1.3.1 Підбір напірних водогонів

Кількість напірних водогонів віл насосної станції рекомендується приймати не менше двох, з влаштуванням між ними перемички для переключення. Діаметри напірних водогонів визначають з умови забезпечення пропуску при аварії не менше 70 % від розрахункової витрати, при умові наявності аварійного випуску і 100 % від розрахункової витрати, при відсутності аварійного випуску. При цьому слід передбачити використання резервних насосів та переключень між напірними водогонами для вимкнення від напірної ділянки. Розрахунок напірних водогонів проводиться на максимальну годинну витрату стічних вод. Діаметр водогонів визначають згідно цієї витрати за таблицями гідравлічного розрахунку. Для пластмасових труб при витраті 133 л/с приймаємо діаметр 280 мм, швидкість руху стічних вод 1,2 м, 1000і = 4,78

2. Очисні споруди

2.1. Визначення необхідної ступені очищення стічних вод

Місце випуску стічних вод повинно бути розташоване за течією, за межами населеного пункту і місціь водокористування населенням з урахуванням можливої копії при нагінних вітрах, умови відведення стічних вод встановлюють з врахуванням можливого змішування і розчинення.

Процес самоочищення водойми від забруднень підрозділяється на 2 стадії:

1) змішування забрудненої води з усією масою води водойми;

2) безпосереднє самоочищення при якому відбувається мінералізація органічних речовин і відмирання бактерій у водоймі.

Контрольний ствір – місце, у якому мають дотримуватися санітарно-гігієнічні та рибогосподарські нормативни якості води визначається залежно від конкретних умов, але не нижче 500 м від місця скидання зворотніх вод.

Види випусків: береговий і у фарваторі.

Щоб знати, яка частина водойми приймає участь у змішуванні визначають коефіцієнт змішування у розрахунковому створі за формулою Фролова-Родзилера:

де Q – витрата води у водоймі, Q = 2,1 м³/с ;

q – витрата стічної води, q = 0,133м³/с ;

L – відстань від розрахункового створу до місця випуску, L = 500 м;

α - коефіцієнт, що враховує гідравлічний фактор річки;

- коефіцієнт звивистості русла річки:

.

- коефіцієнт, що залежить від місця скиду СВ; біля берега,

- біля берегу, - у фарваторі (найглибше місце). Приймаємо .

- коефіцієнт турбулентної дифузії.

2.1.1 Визначення ступеню очищення за завислими речовинами

Допустимий вміст завислих речовин у стічній воді, що скидається у водоуму розраховується по формулі:

- вміст завислих речовин, = 9 мг/л;

- допустиме збільшення концентрації стічних вод, = 0,75 (ІІ категорія надійності);

Ефект очищення за завислими речовинами становить:

Концентрація побутових стічних вод за завислими речовинами :

;

де q = 230 л/добу - норма водоспоживання (для І району) та 300 л/добу (для ІІ району);

а - питома норма надходження завислих речовин згідно норм проектування; а=65г/добу.чол;

;

;

Концентрація суміші господарсько-побутових і виробничих стічних вод:

;

;

- згідно норм проектування;

.

2.1.2 Визначення ступеню очищення за бск

Коефіцієнт змішування стічної води з водою річки за БСКповн знайдено за залежністю :

,

де - константа швидкості споживання кисню у воді водойми , прийнято середнє значення =0,1.

- БСКповн річкової води , =2,1 мг/л ;

- гранично допустимий вміст органічних речовин у розрахунковому створі за БСКповн , =6мг/л.

- витрата води у період межені , =2,1 м³/с ;

- коефіцієнт змішування стічної води з водою річки , = 0,569;

- тривалість проходження стічної води до розрахункового створу , = 0,0145 доби ;

- максимальний годинний притік стічної води на очисні споруди , = 0,133 м³/с ;

.

Ефект очищення за БСК, %:

- концентрація суміші побутових і промислових стічних вод за БСКповн.;

- БСК стічної води першого і другого району та першої і другої промзони відповідно;

- витрата стічних вод від першого і другого району та першої і другої промзони відповідно;

питома кількість забруднень за БСК на 1 жителя за добу, відповідно до [1] а = 75 г/добу

норма водовідведення на 1 людину за добу, згідно [2].

Ефект очищення за БСК: