26. Воєнні та політичні передумови утворення Української гетьманської держави. Політико-адміністративний устрій.

У роки визвольної війни (1648р.) українського народу в Україні виникає держава в формі козацької республіки–Гетьманщина. Верховним органом влади в Україні стала Генеральна рада. На чолі держави стояв гетьман, який обирався Військового радою. Дорадчі права при гетьмані мала рада генеральної старшини.

Національно-визвольна війна призвела до розбудови Української держави, в якій знайшли своє продовження традиції Запорізької Січі і реєстрового козацтва.

Також можна виділити основи національної державної ідеї: право українського народу на створення власної держави в етнічних межах його проживання;незалежність Української держави.

Після взяття під контроль значної частини українських земель та ліквідації в них польської адміністрації гостро стало питання про власну національну державність. Потрібно було забезпечити регулювання економічного життя, правопорядок, захист населення та території України. Специфічні засади внутрішньої організації козацької держави сформувалися під впливом двох основних чинників: традицій та звичаїв суспільного життя українців, Обидва чинники визначили напіввійськовий характер української державності. Саме у цьому контексті слід сприймати й назву козацької держави — Військо Запорозьке.

27. Історичні обставини та хід Переяславської Ради. Україно-російський договір.

1654 р. в Переяславі відбулася загальна Військова рада, яка прийняла рішення про перехід України під зверхність царя.

Зміст статей зводився до таких положень: збирання податків; плата старшині; дипломатичні відносини; відправка польський кордон; плата війську.

Треба сказати, що з боку Хмельницького угоду було укладено юридично недбало і нерозумно, в той час як російська сторона все осмислила в перспективі.Основні положення "Березневих статей":Україна переходить під протекторат Росії; влада в автономії належить гетьману; право на само­управління;визнавалася самостійність української православної церкви.

Переяславська угода стала результатом прагнення українців і росіян до возз'єднання і що возз'єднання двох народів було основною метою визвольної боротьби українського народу і самого Б.Хмельницького.

Насправді ж, Б.Хмельницький сподівався, спираючись на підтримку Москви, завершити, нарешті, війну проти Польщі, розширити і зміцнити козацьку державу.

28. Богдан Хмельницький – полководець та державний діяч.

Початком української національної революції вважають захоплення повстанцями в січні 1648 р.  Запорізької Січі та обрання гетьманом Війська Запорізького Богдана Хмельницького.

Хмельницький Богдан (Зіновій) Михайлович (1595–1657) – гетьман України, творець Української держави. Місцем народження вважається Суботів. Походженням з дрібної української шляхти (по матері – з козацької родини). Освіту здобув в одній із київських шкіл та у Львівській єзуїтській колегії, добре знав декілька мов, історію, юриспруденцію, військову справу тощо. З юнацьких років – на військовій службі. Брав участь у походах проти Кримського ханства, а в часи повстань 30-х років XVII ст. виступав на боці козаків. У січні 1648 р. на Запорозькій Січі він піднімає повстання, поклавши тим самим початок Українській національній революції. Під час національно-визвольних змагань виявив себе як видатний державний діяч, досвідчений полководець, тонкий дипломат. До кінця свого життя Хмельницький проводив незалежну внутрішню політику, прагнув зміцнити міжнародні позиції України. Помер у Чигирині. Похований у Суботові в Іллінській церкві. 

Перший період національно-визвольної боротьби під проводом Б. Хмельницького (1648–1657 рр.) можна умовно розділити на 4–5 етапів:

• І648–1649 рр. – розгортання національно-визвольної боротьби, формування основних сил революції, перші перемоги над поляками під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями, трансформація автономіських поглядів Б. Хмельницького, підписання Зборівського  договору, початок розбудови незалежної Української держави;

• 1650–1653 – продовження кровопролитних боїв з перемінним успіхом:  поразка  українських військ під Берестечком (липень 1651 р.)  в результаті – невигідна Білоцерківська угода та блискучі перемоги  під  Батогом (травень 1652) і Жванцем (вересень 1653 р.), відновлення умов Зборівського договору;

• 1654–1655 рр. – укладення Переяславсько-Московського договору і спільна українсько-російська боротьба з Польщею;

• 1656–1657 рр. – пошуки нового союзника в боротьбі проти Польщі та інші передсмертні плани Б. Хмельницького.