- •Лекційне заняття
- •Тема 1: Організація і зміст гурткової роботи.
- •Питання для опрацювання:
- •Мета і завдання гурткової роботи.
- •Видатні педагоги про гурткову роботу, як одну із форм реалізації основ педагогіки співробітництва. Література:
- •1) Науково-освітні (предметні);
- •Гуртки (секції, студії) що формують риси гармонійно розвинутої особистості;
- •Гуртки, що діють при будинках школяра і молоді, дсш, сют, спортивних, літніх таборів тощо.
- •4) Гуртки та студії при загальноосвітніх закладах, що діють на основі самофінансування.
- •Лекційне заняття
- •Тема 2: Педагогічні основи навчального плану роботи гуртка для початкових класів і груп продовженого дня.
- •Питання для опрацювання:
- •Поняття "навчальний план роботи гуртка", його складові компоненти.
- •Література:
- •2.Журнал обліку роботи гуртка, його структура
- •II. План роботи гуртка (з 4 по 7 включно ст.)
- •III. Відомість про членів гуртка (з 8 по 11 ст.)
- •Тема 3: Основні психолого-педагогічні вимоги до побудови занять гуртка в школі, гпд, позашкільній роботі.
- •Питання для опрацювання:
- •Особливості роботи гуртка чи клубу, що залежать від віку гуртківців, їх можливостей, місця організації.
- •Етапи підготовки роботи гуртка та його занять.
- •Структура гурткового заняття. Література:
- •Волкова н.П. Педагогіка: посібник для студентів вищих навч. Закладів.-к.: Академія - 2001
- •1.Особливості роботи гуртка чи клубу, що залежать від віку гуртківців, їх можливостей, місця організації
- •2.Етапи підготовки роботи гуртка та його занять
- •3.Структура гурткового заняття
- •10.Повідомлення домашнього завдання.
- •Лекційне заняття
- •Тема 4: Методичні особливості планування занять гуртка.
- •Питання для опрацювання:
- •План роботи (календарний план) - основний документ, що визначає роботу гуртка.
- •Структура плану (за журналом) роботи гуртка Література:
- •Типовий навчальний план початкової школи з українською мовою навчання на 2001/2002 навчальний рік (перехідний)
- •Лекційне заняття
- •Тема 5: Методи навчання у гуртках
- •Питання для опрацювання:
- •Література:
- •1. Поняття „методи навчання” як загальнопедагогічна категорія. Класифікація методів навчання.
- •IV група методів
- •Практичні методи: досліди, вправи, навчальна праця. Лабораторні та практичні роботи, твори, реферати учнів
- •IV група Бінарні, інтегровані (універсальні) методи
- •Методи роботи в гуртках
- •Лекційне заняття
- •Тема 6: Особливості педагогічного керівництва самоврядуванням в гуртках.
- •Питання для опрацювання:
- •Література:
- •Поняття про колектив, його функції та структуру
- •2. А.С.Макаренко про виховання дитини в колективі
- •3.Стадії розвитку колективу
- •Лекційне заняття
- •Тема 7: Масова робота гуртківців-учнів.
- •Питання для опрацювання:
- •Поняття про форми організації виховання, як загальнопедагогічну категорію.
- •Класифікація форм організації виховання.
- •Масові заходи як вид виховної роботи. Структура масових виховних заходів. Література:
- •1.Поняття про форми організації виховання, як загальнопедагогічну категорію
- •2.Класифікація форм організації позакласної та позашкільної роботи
- •3.Масові заходи як вид виховної роботи. Методика підготовки та проведення масових заходів у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах
- •Лекційне заняття
- •Тема 8: Залежність методів і прийомів в навчально-виховному процесі в гуртках від профілю, специфіки занять, віку гуртківців.
- •Питання для опрацювання:
- •Література:
- •Система методів виховання
- •2.Методи формування свідомості вихованців
- •3.Методи формування досвіду суспільної поведінки і діяльності.
- •4.Методи стимулювання поведінки і діяльності вихованців
- •5.Методи контролю і аналізу ефективності виховного процесу
- •Лекційне заняття
- •Тема 9: Робота керівника гуртка по співробітництву з батьками.
- •Питання для опрацювання:
- •Поняття про “співробітництво” як педагогічний напрямок.
- •В.О.Сухомлинський про педагогіку співробітництва. Література:
- •Волкова н.П. Педагогіка: посібник для студентів вищих навч. Закладів.-к.: Академія – 2001
- •Сухомлинський в.О. Павлиська середня школа. / Вибрані твори в 5-ти т. Т.4 к.,Рад. Школа, 1976, 640с.
- •1.Поняття про „співробітництво” як педагогічний напрямок
- •2.В.О.Сухомлинський про педагогіку співробітництва
- •Лекційне заняття
- •Тема 11: Специфіка педагогічної діяльності керівника гуртка учнівських самодіяльних організацій і гпд.
- •Питання для опрацювання:
- •Література:
- •2.Посадові обов’язки керівника гуртка
- •1.Загальні положення
- •2. Функції
- •3.Посадові обов'язки
- •4. Права
- •5. Відповідальність
- •3.Підготовка керівника гуртка до заняття.
- •Лекційне заняття
- •Тема 12: Методичні особливості виховного впливу гурткової роботи.
- •Питання для опрацювання:
- •Роль гурткової роботи у процесі формування особистості дитини. Література:
- •1.Роль гурткової роботи у процесі формування особистості дитини
-
Поняття про колектив, його функції та структуру
Колектив - соціально значима група людей, які об'єднані спільною метою, узгоджено діють для досягнення мети і мають органи самоврядування.
Дитячий колектив - об'єднання дітей, згуртованих спільною корисною діяльністю (навчанням, працею, спортом, громадською роботою).
Характерними рисами колективу є суспільно значуща мета, щоденна спільна діяльність, спрямована на її досягнення, наявність органів самоврядування, встановлення певних психологічних стосунків між його членами. Дитячий колектив відрізняється від інших колективів віковими межами, специфічною діяльністю (навчання), послідовною мінливістю складу, відсутністю життєвого досвіду, потребою в педагогічному керівництві. У сучасній літературі поняття «колектив» вживається в двох значеннях: як будь-яка організована група людей (наприклад, колектив підприємства) і як високоорганізована група. У педагогіці колективом називають об'єднання вихованців, якому властивий цілий ряд важливих ознак. Розглянемо їх.
Загальна соціально значима мета. Ціль колективу обов'язково повинна збігатися з суспільними цілями, не суперечити пануючій ідеології, конституції і законам держави.
Спільна суспільно корисна діяльність, яка складає основний зміст його життя. Основним видом діяльності школярів є учіння, пов'язане з працею, іншими видами суспільно корисної діяльності. В організованому колективі діє тенденція постійного збагачення його життєдіяльності і розширюється діапазон суспільно корисних справ, поглиблюється зміст окремих видів діяльності. Саме у цьому найповніше реалізується зміст навчально-виховного процесу.
Організована структура. Єдиний шкільний колектив складається з колективу педагогів і загального колективу учнів. Загальний учнівський колектив поділяється на первинні колективи - класи. Організація, спілкування і відносини в колективі забезпечують формування особистості, розвиток її здібностей, талантів, гуманістичну спрямованість.
Учнівський колектив має органи управління: загальні збори, учнівський комітет і рада колективу, комісії, штаби; у первинних колективах також працюють загальні збори та інші органи самоуправління, обираються уповноважені особи та ін. Самоуправління покликане задовольнити інтереси всіх і кожного.
Наявність у відносинах між членами колективу певної морально-психологічної єдності, яка терпима до плюралізму думок, але не суперечить домінантній системі ідей, ідеології колективу, яка виховує у своїх членів відданість обраним ідеалам.
Колектив є соціальною системою, яка виконує такі функції:
-
організаторську (полягає в об'єднанні особистостей для виконання певних завдань);
-
виховну (спрямована на створення оптимальних умов для всебічного виховання, психічного й соціального розвитку особистості);
-
стимулюючу (сприяє формуванню морально-ціннісних стимулів діяльності особистості, регулює поведінку членів колективу, впливає на формування в особистості цілеспрямованості, волі, гуманності, працьовитості, совісності, чесності, гідності тощо).
Виховний колектив - педагогічно організована система відносин. Він має органи самоврядування й координації, що уповноважені представляти інтереси дітей і суспільства, традиції, громадську думку, об'єднує учнів спільною метою та організацією праці.
Виховний колектив виконує такі функції:
-
залучення дітей до системи суспільних відносин, набуття ними досвіду таких відносин. Колектив акумулює основні риси й вимоги суспільства, передає практичний досвід використання існуючих суспільних відносин;
-
організація самостійної діяльності дітей: навчальної, трудової, громадської, ігрової. Колективна діяльність сприяє формуванню ділових стосунків (взаємозалежності, відповідальності, контролю, взаємодопомоги, керівництва, підлеглості, вимогливості, дружби, товариськості, симпатії). Чим міцніша організаційно-ділова структура колективу, тим кращі умови для створення у ньому високо-моральної атмосфери;
-
формування моральної сутності особистості, її морально-естетичного ставлення до світу й самої себе. Колективістські стосунки сприяють формуванню гуманістичних якостей особистості, колективістської свідомості;
-
ефективного педагогічного засобу впливу на особистість, групу дітей. Завдяки цьому відбувається коригування й регулювання їх поведінки та діяльності. Сформована в колективі громадська думка є дієвим інструмен-том педагогічного впливу, сила якого залежить від рівня розвитку колективу.
Виховні колективи бувають загальношкільними (єдина організація навчально-виховного закладу, що має загальні органи управління життям школи) й первинними (формуються за віковою ознакою, діють як навчальні групи, бригади, загони, гуртки). Первинний колектив також має органи самоврядування, актив, своїх представників у загальношкільних органах. Така структура виховного колективу сприяє врахуванню вікових особливостей та інтересів дітей, налагодженню взаємозв'язків між первинними колективами старших і молодших учнів, різновіковими загонами й групами.
У школі є такі типи колективів:
а) навчальні - класний (первинний або контактний), загальношкільний, предметних гуртків;
б) самодіяльні організації - колективи художньої самодіяльності (хор, ансамблі, гуртки);
в) товариства - спортивне, книголюбів та ін.;
г) об'єднання за інтересами;
ґ) тимчасові об'єднання для виконання певних видів роботи. Усі типи колективів пов'язані між собою загальною метою навчально-виховної діяльності школи, забезпечують залучення учнів до різноманітної діяльності.
Найважливіший за характером діяльності - колектив класу. У ньому виникають найтриваліші стосунки між його членами та між педагогами і колективом. Кожен колектив має органи самоврядування, які разом становлять систему учнівського самоврядування школи.
Між структурними одиницями загальношкільного колективу існують певні зв'язки і взаємозалежності. Особливо важливі для виховної роботи зв'язки між первинними колективами (класами), загальношкільного колективу з учнівськими колективами інших шкіл, дитячими та юнацькими організаціями. Вони сприяють розвиткові широких соціальних контактів, інтересу до життя та діяльності інших колективів, запозиченню досвіду.
