за формулою:

К пл SηД Ц пл ,

де S – площа під обладнання (у плані), м2; Цпл – питома вартість виробничої площі, грн./м2; η Д – підвищувальний коефіцієнт на додаткову площу (проходи, службові приміщення). Значення цього коефіцієнта складає від 1,5 (S >20 м2) до 4,0 (S ≤2 м2).

Коефіцієнт ефективності визначає величину економії поточних витрат на 1 грн. додаткових капітальних витрат:

гіршим. Якщо ж Е Ен, то обидва варіанти є рівноцінними.

Недоліки цих показників – складність порівняння деяких варіантів та оцінювання ступеня переваги (абсолютної або відносної) одного варіанта над іншим.

Недоліків строку окупності та коефіцієнта ефективності немає у разі використання показника зведених питомих витрат:

зі сі Ен к і мінімум.

Векономічній теорії цей показник називають економічними витратами,

які включають бухгалтерські витрати ( с і) та витрати втрачених можливостей

).(Ен к і

Абсолютна різниця зведених витрат, розрахованих за двома варіантами, являє собою порівняльний економічний ефект

одного варіанта перед іншим: питомий ефект, грн./шт.(т, м3):

Епит з1 з2 (с1 Ен к1 ) (с2 Ен к 2 );

річний ефект, грн./рік:

Е р ((с1 Ен к1 ) (с 2 Ен к 2 ))В2 ,

де В2 – річна продуктивність об’єкта за другим варіантом.

Впровадження нової техніки не змінює якості продукції, а базова техніка продовжує працювати паралельно з новою. Тоді економічний ефект (у гривнях за рік) розраховують так: