3. 6. Основні рекомендації з організації самостійної роботи

Поперед усього нагадаємо основні етапи процесу навчання⁸. Загалом процес навчання умовно можна поділити на чотири основних етапи: ознайомлювальний; 2) первісне засвоєння матеріалу; 3) накопичення інформації; аналітичне осмислення і систематизація знань.

На першому етапі, який реалізується на лекціях, здійснюється первинне ознайомлення з предметом вивчення і змістом необхідних знань, складаються перші уявлення про систематизацію знань.

Другий етап  це самостійне, індивідуальне опрацювання основних підручників і конспекту лекцій, спрямоване на отримання необхідних теоретичних знань, складаються перші уявлення про систематизацію знань. Самостійна робота найпродуктивніша, якщо студент спілкується з викладачем під час консультацій, щоб з’ясувати і уточнити основні положення навчального матеріалу.

Третій етап реалізується на практичних заняттях в процесі підготовки, розв’язання контрольних задач. На цьому етапі загальні теоретичні знання застосовуються до розв’язання конкретних задач в процесі отримання розрахункових результатів і завдань. Тут корисне спілкування студентів між собою, проведення взаємних консультацій, дискусій, взаємної перевірки знань.

Завершальний етап  аналітичне осмислення, аналіз і систематизація знань, набуття професійних навичок, ознайомлення з спеціальною літературою, рекомендованою викладачем, або вибраною відповідно до індивідуальних інтересів, самоконтроль знань в процесі підготовки відповідей на контрольні запитання і завдання, виконання індивідуальних розрахункових завдань.

Така багатоступенева структура засвоєння сприяє отриманню глибоких і довготривалих знань, виробляє творче, аналітичне мислення.

Дисципліна передбачає модульний (блоковий) метод засвоєння. Як вже відмічалося раніше, матеріал розділений на два змістовних модуля, після завершення котрих передбачається виконання контрольних робіт, або тестування. В перший змістовний модуль включені І та ІІ теми, в другий  теми ІІІ і ІV. Якщо в процесі проходження матеріалу змістовного модуля студент накопичує необхідну суму балів, то він отримує оцінку відповідну цієї суми.

Ітогова оцінка за модуль включає

 суму балів за активну присутність на лекціях (по одному балу за кожну лекцію при підтвердженні на поточному контролі первинного засвоєння матеріалу попередніх лекцій або нуль балів при відсутності свідоцтв про роботу над учбовим матеріалом);

 суму балів за своєчасно виконані практичні завдання (до двох балів за кожне практичне завдання);

 оцінку за підсумковий контроль (виконання контрольної роботи та (або) тестування  до 16 балів;



Отже в даному випадку перший модуль, який включає 14 год. лекцій, 10 год. практичних занять, 1 двогодинну контрольну роботу та 19 годин самостійної роботи. На цей модуль приходиться 43 бали за 100 бальною системою оцінок. (43 = 7 + 10 + 26)

Другий модуль включає 18 год. лекцій, 16 год. практичних занять, 1 двогодинну контрольну роботу та 27 годин самостійної роботи На цей модуль приходиться 57 балів за 100 бальною системою оцінок. (57 = 9 + 16 + 32)

Ознайомити з змістом модулів при блоковому методі засвоєння з графіком основних заходів щодо поточного контролю знань, впливом поточних оцінок на підсумкову оцінку з дисципліни.