Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
книга фінанси підприємств (ост. вар.).doc
Скачиваний:
42
Добавлен:
18.11.2018
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

Додаткова література

1. Губина И., Чиркина Т. Заполняем финансовую отчетность // Бухгалтерия. – 2001. – №5. – с. 39-50, 83-96.

2. Павловський О.В. Удосконалення методів аналізу фінан­сового стану підприємств // Фінанси України. – 2001. – №11. – с. 54-61.

3. Юденко В.А. Аналіз фінансових результатів підприємства в умовах реформування бухгалтерського обліку // Фінанси Ук­раїни. – 2000. – №8. –

с. 97-101.

Розділ 9. Інвестиційна діяльність підприємства

9.1. Економічна сутність|сутність| і класифікація інвестицій підприємства

Одним із видів діяльності, яку може здійснювати підприємство є|з'являється| інвестиційна діяльність.

У економічній літературі досить часто ототожнюють| поняття «інвестування» та «інвестиційна діяльність|». Інвестиційна діяльність є|з'являється| ширшим поняттям, ніж інвестування.

Інвестування - це діяльність, пов’язана з реалізацією| вкладень капіталу (застосуванням|вживанням| і розміщенням фінансових| ресурсів).

І

Інвестиційна діяльність

нвестиційна діяльність — це діяльність, яка| включає, окрім|крім| інвестування ще і його супровід|: контроль за вкладенням капіталу, використанням і поверненням інвестицій, участь в прийнятті|прийнятті| рішень, а також вплив на прийняття|прийняття| рішень та ін. (рис. 9.1).

Рисунок 9.1. Складові інвестиційної діяльності

Передінвестиційна фаза включає:

  • розробку інвестиційної стратегії підприємства;

  • створення|створіння| організаційних структур, які забезпечують| прийняття|прийняття| і реалізацію управлінських рішень|розв'язань| по всіх аспектах інвестиційної діяльності;

  • здійснення аналізу різних аспектів інвестиційної діяльності підприємства;

  • формування ефективних інформаційних систем, які забезпечують обґрунтування альтернативних варіантів інвестиційних рішень|розв'язань|;

  • формування інвестиційних рішень|розв'язань|.

Операції по реальному інвестуванню включають:

  • придбання|надбання| основних засобів|коштів| та інших необоротних активів;

  • нове будівництво;

  • перепрофілювання основних засобів|коштів|;

  • реконструкцію основних засобів|коштів|;

  • оновлення окремих видів обладнання|обладнання|;

  • інвестування в нематеріальні активи;

  • інвестування приросту запасів матеріальних оборот­них| активів.

Операції по фінансовому інвестуванню включають:

  • вкладення капіталу в статутні капітали інших підприємств|;

  • вкладення капіталу в прибуткові види фондових інструментів|;

  • вкладення капіталу в прибуткові види грошових інструментів|.

Інвестиції підприємства є вкладенням капіталу у всіх його формах в різні об'єкти (інструменти) його господарської діяльності з метою отримання|здобуття| прибутку, а також досягнення іншого економічного або позаекономічного ефекту, здійснення якого базується на ринкових принципах і пов'язане з чинниками|факторами| часу, ризиків і ліквідності.

Інвестиції підприємства класифікуються за наступними основними ознаками:

За об'єктами вкладення капіталу розділяють реальні і фінансові інвестиції підприємства.

Реальні (або капіталоутворюючі) інвестиції характеризують вкладення капіталу у відтворення основних засобів, в інноваційні нематеріальні активи (інноваційні інвестиції), в приріст запасів товарно-матеріальних цінностей та інші об'єкти інвестування, пов'язані із здійсненням операційної діяльності підприємства або поліпшенням умов праці і побуту персоналу.

Фінансові інвестиції характеризують вкладення капіталу в різні фінансові інструменти інвестування, головним чином в цінні папери, з метою отримання доходу.

За характером участі в інвестиційному процесі виділяють прямі і непрямі інвестиції.

Прямі інвестиції мають на увазі пряму участь інвестора у виборі об'єктів інвестування і вкладенні капіталу. Зазвичай прямі інвестиції здійснюються шляхом безпосереднього вкладення капіталу до статутних фондів інших підприємств. Пряме інвестування здійснюють в основному підготовлені інвестори, що мають достатньо точну інформацію про об'єкт інвестування і добре знайомі з механізмом інвестування.

Непрямі інвестиції характеризують вкладення капіталу інвестора, опосередковане іншими особами (фінансовими посередниками).

За відтворювальною спрямованістю виділяють валові, реноваційні чисті інвестиції.

Валові інвестиції характеризують загальний обсяг капіталу, що інвестується у відтворення основних засобів і нематеріальних активів в певному періоді. В економічній теорії поняття валових інвестицій пов'язується, як правило, з вкладенням капіталу в реальний сектор економіки. На рівні підприємства під цим терміном часто розуміють загальний обсяг інвестованого капіталу в тому або іншому періоді.

Реноваційні інвестиції характеризують обсяг капіталу, що інвестується в просте відтворення основних засобів і нематеріальних активів, що амортизуються. У кількісному виразі реноваційні інвестиції прирівнюються зазвичай до суми амортизаційних відрахувань в певному періоді.

Чисті інвестиції характеризують обсяг капіталу, що інвестується в розширене відтворення основних засобів і нематеріальних активів. В економічній теорії під цим терміном розуміється чисте капіталоутворення в реальному секторі економіки. В кількісному виразі чисті інвестиції є сумою валових інвестицій, зменшеною на суму амортизаційних відрахувань по всіх видах капітальних активів підприємства, що амортизуються, в певному періоді.

За ступенем залежності від доходів розділяють похідні і автономні інвестиції.

Похідні інвестиції прямо корелюють з динамікою обсягу чистого доходу (прибутку) через механізм його розподілу на споживання і заощадження.

Автономні інвестиції характеризують вкладення капіталу, ініційоване дією чинників, не пов'язаних з формуванням і розподілом чистого доходу (прибутку), наприклад, технологічним прогресом, необхідністю здійснення природоохоронних заходів та інших.

За відношенням до підприємства інвесторів виділяють внутрішні і зовнішні інвестиції.

Внутрішні інвестиції характеризують вкладення капіталу в розвиток операційних активів самого підприємства-інвестора.

Зовнішні інвестиції є вкладенням капіталу в реальні активи інших підприємств або у фінансові інструменти інвестування, що емітуються іншими суб'єктами господарювання.

За періодом здійснення виділяють короткотермінові і довготермінові інвестиції підприємства.

Короткотермінові інвестиції характеризують вкладення капіталу на період до одного року. Основу короткотермінових інвестицій підприємства складають його короткострокові фінансові вкладення.

Довготермінові інвестиції характеризують вкладення капіталу на період більш як один рік. Основною формою довгострокових інвестицій підприємства є його капітальні вкладення у відтворення основних засобів.

За сумісністю здійснення розрізняють інвестиції незалежні, взаємозалежні і взаємовиключні.

Незалежні інвестиції характеризують вкладення капіталу в такі об'єкти інвестування (інвестиційні проекти, фінансові інструменти), які можуть бути реалізовані як автономні (незалежні від інших об'єктів інвестування), що не виключають їх в загальну інвестиційну програму (інвестиційному портфелі) підприємства.

Взаємозалежні інвестиції характеризують вкладення капіталу в такі об'єкти інвестування, черговість реалізації або подальша експлуатація яких залежить від інших об'єктів інвестування і може здійснюватися лише в комплексі з ними.

Взаємовиключні інвестиції носять, як правило, аналоговий характер за метою їх здійснення, характером технології, номенклатурі продукції та інших основних параметрах і вимагають альтернативного вибору.

За рівнем прибутковості виділяють наступні види інвестицій:

Високодохідні інвестиції. Вони характеризують вкладення капіталу в інвестиційні проекти або фінансові інструменти, очікуваний рівень чистого інвестиційного прибутку по яких істотно перевищує середню норму цього прибутку на інвестиційному ринку.

Середньодохідні інвестиції. Очікуваний рівень чистого інвестиційного прибутку по інноваційних проектах і фінансових інструментах інвестування цієї групи, приблизно відповідає середній нормі інвестиційного прибутку, що склався на інвестиційному ринку.

Низькодохідні інвестиції. По цій групі об'єктів інвестування очікуваний рівень чистого інвестиційного прибутку зазвичай значно нижче за середню норму цього прибутку.

Безприбуткові інвестиції. Вони представляють групу об'єктів інвестування, вибір і здійснення яких інвестор не пов'язує з отриманням інвестиційному прибутку. Такі інвестиції переслідують, як правило, мету отримання соціального, екологічного та інших видів позаекономічного ефекту.

За рівнем інвестиційного ризику виділяють наступні види інвестицій:

Безризикові інвестиції. Вони характеризують вкладення коштів в такі об'єкти інвестування, по яких відсутній реальний ризик втрати капіталу або очікуваного доходу і практично гарантовано отримання, розрахункової реальної суми чистого інвестиційного прибутку.

Низькоризикові інвестиції. Вони характеризують вкладення капіталу в об'єкти інвестування, ризик по яких значно нижче середньоринкового.

Середньоризикові інвестиції. Рівень ризику по об'єктах інвестування цієї групи приблизно відповідає середньоринковому.

Високоризикові інвестиції. Рівень ризику по об'єктах інвестування цієї групи зазвичай істотно перевищує середньоринковий. Особливе місце в цій групі займають так звані спекулятивні інвестиції, що характеризуються вкладенням капіталу в найбільш ризикові проекти або інструменти інвестування, по яких очікується найвищий рівень інвестиційного доходу.

За рівнем ліквідності інвестиції підприємства підрозділяються на наступні основні види:

Високоліквідні інвестиції. До них відносяться такі об'єкти (інструменти) інвестування підприємства, які швидко можуть бути конвертовані в грошову форму (як правило, в термін до одного місяця) без відчутних втрат своєї поточної ринкової вартості. Основним видом високоліквідних інвестицій підприємства є короткотермінові фінансові інвестиції.

Середньоліквідні інвестиції. Вони характеризують групу об'єктів (інструментів) інвестування підприємства, які можуть бути конвертовані в грошову форму без відчутних втрат своєї поточної ринкової вартості в термін від одного до шести місяців.

Низьколіквідні інвестиції. До них відносяться об'єкти (інструменти) інвестування підприємства, які можуть бути конвертовані в грошову форму без втрат своєї поточної ринкової вартості після закінчення значного періоду часу (від півроку і вище). Основним видом низьколіквідних інвестицій є незавершені інвестиційні проекти, реалізовані інвестиційні проекти із застарілою технологією, некотирувані на фондовому ринку акції окремих маловідомих підприємств.

Неліквідні інвестиції. Вони характеризують такі види інвестицій підприємства, які самостійно реалізовані бути не можуть (і можуть бути продані на інвестиційному ринку лише у складі цілісного майнового комплексу).

За формами власності капіталу, що інвестується, виділяють приватні, державні і змішані інвестиції.

Приватні інвестиції характеризують вкладення капіталу фізичних осіб, а також юридичних осіб недержавної форми власності.

Державні інвестиції характеризують вкладення капіталу державних підприємств, а також засобів державного бюджету різних його рівнів і державних позабюджетних фондів.

Змішані інвестиції допускають вкладення як приватного, так і державного капіталу в об'єкти інвестування підприємства.

За характером використання капіталу в інвестиційному процесі виділяють первинні інвестиції, реінвестиції і дезінвестиції.

Первинні інвестиції характеризують використання знов сформованого для інвестиційних цілей капіталу за рахунок як власних, так і позикових фінансових ресурсів.

Реінвестиції є повторним використанням капіталу як інвестиційних ресурсів за умови попереднього його вивільнення в процесі реалізації раніше вибраних інвестиційних проектів, інвестиційних товарів або фінансових інструментів інвестування.

Дезінвестиції є процесом вилучення раніше інвестованого капіталу з інвестиційного обороту без подальшого його використання в інвестиційних проектах (наприклад, для покриття збитків підприємства). Їх можна охарактеризувати як негативні інвестиції підприємства.

За регіональними джерелами залучення капіталу виділяють вітчизняні та іноземні інвестиції.

Вітчизняні інвестиції характеризують вкладення національного капіталу (домашніх господарств, підприємств або державних органів) в різноманітні об'єкти інвестування резидентами даної країни.

Іноземні інвестиції характеризують вкладення капіталу нерезидентами (юридичними або фізичними особами) в об'єкти (інструменти) інвестування даної країни.

За регіональною спрямованістю капіталу, що інвестується, розрізняють інвестиції на внутрішньому і міжнародному ринках.

Інвестиції на внутрішньому ринку характеризують вкладення капіталу як резидентів, так і нерезидентів на території даної країни

Інвестиції на міжнародному ринку (або міжнародні інвестиції) характеризують вкладення капіталу резидентів даної країни за межами внутрішнього її ринку.

За галузевою спрямованістю інвестиції розділяються в розрізі окремих галузей і сфер діяльності відповідно до їх класифікатора. Така форма класифікації інвестицій пов'язана з державним регулюванням інвестиційного процесу в масштабах країни, а також оцінкою інвестиційної привабливості окремих галузей (сфер діяльності) в процесі реального і фінансового інвестування підприємства.