31. Ринки факторів вир-ва та розподіл факторних доходів.

Фактори вир-ва – природні, матеріальні, трудові ресурси.

До факторів вир-ва зараховують працю, землю, капітал, пп.-кі здібності, інформацію. Фактори вир-ва формують відповідні ринки: ринок землі, праці, капіталу....

Земля – сукупність ресурсів, які людина, розпочинаючи вир-во, бере у природи (орні площі, води, ліси).

Праця – людські рес., залучені до вир-ва.

Капітал – майно, що належить пп.-цям або іншим власникам і використовуються для створення товарів і послуг.

Ринок факторів вир-ва – це сфера їх товарного обороту.

Ринок факторів вир-ва буває:

1. досконально конкурентний (кільк. продавців і покупців певного виду ресурсів настільки велика, що вони не можуть вплинути на ціни факторів вир-ва).

2. недосконало конкурентний (ринок, де продавці встановлюють монопольну владу; ринок, де покупці мають монопольну владу).

32. Ціна в ринковій ек-ці, її види та ф-ї.

Цена – денежное выражение стоимости товара, услуг или выполненной работы.

Функции:

1).учетно-измерительная – использ-я в проц. измеренияи учета затрат ресурсов на производство отд. видов прод-и;

2).распределительная – распр-е дохода между производителем данной прод-и и гос-вом через си-му налогообложения.

3).стимулирующая – используется для мотивации повышения жр-ти хозяйствования.

Виды:

1).централизовано-регулируемые цены – уст-я гос-вом на те ресурсы, кот. существенно влияют на динамику цен всей продукции, а также на товары и услуги соц –го назначения.

2).свободные цены (уст. пп-е)

3).договорные цены – закрепл-я в док. в кот. оговаривается V, строки поставок и качество прод.

4).мировые цены

5).оптові, закупівельні, роздрібні.

Оптові – ціни, за якими реалізуються і закуповується продукція пп.-в, установ, незалежно від форм власності у порядку оптового товарообороту.

Закупівельні – ціни, за якими реалізується прод-я кол. господарствами. Зак. ціни – договірні, установл. за угодою сторін.

Роздрібні – ціни, за якими товари реаліз-я населенню, пп.-ам, організаціям.

33. Об’єктивні основи формування та розвитку нац. Ек. України.

Нац. ек. – сфера діяльності людей, пов’язана з виробництвом, розподілом, обміном, споживанням мат. благ і послуг.

Сукупність усіх галузей господарства певної країни і складає нац.. ек. Щоб нац. ек. тривалий час стабільно розвивалася, необхідне сприятливе ринкове середовище.

Нац. ек. країни поділяється на 2 великі сфери: галузі, які виробляють товари (с.г., промисловість); галузі, які надають послуги (транспорт, торгівля, зв’язок).

Нац. ек. вивчає такі показники: середні доходи, середню ЗП, рівень інфл, безробіття, зайнятість.

34. Ек-на природа земельної ренти. Ціна землі.

Экономическая рента – это плата за ресурс.

Земельная рента – частный случай эк. ренты, т.е. плата за использование земли и других прир-х ресурсов, предлож. которых строго ограничено.

Собственник земли, обладая монопольным правом на землю, получает абсол-ю ренту – дань. Поскольку рын. цена на с.х. продукты включ. абсолютную ренту, это видет к их удержанию. Покупая такую прод-ю, все общ-во выплач. дань земельным собственникам.

Сейчас много фермеров приобретают земли, на которых ведут свое хоз-во. Т.о развивается аграрная сфера, открыв-я широкие возможности для долговременных вложений капитала.

Цена на землю определ-я путем капитализации ренты. Поэтому, цену земли Маркс назвал капитализированной рентой.

Чем выше рента, тем дороже земля. С другой стороны, цена земли зависит от величины банковского % по вкладам.

Когда годовая рента приносит больше денег, чем доход, покупка земли становится выгодной сделкой.

Следов-но цена земли зависит от величины учетной ставки %, чем выше %, тем меньше спрос на землю. Поэтому ниже и ее цена.

Цена земли – сумма денег из которой бывший собственник земли, получал бы банковский % на вложенный капитал.

Рента

Ціна землі = позичковий % 100 %

35. Вибір методу ціноутворення на практиці

36. Ринок цінних паперів в Укр.: його формування і розвиток.

Українська фондова біржа була сформована в 1865 і відроджена в 1991. Вона функціонує відповідно до Закону України „Про ЦП та фондову біржу”.

37. Економіка: наука про обмеженість виробничих рес.

38. Методи і способи конкурентної боротьби.

Методи конкур.боротьби – це так звана нечесна конкур., що спрямована на одержання комерц. вигоди і забезпечення виграшного становища на ринку шляхом обману споживачів, партнерів, ін. суб’єктів господарювання і держ. органів.

Здійснюється різними методами:

• дезінформація споживачів (покупців) і суб’єктів господарюв. про споживчі власт. товару (його якість, сорт, дату випуску...);

• фальсифікація товарного знаку, фірм енного найменування або маркування товару;

• поширення неправдивої інформації про товари своїх конкур;

• створення штучних перешкод фірмам-конкур. у вир-ві однойменної прод-ї.

• Переманювання провідного персоналу фірм-конкурентів.

До нечесної конкур. належать також випадки порушення чинних законів, приховування прибутків, неповного сплачування податків.

Застосовуються недобросовісні способи отримання прибутку, копіювання товарних і фірм енних знаків, підробка офіційних документів.