- •Методичні розробки
- •Пам’ятка для студента
- •(Підготовка здійснюється до початку лабораторного заняття)
- •Робота №
- •Лабораторне заняття № 1 тема: Ознайомлення з правилами техніки безпеки і роботи в лабораторії фізіології тварин та основними методами фізіологічних досліджень
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття № 2 Тема: Приготування нервово-м’язового препарату, визначення порогу подразнення (збудження) нерва та м’язу
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття № 3 тема: Біоелектричні явища у збудливих тканинах Фізіологічні властивості нервового волокна
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття № 4 тема: Визначення рефлексів спинного мозку. Нервові центри і їх властивості
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття № 5 тема: Вивчення значення різних відділів головного мозку Гальмування в центральній нервовій системі
- •Контрольні питання:
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття № 8 тема: Вивчення функцій аналізаторів
- •Контрольні питання:
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття № 11 тема: Вивчення фізико-хімічних та буферних властивостей крові
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття № 12 тема: Підрахунок кількості еритроцитів і лейкоцитів крові
- •, Або т/л (Тера на літр)
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття № 13 тема: Визначення швидкості згортання крові. Групи крові
- •Контрольні питання:
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття № 16 тема: Рух крові по судинах і його регуляція
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття № 17 тема: Визначення життєвого об’єму легень, типу та частоти дихання. Регуляція дихання
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття № 18
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття № 20 тема: Вивчення травлення в шлунку жуйних
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття № 21 тема: Вивчення травлення в кишечнику та дії кишкового соку
- •Контрольні питання:
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття № 24
- •Тема: Вивчення фізико-хімічних властивостей сечі.
- •Вивчення функцій статевого апарату
- •І статевих клітин тварин
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття № 25 тема: Вивчення фізико-хімічних властивостей молока
- •Контрольні питання:
- •Фізіологічні коливання температури тіла тварин
- •Фізіологічні коливання частоти дихання та пульсу у тварин
- •Деякі гематологічні та біохімічні показники у дорослих тварин
- •Швидкість осідання еритроцитів у здорових тварин
- •Кількість еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів у крові тварин
- •Лейкограма периферичної крові сільськогосподарських тварин
- •Уміст загального білка і білкових фракцій у сироватці крові
- •Уміст загального кальцію та неорганічного фосфору в сироватці крові тварин
- •Уміст глюкози у крові тварин
- •Розрахунок загального білка сироватки крові по показнику переломлення
- •Нормативи біохімічних показників крові дорослих тварин
- •Частота скорочень рубця у тварин різних видів
Контрольні питання:
1. Опишіть основний механізм збудження, пов’язавши його з будовою мембрани і роллю іонів.
2. Поясніть, які види біострумів виникають у збудливих тканинах? Дайте пояснення кожному з них.
3. Де використовуються знання про біоструми? Наведіть приклади.
4. Перелічіть і охарактеризуйте властивості нервового волокна. Які є закони проведення збудження по нервовому волокну?
Лабораторне заняття № 4 тема: Визначення рефлексів спинного мозку. Нервові центри і їх властивості
Ціль: Визначити час рефлексу, дослідити спинномозкові рефлекси у спинальної жаби. Дослідити рефлекторну дугу, довести, що рефлекс здійснюється тільки при цілісній рефлекторній дузі.
Оснащення: жаби, с.-г. тварини, набір препарувальних інструментів, металеві гачки, зажими, розчин Рінгера, розчини сірчаної кислоти, секундоміри або метрономи, електростимулятори, ефір.
РОБОТА 1. Визначення часу рефлексу
Хід роботи: приготувати спинальну жабу і закріпити її за нижню щелепу на гачок або за допомогою зажиму штатива. Лапку жаби послідовно з обов'язковим промиванням водою занурюють у неглибоку посудину з 0,3%, 0,5%, 1% розчином сірчаної кислоти, до появи рефлексу, кожен раз при цьому підраховуючи число ударів метронома. Отримані дані записати у вигляді таблиці.
Проаналізувати шлях проходження нервового імпульсу у рефлекторній дузі при здійсненні рефлексу.
РОБОТА 2. Аналіз рефлекторної дуги
Хід роботи: у спинальної жаби, підвішеної на гачку штатива (від попереднього досліду), отримати рефлекс згинання лапки зануренням її у 0,5% розчин сірчаної кислоти. Далі послідовно зруйнувати рецептори шкіри, знявши її з пальців нижньої кінцівки, перерізати сідничний нерв і нарешті, зруйнувати спинний мозок, кожен раз перевіряючи при цьому наявність рефлексу. Отримані дані занести в зошит, змалювавши схему досліду. Намалювати також схему рефлекторної дуги, зазначивши всі її ланки.
РОБОТА 3. Дослідження рефлексів у сільськогосподарських тварин
Хід роботи: для оцінки функціонального стану центральної нервової системи та рухового апарату у сільськогосподарських тварин проводять дослідження шкірних та рухових рефлексів. Дослідження цих рефлексів може бути здійснено на великій і дрібній рогатій худобі, конях, свинях, кролях. Під час проведення досліджень до тварин підходять обов’язково з лівого боку, суворо притримуючись запобіжних заходів.
1.Корнеальний рефлекс, або рефлекс рогівки. Кінським волоссям торкатись рогівки очей і спостерігати, моргає тварина чи змикає повіки.
2.Рефлекс холки. Злегка торкатися до шкіри холки і спостерігати скорочення підшкірного м’яза.
3.Рефлекс спини. Натиснути пальцями на область крижів або пощипувати шкіру по ходу сагітальної лінії хребта. Відмітити легке згинання спини.
4.Черевні рефлекси. Рукояткою перкусійного молоточка роблять штрихові подразнення шкіри черевної стінки. Спостерігають за скороченням черевних м’язів.
5.Рефлекс хвоста. Торкатись перкусійним молоточком до шкіри внутрішньої поверхні хвоста і спостерігати підтягування хвоста до проміжності.
6.Колінний рефлекс. У тварини підняти задню кінцівку. Після її розслаблення злегка ударити перкусійним молоточком дещо нижче колінної чашечки, по прямій зв’язці. Спостерігати розгинальні рухи колінного суглоба у відповідь на постукування молоточком.
Користуючись практикумом та одержаними даними, замалювати (або описати) рецептивні поля вказаних вище рефлексів.
