- •2 Робоча програма дисципліни……………..……..........................................6
- •6. Основні рекомендації з організації самостійної роботи………………..75
- •7.13 Iндекси за простим модулем. Двочленнi порівняння за простим модулем. Таблицi iндексiв, їх застосування……………………………109
- •5 Індивідуальні завдання та задачі, контрольні завдання
- •5.2. Найбiльший спiльний дiльник I найменше спiльне кратне та способи знаходження їх. Взаємно простi числа
- •5.3 Означення I властивостi простих та складених чисел. Решето Ератосфена. Канонiчна форма натурального числа. Розподiл простих чисел серед чисел натурального ряду.
- •5.5. Число I сума натуральних дiльникiв. Цiла I дробова частини дiйсного числа. Функцiя Ейлера. Узагальнена функцiя Ейлера.
- •5.6. Порівняння в кільці цілих чисел та їхні найпростіші властивості
- •5.7. Класи лишкiв, повна I зведена системи лишкiв за даним модулем
- •5.8. Теореми Ейлера і Ферма. Китайська теорема про остачи. Переведення чисел із позиційної системи числення у систему лишкових класів та навпаки
- •5.9. Порівняння першого степеня з одним невідомим та їх застосування.
- •5.10. Порівняння вищих степенів з одним невідомим
- •5.11. Порівняння другого степеня, квадратичні лишки і квадратичні нелишки, символ Лежандра.
- •5.12. Порядок числа і класу лишків за модулем. Первісні корені, існування та їх кількість за простим модулем
- •5.13. Iндекси за простим модулем.
- •Двочленнi порівняння за простим модулем. Таблицi iндексiв, їх застосування.
- •6. Основні рекомендації з організації самостійної роботи
- •7. Приклади розв’язання типових задач
- •Тема 5. Теорія подільності в кільці цілих чисел
- •5.1 Вiдношення подiльностi, його найпростiшi властiвостi. Теорема про дiлення з остачею.
- •Тема 5. Теорія подільності в кільці цілих чисел
- •5.2 Найбiльший спiльний дiльник I найменше спiльне кратне та способи знаходження їх. Взаємно простi числа
- •Тема 5. Теорія подільності в кільці цілих чисел
- •5.3 Означення I властивостi простих та складених чисел. Решето Ератосфена. Канонiчна форма натурального числа. Розподiл простих чисел серед чисел натурального ряду.
- •Тема 5. Теорія подільності в кільці цілих чисел
- •5.4 Ланцюговi дроби. Пiдхiднi дроби ланцюгового дробу
- •Тема 2. Числовi функцiї.
- •2.5. Число I сума натуральних дiльникiв. Цiла I дробова частини дiйсного числа. Функцiя Ейлера. Узагальнена функцiя Ейлера.
- •Тема 3. Теорія порівнянь з арифметичними застосуваннями
- •3.6 Порівняння в кільці цілих чисел та їхні найпростіші властивості
- •Тема 3. Теорія порівнянь
- •3.7. Класи лишкiв, повна I зведена системи лишкiв за даним модулем
- •Тема 3. Теорія порівнянь
- •3.8 Теореми Ейлера і Ферма. Китайська теорема про остачи. Переведення чисел із позиційної системи числення у систему лишкових класів та навпаки
- •У цьому разі маємо
- •Тема 3. Теорія порівнянь.
- •3.9 Порівняння першого степеня з одним невідомим та їх застосування.
- •Тема 3. Теорія порівнянь
- •3.10 Порівняння вищих степенів з одним невідомим
- •Тема 3. Теорія порівнянь.
- •3.11 Порівняння другого степеня, квадратичні лишки і квадратичні нелишки, символ Лежандра.
- •Остаточно
- •Зауваження
- •Тема 4. ПервІснІ коренІ, Індекси та характери.
- •4.12 Порядок числа і класу лишків за модулем. Первісні корені, існування та їх кількість за простим модулем.
- •Тема 4. Первісні корені та індекси.
- •4.13 Iндекси за простим модулем. Двочленнi порівняння за простим модулем. Таблицi iндексiв, їх застосування.
Тема 5. Теорія подільності в кільці цілих чисел
5.2 Найбiльший спiльний дiльник I найменше спiльне кратне та способи знаходження їх. Взаємно простi числа
1. Знайти найбiльший спiльний дiльник i найменше спiльне кратне чисел: 1917 i 2000.
Р о з в'я з а н н я. 1 спосiб. Скористаємося алгоритмом Евклiда для знаходження найбiльшого спiльного дiльника.
1) Дiлимо 2000 на 1917, дiстаємо частку 1 i першу остачу 83;
2) дiлимо 1917 на 83, дiстаємо частку 23 i другу остачу 8;
3) дiлимо 83 на 8, дiстаємо частку 10 i третю остачу 3;
-
дiлимо 8 на 3, дiстаємо частку 2 i четверту остачу 2;
-
ділимо 3 на 2, дістаємо частку 1 і пяту остачу 1
-
дiлимо 2 на 1, дiстаємо частку 2 i шосту остачу 0.
Наведені обчислення можно записати також так:
-
2000
1917
1917
1
1917
83
1909
23
83
8
80
10
8
3
6
2
3
2
2
1
2
1
2
2





0
Остання вiдмiнна вiд нуля остача 5. Отже, (2000, 1917) = 5. Наведенi обчислення записують так:
Отже, числа 2000 i 1917 взаємно простi. Найменше спiльне кратне цих чисел дорiвнює їньому добутку, тобто [2000, 1917]= 20001917 = 3834000.
2 спосiб. Знайдемо канонiчнi розклади чисел 1917 i 1985: 1917 = 3371, 2000 = 2453.
Запишемо цi числа в узагальнених канонiчних формах:
1917 = 203350711, 2000 = 243053710.
Тодi (1917, 2000) = 203050710 = 1, а [1917,2000] =243353711 = 3834000.
Зауваження. Цей спосiб доцiльно застосовувати в тих задачах, де треба знайти НСД i НСК в канонiчнiй формi.
2. Знайти найбiльший спiльний дiльник чисел 1917 i 1985, а також цiлi числа х i у, за допомогою яких число d лiнiйно виражається через числа 1917 i 1985, тобто d = 1917х + 1985у.
Р о з в'я з а н н я. Скористяємося попереднiм прикладом. Маємо:
2000 = 11917 + 83,
1917 = 2383 + 8,
83 = 108 + 3,
8 = 23 + 2,
3 = 12 + 1,
2 = 21 + 0.
Починаючи з передостанньої рiвностi, знаходимо остачi:
d = 1 = 3 12, (1)
2 = 8 23, (2)
3 = 83 108, (3)
8 = 1917 2383. (4)
83 = 2000 11917 (5)
Замiнюватимемо послiдовно остачi в цих рiвностях, поки не залишаться числа 1917 i 2000. Остачу у виразi (1) замiнюємо виразом (2) i зводимо подiбнi члени (3 i 8):
1 = 3 12 = 3 1(8 23) = 33 8.
У цiй рiвностi замiсть множника 3 пiдставляємо вираз (3) i знову зводимо подiбнi члени (83 i 8):
1 = 33 8 = 3(83 108) 8 = 383 318.
У знайденому виразi замiсть множника 8 пiдставляємо вираз (4) i знову зводимо подiбнi члени (1917 i 83):
1 = 383 318 = 383 31(1917 2383) = (3123 + 3)83 311917 = 71683 311917.
У знайденому виразi замiсть множника 83 пiдставляємо вираз (5) i знову зводимо подiбнi члени (1917 i 2000):
1 = 71683 311917 = 716(2000 11917) 311917 = 7162000 (716 +
+ 31)1917 = 7162000 7471917.
Отже, 1 = 7471917 + 7162000, звідси х = 747, у = 716.
Зауваження
1. Може трапитись, що у виразах для остач (особливо на промiжних етапах, в процесi знаходження лiнiйного виразу для НСД) деякi неповнi часткi збiгаються з якоюсь остачею. Тодi слiд пильно стежити, щоб замiсть таких часток не було підставлено вираз для остачi.
2. Часто лiнiйне зображення НСД чисел a i b є громоздким i тому, щоб не робити повну перевiрку, можна обмежитися тим, що лiва i права частини рiвностi aх + by = d повиннi мати однаковi останнi цифри. Так, у розглянутому прикладi права частина виразу 1 = 7471917 + 7162000 закiнчується цифрою 1, а лiва частина є 5.
3. Довести, що (a, b) = (5a + 3b, 13a + 8b) для довiльних цiлих чисел a i b.
Д о в е д е н н я. Введемо позначення (a, b) = d1, (5a + 3b, 13a + 8b) = d2. Доведемо, що d1 = d2.Оскiльки d1 i d2 натуральнi числа, то досить показати, що d1\ d2 i d2 \ d5. 3 означення d1 маємо: d1 \ a i d1 \ b. Тодi d1 \ 5a + 3b i d1 \ 13a + 8b. Згiдно з означенням числа d2, виходить d1 \ d2. Покажемо, що d2 \ d5. Виразимо числа 5a + 3b i 13a + 8b через d2. Дiстанемо 5a + 3b = d2х, i 13a + 8b = d2у, де х i у деякi цiлi числа. Домноживши першу рiвнiсть на 8, а другу на 3 i вiднявши вiд першої рiвностi другу, знайдемо a = d2(8х 3у). Аналогiчно дiстаємо b = d2(5у 13х). Отже, d2 \ a i d2 \ b. 3 означення числа d1, випливає, що d2 \ d1 що й треба було довести.
Зауваження. З доведення цього твердження випливає що, (a, b) = (m1a + + m2b, n1a + n2b), якщо |m1n2 m2n1| = 1, де m1, n1, m2, n2 цiлi числа.
4. Знайти натуральнi числа m i n, якщо їхня сума дорiвнює 168, а найбiльший спiльний дiльник 24.
Р
о з в 'я з а н н я. Використуємо факт: якщо
(a,
b)
= d
i a
= da1,
b
= db1,
то
.
У цьому разi (m,
n)
= 24. Тодi m
= 24m1,
n
= 24n1,
де (m1,
n1)
= 5. Оскiльки
,
то 24m1
+
14n1
=
168, тобто m1
+
n1
=
7. Оскiльки натуральнi числа m1
i n1
взаємно
простi, то розглядаючи всi можливi випадки,
дiстаємо, що m1
i n1
набувають
таких
значень :1 i 6, 2 i 5, 3 i 4, i навпаки. Отже,
числа m
i n
дорiвнюють 24 i 144, 48 i 120, 72 i 96, i навпаки.
5. Довести, що для довiльних натуральних a, b, c
[a,
b,
c] =
;
Д
о в е д н н я. У відповідності з означенням
НСК


.
Доведемо тепер, що
.
Нехай
.
Це означає:
,
,
і при цьому
.
Користуючись ціми означеннями, можна
одержати
.
Тоді з
випливає, що виконується принаймні одне
з співвідношень
,
,
.
Нехай це буде останнє, тобто
.
Тоді
![]()
![]()
1,
оскільки при
виконується також і умова
.
