102.Основні форми зовнішньоекономічних зв’язків України.

До основних форм зовнішньоеконом діяль-ті відносяться: - рівноправна і взаємовигідна міжнародна торгівля товарами і послугами, науково-технічна співробітництво, спільна участь зацікавлених країн у освоєнні природних ресурсів та будівництві промислових об’єктів на територіі інших країн, торгівля технологіями або спеціалізація країн на виготовлені комплектуючого обладнання; - надання суб’єктам зовн економ діяльності послуг( виробничих, транспортних чи страхових, маркетингових, туристичних та інших); - науково-технічна, научна, навчальна та інші кооперації з іноземними суб’єктами госп діяльності;- іноземні інвестиції як найважливіша фіорма стимулювання розвитку економік країн; надання кредит та позик( у тому числі безвізвратних); тстворення спільних під-в з іншими країнами;- міжнарод туризм; культурні зв’язки між краінами; міжнародний рух робочої сили, пов'язаний з міг раціонними процесами між країнами.

Міжнародні зв’язки України здійснюються в усіх формах. Під-ва та орган-ції здійснювали зовнішньоторгівельні операції по товарах та послугах з 185 країнами. У товарній структурі експорту переважають чорні метали (25%)-залізна руда кокс, продукти харчової пром-ті (конд. вибори) -7%, реактори, котли, устаткування та механічні прилади - 7%, вироби з чорних металів - 5%, продукти неорг.хімії - 4%. Понад 72% поставок отримує Россія, Білорусь - 7,6 %, Туркменістан—3,7 %.

Структура імпорту: продукція тваринництва - 0,88%, продукція рослинництва - 1,01%, продукція харчової пром-ті - 2,52%, мін. продукти - 56,39%, продукція хім. пром-ті - 5,29%, пластмаси та каучук - 3,43%, шкіряна та хутряна пром-ті - 0,31%.

Імпорт з країн СНД складав $9,5 млрд, з інших країн - $5,4 млрд. Зонвішній борг У. у 1997 р. дорівнюєвав 9,56 млрд: Россії - 2, МВФ - 2,4, СБРР - 1,2, ЄБРР - 0,07, країнам ЄС - 0,35.

Найбільше спільних підпр-в у Києві, Львіській, Одеській, Дніпропетровській, Закарпатській областях. Діє спільна рос.-укр.-казахська програма запуску космічних кораблів та будівництва нової космічної станції “Альфа” за допомогою США та інших країн, утворено укр.-рос. спільне під-во “Космотран” для комерційних запусків космічних спутників. У. приймає участь у програмі “Sea-Lunch” за якою здійнюватиметься запуск космічних кораблів за допомогою укр. ракетоносців “Зеніт”. До зовнішньо-ек відносин належ і туристичні...

.

103.Значення і структура експортного по-тенціалу регіонів України.

Входження господарства України в систему світових госпо¬дарських відносин, його перебудова з використанням досвіду ін¬ших країн щодо запровадження ринкових засад зумовлюють не-обхідність визначення і засад, на яких має розвиватися експорт¬ний потенціал України.

Експортний потенціал держави визначається обсягами товарів і послуг, що можуть бути вироблені в економічній та соціальній сферах і реалізовані на світовому ринку з максимальною користю для країни. Україна завжди мала досить значний експортний по¬тенціал. Обсяги зовнішнь-оекономічного обороту за 1996—2000 рр. змінилися з 37,9 млрд дол. СІЛА до 33,1 млрд дол. Порівняно з 1999 р. обсяги експорту товарів і послуг у 2000 р. зросли на 18,4 % і становили 18 млрд дол., імпорту — на 17 %, і досягли 15,1 млрд дол.

Провідне місце в експортному потенціалі займає продукція чор¬ної металургії, що зумовлює певну монокультурність, яка підви¬щує вразливість країни у сфері зовнішньоекономічних зв'язків. Експортний потенціал машинобудування використовується лише незначною мірою

В Україні існує диференційований підхід до розвитку зовніш¬ньоекономічних зв'язків щодо економічних районів, адміністра¬тивних областей, великих міст. Західні райони України мають усі передумови, щоб стати лідерами економічної інтеграції з країна¬ми Центральної і Західної Європи, східні — передусім з Російсь¬кою Федерацією, південні — з країнами Причорномор'я.

На частку таких областей, як Донецька(>20%), Дніпропе¬тровська (~10%),Запорізька(~9%), Луганська припадає більше половини українського експорту. Основа експорту — чорні метали, металопродукція, машини та обладнання. В останні роки внаслідок високої собівар¬тості видобування значно скоротився експорт вугілля.

Західні області України характеризуються значною кількістю учасників зовнішньоекономічної діяльності і спільних підпри¬ємств (35 % СП країни). Серед південних областей України за обсягами експорту това¬рів виділяються Миколаївська і Одеська області за рахунок, від¬повідно, поставок суден і хімічної продукції. У Причорномор'ї стратегічним завданням є встановлення преференційного режиму вільної торгівлі і спільного підприємництва на перетині основних комунікаційних напрямів Північ—Південь і Захід—Схід.

За обсягами зовнішньої торгівлі (у тому числі експорту) найбі¬льша питома вага у зовнішньоекономічному обороті країни припа¬дає на Дніпропетровську, Донецьку, Запорізьку, Луганську області та Київ, які разом забезпечують понад 60 % усього експорту і заво¬зять більше 50% імпорту. Аутсайдерами у зовніш¬ній торгівлі є такі області, як: Волинська, Закарпатська і Чернівець¬ка, Рівненська, Тернопільська і Кіровоградська. Незважаючи на декларований пріоритет відкритої економіки, втрачає позиції у зов¬нішньоекономічній сфері АР Крим. Значну активність у зовнішньо¬економічній діяльності виявляють великі міста — Київ і головний порт країни — Одеса. Столиця держави стає найбільш привабливою для спільного підприємництва, іноземних інвестицій і як імпортер товарів. Тільки за останні роки кількість учасників зовнішньоеко¬номічної діяльності у Києві збільшилась більш ніж у 5 разів, що значно вище, ніж у середньому по країні.

Зростанню зовнішньоторговельного обороту сприятиме роз¬ширення співробітництва прикордонних областей України і Росії, єврорегіонів Буг і Карпати. Подальший розвиток повинно отри-мати міжрегіональне співробітництво з регіонами головного тор¬гового партнера України — Російської Федерації в рамках Про¬грами економічного співробітництва на 1998—2007 р. Виважена державна регіональна зовнішньоекономічна політика сприятиме прискоренню ринкових перетворень та подальшому розвитку еко¬номіки України, реалізації пріоритетних регіональних завдань, раціональному територіальному розподілу праці, розвитку між¬регіональних і зовнішньое-кономічних зв'язків, вирівнюванню рі¬внів соціально-економічного розвитку регіонів.

Сучасні можливості експортного потенціалу Укр повною мірою залежать від рівня розвитку окремих ек районів і областей.