Контрольні питання:

1. Чим обумовлено поділ крові на групи. Які групи крові є у людини і як вони визначаються? Що таке “резус – конфлікт” і коли він виникає?

2. Опишіть, яким чином визначається сумісність крові у тварин.

3. Опишіть схему згортання крові та охарактеризуйте її основні фактори.

4. Дайте пояснення, які речовини відносяться до антикоагулянтів, коагулянтів?

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 14

ТЕМА: Підсумкове заняття з розділу “Фізіологія крові”.

Перегляд навчального фільму.

Тест-контроль знань.

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 15

ТЕМА: Дослідження роботи та біострумів серця

Ціль: Вивчити будову серця, цикл роботи серця, роль клапанів серця, освоїти техніку запису роботи серця, отримати екстрасистолу, дослідити серцевий поштовх та провести аускультацію серця. Дослідити біоструми серця.

Оснащення: жаби, лабораторні тварини, лабораторний посуд, кімографи, міографи, електростимулятори, фонендоскопи, набір препарувальних інструментів., спиртівка, нитки, вата, електрокардіограф.

РОБОТА 1. Реєстрація скорочення серця жаби

Хід роботи: жабу децеребрувати, закріпити на препарувальному столику черевом доверху, відкрити серце, зняти серцеву сорочку, з'єднати гачком верхівку серця з важелем міографа і записати кардіограму на барабані кімографа. Перенести кардіограму у зошит, позначивши систолу і діастолу. Пояснити як відбувається робота серця, що являє собою серцевий цикл.

РОБОТА 2. Аускультація серця та дослідження серцевого поштовху

Хід роботи: робота виконується на навчальній фермі або в клініці. У досліджуваної тварини (корова, кінь) відвести вперед ліву кінцівку і в ділянці 4-5 міжребір'я дослідити шляхом пальпації серцевий поштовх. Звернути увагу на силу поштовху, його виваженість. Підрахувати число серцевих скорочень за хвилину. За допомогою фонендоскопа прослухати звуки серця. Звернути увагу на тони серця.

Записати отримані дані в зошит. Пояснити природу тонів серця, відмітивши морфологічні структури, які беруть участь у їх виникненні і пов'язати з фазами циклу роботи серця, а також із порушенням клапанного апарату серця.

РОБОТА 3. Дослідження біострумів серця

Хід роботи: накинути сідничний нерв нервово-м’язового препарату на відкрите серце децереброваної жаби так, щоб нерв торкався передсердь і верхівки серця. Спостерігати за роботою серця і рухами лапки. Замалювати дослід і дати пояснення цьому явищу.

Контрольні питання:

1. Опишіть будову серця. Проаналізуйте цикл роботи серця, а також рух крові в серці під час його роботи і роль клапанного апарату.

2. Визначте поняття “серцевий поштовх” і “тони серця”. Охарактеризуйте їх і поясніть особливості виникнення цих явищ.

3. Обгрунтуйте значення центру серцевої діяльності. Вкажіть особливості його локалізації у різних відділах ЦНС.

4. Що таке “автоматія” серця і які структури серця її забезпечують?

5. Опишіть біоструми серця.

Лабораторне заняття № 16 тема: Рух крові по судинах і його регуляція

Ціль: Вивчити закономірності руху крові по судинах, дослідити особливості руху по різних судинах , встановити вплив симпатичних волокон на судини, дослідити артеріальний пульс, освоїти техніку визначення кров’яного тиску.

Оснащення: жаби, кролик, набір препарувальних інструментів, мікроскопи, булавки, препарувальні столики з отвором, електростимулятори, тонометри, фонендоскопи.

РОБОТА 1. Спостереження за рухом крові під мікроскопом

Хід роботи: децеребрувати жабу безкровним способом і зафіксувати її черевом донизу на дощечці з отвором. За допомогою булавок розправити язик над отвором і роздивитись під мікроскопом. Звернути увагу на характер і швидкість руху крові в артеріях, венах, капілярах, посередині судини, по краях. Записати і замалювати досліджене.

РОБОТА 2. Дослідження артеріального пульсу у тварин (робота виконується на навчальній фермі або в клініці)

Хід роботи: результати дослідження пульсу дозволяють судити про роботу серця та фізіологічний стан кровоносних судин (артерій та вен).

У сільськогосподарських тварин артеріальний пульс можна дослідити на всіх артеріях, доступних для пальпації. Пальпацію проводять 2-3 пальцями.

Дослідити пульс: У коня – на ділянці судинної вирізки нижньої щелепи, де знаходиться зовнішня підщелепова артерія; у великої рогатої худоби по краю жувального м’яза на лицьовій артерії, на хвостовій артерії та на стегновій артерії на 5-7 см вище основи п’яткового горба; у дрібних тварин (дрібна рогата худоба, кролі, собаки, миші, щури, тощо – на стегновій артерії у паховій ділянці, у свиней на хвостовій артерії.

Підрахувати частоту пульсу за 1 хвилину. Звернути увагу на частоту (частий і рідкий), ритмічність пульсу (ритмічний і аритмічний з неоднаковими проміжками часу між ударами), величину, або форму пульсу – висоту підйому стінки судини (високий і низький, коли стінка судини піднімається на незначну висоту), напруження - силу, з якою слід стиснути артерію до зникнення пульсу (твердий та м’який, коли кровонаповнення судини слабке й при незначному натисканні на артерію рух крові припиняється) та швидкість.

Розрізняють пульс прискорений і уповільнений, швидкий і повільний, високий і низький, твердий і м’який пульс. Проаналізувати.

РОБОТА 3. Дослідження кров'яного тиску непрямим способом

Хід роботи: ознайомитись з роботою тонометра. Накласти манжетку тонометра на плече людини чи передню кінцівку дрібних тварин і нагнітати повітря до зникнення пульсу у ліктьовій артерії. Поступово випускати повітря, прослуховуючи фонендоскопом ліктьову артерію нижче манжетки до появи звуку, який викликається пульсацією артерії (максимальний тиск). Потім продовжувати випускати повітря до зникнення звуку (мінімальний тиск).

Аналогічним чином виміряти тиск на хвостовій артерії корови, коня. Замалювати прилад. Проаналізувати отримані дані.