Практичне заняття № 10

Тема: Лексична система мови. Фразеологія.

Мета: ознайомити студентів з лексико-семантичною системою мови, з різноманітністю словникового складу мови.

Теоретичні питання:

1. Поняття лексико-семантичної системи. Семантичне поле.

2. Лексика з погляду походження.

3. Зміни в лексичному складі мови. Активна і пасивна лексика. Неологізми. Архаїзми. Історизми.

4. Словниковий склад мови: активна і пасивна лексика, професіоналізми, діалектизми, екзотизми, жаргонізми (сленг), арготизми, евфемізми, стилістично забарвлена лексика.

5. Термінологія. Термін.

6. Фразеологія. Класифікація фразеологізмів.

7. Джерела фразеологізмів.

Завдання і запитання для самоконтролю:

1. Обґрунтуйте системність лексичної семантики.

2. Що таке лексико-семантичне поле?

3. Як членується лексика за походженням?

4. Назвіть причини історичних змін у лексиці.

5. Яка відмінність між власне архаїзмами й історизмами.

6. Які слова називаються неологізмами?

7. Що таке авторські неологізми? Який ще існує термін для їх позначення?

8. Опишіть шляхи та способи запозичень.

9. Що таке активний запас слів? Від чого він залежить?

10. Які слова належать до активної лексики?

11. Назвіть слова, що входять до пасивної лексики.

12. Розкрийте зміст термінів “професіоналізм”, “діалектизм”, “екзотизм”, “жаргонізм”, “арготизм”. Наведіть приклади.

13. Дайте визначення терміна. Назвіть основні ознаки терміна.

14. Дайте визначення фразеології. Що зближує фразеологізм зі словом?

15. Які типи фразеологізмів ви знаєте?

16. Як виникають фразеологізми?

Ключові слова: активна лексика, арготизми, архаїзми, архісема, діалектизми, евфемізми, екзотизми, етимологія, жаргонізми, інтернаціоналізми, історизми, історична лексикологія, калькування, лексико-семантичне поле, лексичне запозичення, неологізми (лексичні, семантичні, авторські), пасивна лексика, професіоналізми, сема, стилістично нейтральна і стилістично забарвлена лексика, табу, термін, фразеологізм, фразеологія, фразеологічні вирази, фразеологічні єдності, фразеологічні зрощення, фразеологічні сполучення.

Література

1. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. Підручник. – К.: Академія, 2001. – с.210 – 248

2. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства .– К.: Либідь, 1991. – с.107– 112, 117 – 136

3. Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства .– К.: Вища школа, 1974. – с.143 – 153; 159 – 162

4. Реформатский А.А. Введение в языкознание. – М., 1996. – с.107 – 112, 139 - 146

5. Мацько Л., Донець Л. Вступ до мовознавства: Практикум. – К., 1990

Практичне заняття № 11-12

Тема: Граматика як учення про морфологічну та синтаксичну будову мови

Мета: на конкретних прикладах допомогти студентам освоїти значення понять граматичної системи мови: граматичне значення, граматична форма, граматична категорія.

Теоретичні питання:

1. Предмет граматики. Основні одиниці граматичної будови. Розділи граматики.

2. Граматичне значення слова. Засоби вираження граматичних значень.

3. Граматичні категорії.

4. Граматична форма слова (синтетичні та аналітичні форми слів).

5. Морфеміка. Морфемна структура слова. Типи морфем.

Завдання і запитання для самоконтролю:

1. Дайте визначення граматики.

2. З яких розділів складається граматика?

3. Що є предметом морфології і синтаксису?

4. Яке місце в структурі мови займає граматика?

5. Що таке граматичне значення? Чим воно відрізняється від лексичного?

6. Які типи граматичних значень ви знаєте?

7. Дайте визначення граматичної категорії.

8. Назвіть і охарактеризуйте основні граматичні категорії.

9. Що таке лексико-граматичні розряди?

10. Що ви розумієте під способом вираження граматичних значень?

11. Які способи вираження граматичних значень називають синтетичними?

12. Які аналітичні способи вираження граматичних значень вам відомі? Наведіть приклади.

Ключові слова: афікс, граматика (формальна і семантична; синхронічна і діахронічна; функціональна), граматичне значення (дериваційне, реляційне, модальне), граматична категорія (відмінка, роду, числа, стану, виду, способу, часу, особи), граматична форма (аналітична і синтетична), дериватологія, інтерфікс, інфікс, корінь, морфема, морфеміка, морфологія, префікс, постфікс, синтаксис, суфікс, флексія.