38. Господарський комплекс Ук. Його суть, галузева структура і трансформація в рин-кових умовах.

Господарство – складна с-ма різних видів ек діяльності, що пов’язана із забезпеченням матеріальних та соціальних умов життя людей.

В широкому розумінні гос-во – це сукупнісь прод сил та виробничіх відносин, які визначають економ спосіб вир-ва, розподілу і споживання мат благ та послуг.

Галузева структура відображає виробничо-технологічні зв’язки. Усе гос-во поділяється на матеріальну та невиробничу сферу

Сфера мат вир-ва – сукупність галузей ек-ки, що виробляють мат блага (пром, с та лісове гос-во, тр-порт, зв’язок, будівництво, торгівля, громадське харч...)

Невиробнича сф – галузь діяльності людей, результатом якої є різні прслуги, які не пов’язані безпосередньо зі створенням мат благ (житлово-комун гос-во, освіта, медицина,фіз культ і соц забез-печення, гром тр-порт...)

39. Територіальна структура господарського комплексу України.

За особливостями виробництва товарів і надання послуг в Україні можна виділити такі типи виробничих спеціалізацій областей: 1) промислово-сільськогосподарсько-транспортно-рекреаційна (АРК); 2) промислово-сільськогосподарсько-транспортна (Івано-Франків¬ська, Миколаївська, Полтавська, Рівненська, Сумська області); 3) промислово-транспортна (Дніпропетровська, Запорізька, Донець¬ка області); 4) сільськогосподарсько-промислово-транспортна (Він¬ницька, Волинська, Житомирська, Тернопіль-ська, Чернівецька, Чер¬нігівська області); 5) промислово-транспортно-сільськогосподарська (Київська, Харківська області); 6) транспортно-сільськогосподарсь¬ко-промислова (Черкаська область); 7) промислово-сільськогоспо¬дарська (Хмельницька область); 8) транспортно-промислово-сіль¬сь¬когосподарська (Одеська область); 9) сільськогосподарсько-транс¬портно-промислова (Закарпатська, Кіровоградська і Херсонська області). Різко диференційованим є індекс виробництва промислової продукції на душу населення (зокрема, показник Вінницької області у 4,5 раза перевищує відповідний показник Закарпатської області).

Важливою особливістю територіальної організації промисловості України є формування її територіальної структури. Основними її елементами виступають: промислові райони, вузли, центри і пункти.

Промисловий район — інтегральний район з переважаючим значенням промислового виробництва як головної галузі виробничої спеціалізації (Донбас, Придніпров’я та ін.). В Україні виділяються також галузеві промислові райони, які утворюються поєднанням і виробничими взаємозв’язками підприємств однієї або кількох галузей промисловості. В Україні чітко визначились вугільно-металургійний, металургійний, залізорудний, нафтогазоносний та інші райони.

Промисловий вузол — зосередження на обмеженій території виробничо-територіального поєднання підприємств, що склалося історично або формується. Підприємства промислового вузла об’єд¬нані між собою економічними і виробничими зв’язками, єдиною виробничою і соціальною ін-фраструктурою. Це забезпечує в межах промислового вузла ефективне використання економічних і природних ресурсів. В Україні формуються понад 70 промислових вуз¬лів. Найбі-льшими є Донецько-Макіївський, Київський, Запорізький, Харківський, Дніпропетровсько-Дніпродзержинський.

Промисловий центр — місто або селище міського типу, де зосереджено кілька промислових підприємств і які є основною спе¬ціалізованою містоутворюючою галуззю. В Україні з 447 міст пе-реважно промислові функції мали понад 240 (за даними 1996 р.).

Промисловий пункт — промислове підприємство разом з поселенням, яке виникло при ньому.