44. Констиуційна юстиція.

КОНСТИТУЦІЙНА ЮСТИЦІЯ - (від лат., букв. — справедливість, правосуддя) — поняття, яке іноді вживається для позначення судів спец, (конституційної) юрисдикції або судів заг. юрисдикції та їхніх функцій щодо вирішення питання відповідності різних нормат.-правових актів або тільки законод. актів конституції. Найчастіше йдеться саме про відповідні суди спец, юрисдикції та їхні зазначені функції. Узагальнено ці функції називають судовим конст. контролем, характер і зміст якого багато в чому визначаються природою органів, що його здійснюють. Існує дві осн. моделі організації такого контролю. За однією з них, що має назву американської, відповід. повноваженнями наділені всі суди заг. юрисдикції. Крім США, ця модель прийнята в Аргентині, Бразилії, Мексиці, Японії та деяких ін. країнах. Різновидом амер. моделі організації суд. конст. контролю є модель, за якою відповідна функція належить не всім заг. судам, а тільки вищому суду заг. юрисдикції. Ця модель реалізована в Австралії, Естонії, Індії, Ірландії, Канаді, Швейцарії та ін. Іноді функція конст. контролю надана не всьому верх, суду (може бути й ін. назва) в цілому, а його спец, палаті. В ряді країн для розгляду відповідних питань передбачене створення спец, складу верх. суду. Ін. моделлю організації суд. конст. контролю є європейська, або австрійська. Вона характеризується наявністю у держ. механізмі спец. суд. органу, відокремленого від судів заг. юрисдикції. Гол. завданням цього органу (як правило, конст. суду) є оцінка конституційності законод. актів, хоча він наділений і рядом ін. повноважень. У Франції, Казахстані та деяких країнах повноваження конст. контролю належать органам квазісуд. характеру - конст. радам. У Конституції України 1996 є спец, розділ — «Конституційний Суд України». КС визначено єдиним органом конст. юрисдикції в Україні (ст. 147). 

45. Конституційні гарантії прав національних меншин. (повторення…загальніше формулювання))

Гарантії прав та свобод національних меншин це — система заходів міжнародного і національного характеру, спрямованих на забезпечення режиму дотримання та ефективної реалізації прав національних меншин. Ці гарантії виступають важливим чинником внутрішньої та зовнішньополітичної стабільності.

Система гарантій прав та свобод національних меншин включає: 1. Загальносуспільні гарантії; 2. Юридичні гарантії. Серед загальносуспільних гарантій розрізняють політичні, економічні, соціальні і духовні (культурні) гарантії. Юридичні гарантії поділяються на нормативно-правові і організаційно-правовігарантії. Нормативно-правові гарантії встановлюються державою в конституції та в нормах поточного законодавства. Їх метою є реальне забезпечення правовими засобами максимального здійснення, охорони й захисту конституційних прав і свобод національних меншин в Україні.

В статті проведений аналіз діючих внутрішньодержаних нормативно-правових гарантій прав і свобод національних меншин в Україні, серед яких визначають загальні та спеціальні (корпоративні) гарантії.

До загальних нормативно-правових гарантій належать, зокрема: Конституція України, закони України, кодекси, декларації та акти Верховної Ради України, нормативні акти Президента України, нормативні акти органів виконавчої влади, декрети, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти місцевого самоврядування.

Спеціальні (корпоративні) нормативно-правові гарантії прав і свобод національних меншин включають: статути об'єднань громадян та політичних партій; рішення зборів та з'їздів; Положення; угоди й ін.

Визначальним нормативно-правовим актом спеціального характеру у сфері захисту прав та свобод усіх національностей стала Декларація прав національностей України, прийнята 1 листопада 1991 p. Вона гарантує всім народам і національним групам право вільного користування рідними мовами, право кожного громадянина сповідувати свою релігію, використовувати свою національну символіку, відзначати свої національні свята, брати участь у традиційних обрядах своїх народів, охороняти пам'ятки історії та культури національних груп [1, 707-708].

Таким чином, Конституція України і чинні нормативно-правові акти є основними державними гарантами забезпечення прав та свобод національних меншин в Україні. Слід зазначити, що важливу роль у житті національних меншин України відіграють і спеціальні (корпоративні) нормативно-правові документи, які приділяють особливу увагу соціальне- економічному захисту членів своїх об'єднань. Їх особливості розглянуті на прикладі Одеської області, яка є одним із багатонаціональних регіонів України.

Збірні запитання: (Треба дивитись у конкр. вказаних конс. конкретні розділи) 46 -48

46. Поняття та види власності в конституційних актах УНР, Гетьманату, Директорії, ЗУНР.

47. Право власності в конституціях Радянської України.

48. Субєкти права власності в Конституціях ІІ Речі Посполитої, Чехословаччини. (без поняття де взятии відповідь…)