9. "Новий порядок" нацистів:

а) залякав українців і змусив їх змиритися з німецькою окупацією;

б) привів до всенародної боротьби проти німецько- фашистських загарбників;

в) ваш варіант відповіді.

10. Необхідні умови для звільнення українських земель від фашистських загарбників були створені: а) відкриттям другого фронту в Європі;

б) перемогами Червоної армії під Сталінградом та Курськом;

в) сильними морозами і поганими дорогами, які заважали загарбникам здійснювати свої плани;

г) спільними зусиллями радянських людей на фронті і в тилу; д) ваш варіант відповіді.

11. У ході якої стратегічної операції почалося широкомасштабне визволення України?

а) Московської;

б) Сталінградської;

в) Курської.

Проблемні питання

1. Чи була в СРСР альтернатива пакту про ненапад? Якщо була, то яка?

2. В чому полягають головні причини поразок радянських військ в 1941–1942 рр.?

3. Чи можна було уникнути поразки радянських військ на початку війни? Що могло б змінити перебіг подій на користь Червоної армії?

4. Які наслідки для України мав рух опору? Чому він не був консолідованим? Чи можна було запобігти братовбивчій війні між українцями?

5. Порівняйте геополітичне становище України після закінчення першої та другої світових війн.

6. Якими були наслідки Другої світової війни для України?

7. Як оцінюються в історичній літературі комуністичний та націоналістичний рухи опору?

Заповніть таблиці

Плани Європейських держав щодо України напередодні

та в роки Другої світової війни

СРСР (комуністична Росія)	Нацистська Німеччина	Угорщина	Румунія	Польща (емігрантський уряд у Лондоні та прорадянський «Люблінський уряд»)

Політика «радянізації» західноукраїнських земель (1939–1941)

Політичний режим	Економічна політика	Аграрні перетворення	Соціальна сфера	Освіта, наука, релігія	Репресивні заходи

Здійснення нацистського плану «ОСТ» в Україні

Мета	Основні напрями реалізації	Результати

Антифашистський рух опору в Україні

Назва руху	Мета руху	Методи боротьби	Оцінка діяльності
Український націоналістичний рух (ОУН та УПА)
Радянський партизанський рух
Польська армія крайова та Гвардія Людова

Історичні джерела

Акт проголошення Української держави  30 червня 1941 року у Львові Організація Українських націоналістів (бандерівців) проголосила створення Української держави. Було сформовано Українське Державне правління  крайову владу на чолі з Ярославом Стецьком. Німецьке керівництво негативно розцінило акцію українських націоналістів і піддало репресіям керівників і активістів ОУН(б).

Договір про дружбу і кордони  договір, підписаний між СРСР і Німеччиною 28 вересня 1939 року, за яким до складу СРСР відійшла більшість території Західної України (крім Холмщини, Підляшшя, Посяння, Лемківщини, що були зайняті Німеччиною). Кордони СРСР просунулися на захід на 250350 км. Німеччина визнала західний кордон СРСР, а СРСР визнав східні кордони Німеччини.

Пакт про ненапад (1939)  договір між СРСР і Німеччиною, який був підписаний у Кремлі в ніч з 23 на 24 серпня 1939 року. Увійшов в історію під назвою "Пакт Молотова-Ріббентропа". Документ складався із семи статей і передбачав зобов'язання двох сторін утримуватися від агресивних дій стосовно один одного як самостійно, так і в складі державних коаліцій. Термін дії домовленості мав становити 10 років. Окремо був підписаний таємний протокол, у якому йшлося про територіальний устрій майбутньої Європи, зокрема, про розчленування Польщі. Згідно з умовами протоколу більша частина Західної України мала відійти до Радянського Союзу. До 1989 року в СРСР замовчувалось існування таємного протоколу.

План "Барбаросса"  військова директива Гітлера № 21 від 18 грудня 1940 року про розгортання військових дій проти СРСР для всіх видів збройних сил Німеччини. В основу плану було покладено стратегію "бліцкригу"  короткочасної війни.

Партійним та радянським організаціям прифронтових областей  директива ЦК ВКП(б) партійним та державним органам прифронтових районів від 29 червня 1941 року, яка передбачала систему заходів, спрямованих на організацію опору ворогу, на перетворення країни у "єдиний воєнний табір", де віднині все життя підпорядковувалось одній меті: врятувати країну від загибелі. Гаслом цього періоду війни стало: "Все для фронту, все для перемоги!"