- •Частина 4. Фізика коливань і хвиль
- •21. Коливання
- •21.1. Загальна характеристика коливальних процесів
- •21.2. Диференціальне рівняння гармонічних коливань
- •21.3. Коливання пружинного маятника
- •21.5. Вертикальні коливання центра ваги судна
- •21.6. Енергія гармонічного коливання
- •21.7. Коливальний контур
- •21.8. Додавання скалярних коливань
- •21.8.1. Додавання гармонічних коливань із рівними частотами
- •21.8. 2 Додавання гармонічних коливань із близькими частотами. Биття
- •21.9. Додавання взаємно перпендикулярних (векторних) коливань
- •21.10. Загасаючі коливання
- •21.11. Загасаючі електромагнітні коливання
- •21.12. Вимушені коливання
- •21.13. Вимушені вертикальні коливання судна
- •21.14. Вимушені електромагнітні коливання
- •21.14.1. Омічний опір у колі змінного струму
- •21.14.2. Індуктивність у колі змінного струму
- •21.14.3. Ємність у колі змінного струму
- •21.15. Резонансні явища в техніці
- •21.16. Параметричний резонанс
- •21.17. Автоколивання
- •21.18. Спектр коливань
- •21.19. Ангармонічні коливання
- •21.20. Фазова траєкторія
- •22. Пружні (механічні) хвилі
- •22.1. Загальна характеристика хвильових процесів
- •22.2. Пружні хвилі
- •22.3. Енергетичні характеристики хвильових процесів
- •23. Акустика
- •23.1. Об'єктивні та суб'єктивні характеристики звуку
- •23.2. Поширення звукових хвиль
- •23.3. Ультразвук
- •23.4. Ефект Доплера в акустиці
- •24. Електромагнітні хвилі
- •24.1. Рівняння плоскої електромагнітної хвилі
- •24.2. Вектор Умова - Пойнтінга
- •24.3. Особливості поширення електромагнітних хвиль
- •24.4. Світлові хвилі
- •Закони відбиття
- •Закони заломлення
- •25. Явище інтерференції
- •25.1. Когерентні джерела в оптиці
- •25.2. Розрахунок інтерференційної картини від двох когерентних джерел
- •25.3. Інтерференція в тонких плівках
- •25.4. Стоячі хвилі
- •25.5. Інтерферометри
- •26. Явище дифракції
- •26.1. Принцип Гюйгенса-Френеля. Розрахунок дифракційної картини методом зон Френеля
- •26.2. Дифракція сферичних хвиль (дифракція Френеля)
- •26.3. Дифракція плоских хвиль (дифракція Фраунгофера)
- •26.4. Дифракційна решітка
- •26.5. Дифракція рентгенівських променів
- •27. Поляризація світла
- •27.1. Загальні уявлення про поляризацію світлових хвиль
- •27..2. Поляризація світла при відбитті та заломленні
- •27.3. Подвійне променезаломлення
- •27.4. Поляризаційні прилади
- •27.5. Закон Малюса
- •27.6. Інтерференція поляризованих променів
- •27.7. Штучна оптична анізотропія
- •27.8. Обертання площини поляризації (оптична активність)
- •27.9. Оптичні та електрооптичні властивості рідких кристалів
- •28. Елементи молекулярної оптики
- •28.1. Фазова та групова швидкості світла
- •28.2. Елементарна класична теорія дисперсії
- •28.3. Поглинання світла
- •28.4. Розсіювання світла
23.4. Ефект Доплера в акустиці
Ефект Допплера полягає в зміні частоти звукових коливань при русі джерела або приймача відносно середовища, у якому поширюються звукові хвилі.
Позначимо: c — швидкість звуку в даному середовищі; u і v — швидкість відповідно джерела й приймача відносно середовища. Різні окремі випадки руху джерела й приймача наведені в табл. 23.2.
Зробимо необхідні коментарі.
У випадку 2 приймач рухається назустріч джерелу; швидкість звуку відносно приймача стає c+v. Формула (23.2) виходить із (23.1) заміною в чисельнику с с+v.
У випадку 3 джерело рухається назустріч приймачу. Поки хвиля проходить у напрямку до приймача відстань, що дорівнює довжині хвилі 0, джерело встигає зміститися на відстань uT, де T — період коливань. Джерело як би стискає хвилю в напрямку свого руху і її довжина буде
.
Таблиця 23.2
|
№№ |
Рух джерела або приймача |
Частота |
|
|
1 |
|
|
(23.1) |
|
2 |
|
|
(23.2) |
|
|
|
(23.2а) |
|
|
3 |
|
|
(23.3) |
|
|
|
(23.3а) |
|
|
4 |
|
|
(23.4) |
Формула (23.3) виходить із (23.1) заміною в знаменнику:
.
У формулі (23.4) (загальний випадок) верхній знак береться у випадку зближення приймача й джерела, а нижній – у випадку віддалення.
Ефект Допплера використовується для визначення швидкості різних рухомих тіл, починаючи від астрономічних об'єктів (зірок і галактик) і закінчуючи судами й автотранспортом.
24. Електромагнітні хвилі
24.1. Рівняння плоскої електромагнітної хвилі
Рівнянням Максвелла в інтегральній формі, наведеним в §20.2, за допомогою відомих теорем векторного аналізу (теорем Стокса й Остроградського-Гаусса) можна надати диференціальну форму (Додаток 6):
-

(24.1)
У координатній формі рівняння Максвелла (24.1) мають вигляд
-

(24.2)
Розглянемо
випадок необмеженого однорідного
середовища, що представляє собою
діелектрик, у якому відсутні електричні
заряди. Для такого середовища
й = 0.
Крім того, будемо припускати, що векторні
характеристики електромагнітного поля
(і відповідно
і
)
залежать тільки від координати x.
Тоді система рівнянь (24.2) приймає вигляд
-

(24.3)
З рівнянь (a), (d), (g) і (h) випливає, що x-компоненти електромагнітного поля Bx і Dt не залежать від x і t, тобто Bx(x,t)=const, Dx(x,t)=const.
Чотири рівняння, що залишилися, розпадаються на дві незалежних системи рівнянь. В одну з них входять y-компоненти електричного поля та z-компоненти магнітного поля, а в іншу — z-складові електричного та y-складові магнітного поля:
-

(24.4)

(24.5)
Ці системи рівнянь однотипні, тому обмежимося розглядом однієї з них – системи рівнянь (24.4).
Ураховуючи,
що
,
а
перепишемо систему рівнянь (24.4) у вигляді
-
;(24.6)
.(24.7)
Тепер, щоб знайти залежність змін електричного поля в просторі від його ж змін у часі, продиференціюємо (24.6) і (24.7) відповідно за координатою і часом:
-
;(24.8)
.(24.9)
Змішані
похідні рівні, тобто
,
тому з (24.8) і (24.9) легко дістати
-
.(24.10)
Останнє рівняння і являє собою рівняння плоскої електромагнітної хвилі. Аналогічне рівняння можна одержати й для магнітної складової
.
Порівнюючи (24.10) з (22.5), можна встановити, що швидкість електромагнітної хвилі визначається виразом
-
.(24.11)
Співмножник
— це швидкість поширення електромагнітних
хвиль у вакуумі:
м/с.
Таким чином, швидкість поширення електромагнітних хвиль у вакуумі збігається зі швидкістю світла. У середовищі швидкість поширення електромагнітних хвиль зменшується:
-
.(24.12)
Оскільки в більшості речовин (крім феромагнетиків) 1, то з великим ступенем точності можна записати
-
.(24.13)
Електромагнітні
хвилі є поперечними: вектори напруженості
електричного (
) і магнітного (
) полів, а також напрямок швидкості
поширення електромагнітної хвилі
утворюють трійку взаємно перпендикулярних
векторів (рис. 24.1). Зауважимо, що
коливання електричного й магнітного
полів в біжучій електромагнітній хвилі
відбуваються в однаковій фазі.

Рис. 24.1







