- •Завдання
- •1. Технологічна частина
- •1.1. Характеристика об’єкта водовідведення і джерела утворення стічних вод
- •1.1.1. Коротка кліматична, топографічна, гідрологічна та гідрогеологічна характеристики об’єкта водовідведення
- •1.1.2. Вибір технологічної схеми водовідведення
- •1.2. Виробничо-побутові водовідвідні мережі
- •1.2.1. Трасування водовідвідних мереж
- •1.2.2. Визначення розрахункових витрат
- •1.2.2.1. Визначення витрат від постійно мешкаючого населення
- •1.2.4 Визначення розрахункових витрат на розрахункових ділянках
- •1.2.5. Гідравлічний розрахунок та конструювання мережі
- •1.3. Визначення продуктивності насосної станції. Вибір насосів
- •1.3.1 Підбір напірних водогонів
- •2. Очисні споруди
- •2.1. Визначення необхідної ступені очищення стічних вод
- •2.1.1 Визначення ступеню очищення за завислими речовинами
- •2.1.2 Визначення ступеню очищення за бск
- •2.1.3. Визначення дефіциту кисню у воді водойми
- •3. Очисні споруди. Вибір технологічної схеми
- •3.1. Вибір технологічної схеми
- •3.1.2. Механічне очищення стічних вод
- •3.1.2.1. Приймальна камера
- •3.1.2.3 Пісковловлювачі
- •3.1.2.4. Піскові майданчики
- •3.1.2.5. Вимірювальний пристрій (лоток Вентурі)
- •3.1.2.6. Первинний відстійник з низхідним рухом води
- •3.1.3 Споруди для біологічного очищення стічних вод
- •3.1.3.1 Розрахунок високонаваниажувального біофільтра
- •3.1.3.2 Вторинні відстійники
- •3.1.3.3 Біостави
- •3.1.3.4 Змішувач
- •3.1.3.5 Контактний резервуар
- •3.1.4. Обробка осаду стічних вод
- •3.1.4.1. Зневоднення осаду на прес-фільтрах
- •3.1.4.2 Майданчики збору осаду
- •3.1.5 Випуск у річку
- •4. Економічна частина
- •4.1. Техніко-економічні розрахунки
- •4.2. Річні експлуатаційні затрати (водовідвідна мережа)
- •4.2.1. Річні затрати на виробничу електроенергію
- •4.3. Річні експлуатаційні затрати (очисні споруди)
- •4.3.1. Річні затрати на виробничу електроенергію
- •4.3.2. Амортизаційні відрахувння на відновлення і капітальний ремонт
- •4.3.3. Цехові загальноексплуатаційні витрати
- •4.3.4. Затрати на воду
- •4.3.5. Річні затрати на заробітну плату
- •4.3.6. Затрати на матеріали
- •4.4. Оцінювання економічної ефективності
- •4.5.Техніко-екрномічне показники
- •5 Екологічна частина
- •5.1 Стан природного навколишнього середовища. Місце розташування об'єкта
- •5.2 Основні проектні рішення
- •5.3 Технологічні рішення
- •5.4 Технологічна схема
- •5.5 Комплексна оцінка впливу
- •Література
1.2.5. Гідравлічний розрахунок та конструювання мережі
Гідравлічний розрахунок водовідвідної мережі проводять для визначення: діаметрів трубопроводів, наповнення труб при пропуску розрахункової витрати, ухилів, які необхідно адати трубопроводам, оптимальної глибини закладання трубопроводів, висотного положення труб з метою прийому всіх притоків у колектор. При розрахунку виробничо-побутових мереж водовідведення необхідно враховувати наступні вимоги:
-
найменший діаметр труб для внутрішньоквартальної мережі – 150 мм, для вуличної – 200 мм;
-
найбільші швидкості руху стічних вод для металевих 8 м/с, для неметалевих – 4 м/с;
-
найменші ухили трубопроводів при розрахунковому наповнені приймаємо в залежності від діаметра трубопроводу
|
D, мм |
Imin |
|
150 |
0,008 |
|
200 |
0,005 |
Розрахункові наповнення:
|
D |
h/d |
|
150-300 |
≤0,6 |
|
350-450 |
≤0,6 |
|
500-900 |
≤0,6 |
|
900 |
≤0,6 |
Найменші швидкості руху стічних вод при найбільшому розрахунковому наповненні приймають в залежності від діаметру труб.
Гідравлічний розрахунок проводять для кожної ділянки мережі, при цьому визначається глибина закладання мереж на початку і в кінці. Всі розрахунки зводять до таблиці 5.
Для розрахунку мереж необхідно знати початкову глибину закладання каналізаційної мережі, яка визначається за формулою:

або

При гідравлічному розрахунку можливі наступні варіанти:
-
глибина протоку на 6наступній ділянці більше, ніж на попередній, діаметри трубопроводі рівні – спряження проводиться за розрахунковим рівнем води;
-
глибина протоку на наступній ділянці менше, ніж на попередній, діаметри трубопроводі рівні – спряження проводиться по шелизі, тобто прирівнюються верхні утворюючі трубопроводів.
Таблиця 5.
1.3. Визначення продуктивності насосної станції. Вибір насосів
Головна каналізаційна насосна станція розташована на відстані не менше ніж 15 м від будь-якої будівлі населеного пункту. По периметру насосної станції влаштовується захисна зелена зона шириною не менше 10 м. На підвідному до насосної станції колекторі у колодязі знаходяться затвор, який дозволяє скидати стічні води по обвідному колектору в разі аварії.
Насосну станцію проектуємо круглу в плані, з роздільною перегородко між приймальним резервуаром і машинним відділенням. Насосна станція розміщується в найбільш низькому місці території, з розрахунку самопливного збору усіх видів стічних вод. Каналізаційна насосна станція запроектована на самостійному майданчику. Приймаємо насосну станцію за типовим проектом 902-1-166.1.90. Каналізаційна насосна станція потужністю 200 – 1200 м3/год та напором 12-27 м при глибині закладання підвідного колектора 5,5 м.
Стічні води перекачуються насосами, які вибираємо за наступних умов:
-
Загальна подача робочих насосів повинна дорівнювати максимальній розрахунковій витраті стічних вод, або дещо перевищувати її;
-
Число і подача насосів повинна забезпечувати безперебійний режим станції при періодичній зміни притоку рідини;
-
Насоси доцільно приймати однотипні.
Потрібний напір насосів визначаємо за формулою:

геометрична
висота підйому (різниця позначок подачі
і відведення стічних вод);


втрати
напору на магістралі, яка знаходиться
в середині насосної станції та на
арматурі, приймаємо
м;
втрати
напору в напірному трубопроводі,
визначаються за формулою:




Приймаємо 2 насоси марки СД 450/22,5 1 робочиі і 1 резервний.


