- •Завдання
- •1. Технологічна частина
- •1.1. Характеристика об’єкта водовідведення і джерела утворення стічних вод
- •1.1.1. Коротка кліматична, топографічна, гідрологічна та гідрогеологічна характеристики об’єкта водовідведення
- •1.1.2. Вибір технологічної схеми водовідведення
- •1.2. Виробничо-побутові водовідвідні мережі
- •1.2.1. Трасування водовідвідних мереж
- •1.2.2. Визначення розрахункових витрат
- •1.2.2.1. Визначення витрат від постійно мешкаючого населення
- •1.2.4 Визначення розрахункових витрат на розрахункових ділянках
- •1.2.5. Гідравлічний розрахунок та конструювання мережі
- •1.3. Визначення продуктивності насосної станції. Вибір насосів
- •1.3.1 Підбір напірних водогонів
- •2. Очисні споруди
- •2.1. Визначення необхідної ступені очищення стічних вод
- •2.1.1 Визначення ступеню очищення за завислими речовинами
- •2.1.2 Визначення ступеню очищення за бск
- •2.1.3. Визначення дефіциту кисню у воді водойми
- •3. Очисні споруди. Вибір технологічної схеми
- •3.1. Вибір технологічної схеми
- •3.1.2. Механічне очищення стічних вод
- •3.1.2.1. Приймальна камера
- •3.1.2.3 Пісковловлювачі
- •3.1.2.4. Піскові майданчики
- •3.1.2.5. Вимірювальний пристрій (лоток Вентурі)
- •3.1.2.6. Первинний відстійник з низхідним рухом води
- •3.1.3 Споруди для біологічного очищення стічних вод
- •3.1.3.1 Розрахунок високонаваниажувального біофільтра
- •3.1.3.2 Вторинні відстійники
- •3.1.3.3 Біостави
- •3.1.3.4 Змішувач
- •3.1.3.5 Контактний резервуар
- •3.1.4. Обробка осаду стічних вод
- •3.1.4.1. Зневоднення осаду на прес-фільтрах
- •3.1.4.2 Майданчики збору осаду
- •3.1.5 Випуск у річку
- •4. Економічна частина
- •4.1. Техніко-економічні розрахунки
- •4.2. Річні експлуатаційні затрати (водовідвідна мережа)
- •4.2.1. Річні затрати на виробничу електроенергію
- •4.3. Річні експлуатаційні затрати (очисні споруди)
- •4.3.1. Річні затрати на виробничу електроенергію
- •4.3.2. Амортизаційні відрахувння на відновлення і капітальний ремонт
- •4.3.3. Цехові загальноексплуатаційні витрати
- •4.3.4. Затрати на воду
- •4.3.5. Річні затрати на заробітну плату
- •4.3.6. Затрати на матеріали
- •4.4. Оцінювання економічної ефективності
- •4.5.Техніко-екрномічне показники
- •5 Екологічна частина
- •5.1 Стан природного навколишнього середовища. Місце розташування об'єкта
- •5.2 Основні проектні рішення
- •5.3 Технологічні рішення
- •5.4 Технологічна схема
- •5.5 Комплексна оцінка впливу
- •Література
3.1.2.4. Піскові майданчики
Знаходимо площу піскових майданчиків:
=
м2
–
піскові майданчики – земляні споруди
з огороджуваними валиками.
Приймаємо 2 майданчики, розміром 16 м на 8 м.
3.1.2.5. Вимірювальний пристрій (лоток Вентурі)
Найбільш
точним і надійним вимірювальним приладом
для контролю витрати СВ в прямокутних
каналах є лоток Вентурі, який розміщується
між пісколовкою і первинним відстійником.
Ділянка до каналу і після вимірювального
лотка повинна бути прямолінійною і не
мати відгалуджень. Підбираємо лоток
Вентурі по витраті стічних вод
з такими параметрами:
|
В |
в |
Н |
Е |
F |
K |
L |
i1 |
i2 |
|
450 |
296 |
600 |
1200 |
1260 |
2040 |
4500 |
0,002 |
0,003 |

Рисунок 3 – лоток Вентурі
В – ширина лотка, мм;
в – ширина горловини звуженої частини лотка, мм;
Н – глибина лотка, мм;
Е – відстань від контрольного перерізу лотка до початку горловини, мм;
F – довжина горловини, мм;
L=E+F+K – загальна довжина вимірювального пристрою;
К – відстань від звужуючого пристрою до місця встановлення вимірювального пристрою;
i1, i2 – нахили підвідного і відвідного лотків відносно вимірювального пристрою.
3.1.2.6. Первинний відстійник з низхідним рухом води
Вертикальні відстійники мають діаметр не більше 9 м, робоча глибина відстоюваної частини 2,7-3,8 м.
Загальна площа поверхні дзеркала відстійника визначається за формулою:

де
- максимальна годинна витрата стічних
вод;
– навантаження на поверхню дзеркала
води відстійника [м3/м2*год]
Розраховуємо діаметр:
;
де
- кількість відстійників,
=
4 шт;
- діаметр впускного пристрою центральної
труби вертикального відстійника,
= 0,15 м.
Приймаємо 4 відстійника діаметром 6 м.
Визначаємо розрахунковий об’єм зони освітлення:
;
де
- тривалість відстоювання,
= 2 години.
Визначаємо робочу глибину відстійника:
;
Визначаємо продуктивність (пропускну здатність) одного відстійника виходячи із його відомих геометричних розмірів і необхідної ефективності освітлення стічних вод.
;
- коефіцієнт використання об’єму
проточної частини відстійника, що
враховує реальну схему потоків рідини
в ньому,
= 0,65.
- розрахункова умовна гідравлічна
крупність частинок, затриманих у
відстійнику.
;
де
- коефіцієнт, що враховує вплив мінімальної
середньомісячної температури (t=20 °C) ;
- глибина потоку рідини,
=
500 мм;
n – коефіцієнт, що залежить від концентрації завислих речовин і ефекту освітлення, n = 0,35-0,37;
- зважуюча швидкість, в залежності від
швидкості руху потоку рідини у відстійнику,
;
- тривалість відстоювання,
=
7200 с.
Визначаємо кількість осаду, що затримується в первинних відстійниках з врахуванням ефекту освітлення.
Кількість сухої речовини:
;
Об’єм осаду, що затримується в первинних відстійниках:
;
де
= 95 ( застосовуються відцентрові насоси);
= 1,05 т/м3.

Рисунок 4. Первинний вертикальний відстійник з нисхідно-висхіжним потоком
1. Приймальна камера; 2 – подаючий лоток; 3 – трубопровід для видалення плаваючих речовин; 4 – приймальна воронка для видалення плаваючих речовин; 5 – зубчатий водозлив; 6 – відбивальний пристрій; 7 – розподільчий лоток; 8 – переферійний лоток для сбору освітленої води; 9 – відвідний трубопровід; 10 – відстійник; 11 – кільцева полупогружна перегородка; 12 – трубопровід відводу мулу.
